Постанова № 40003256, 31.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р. Справа № 804/3459/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 38351,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 38351,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Східно - Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, зареєстрована як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 31.07.2013 НОМЕР_2), та станом на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 38351,84 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2014 відкрито провадження по справі №804/3459/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.03.2014.

У судовому засіданні 31.03.2014 представник позивача підтримав заявлений адміністративний позов та звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.03.2014, яке міститься в матеріалах справи, заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.12.2004 Межівською районною державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в Східно - Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 27.12.2004 за № 220700000000, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 03.03.2014 № 1404211400003.

ОСОБА_1 зареєстрована як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 31.07.2013 НОМЕР_2.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем з 26.07.2013 по 01.08.2013, на підставі наказу №35 від 26.07.2013, було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 30.07.2013 №116/17-2558609387 «Про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питання реєстрації платником ПДВ за період з 01.02.2012 року по 30.06.2013 року».

Згідно висновкам вказаного акту, перевіркою СПД-ФО ОСОБА_1 встановлено порушення:

- п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України, в частині обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість з 01.02.2013.

- відповідно до п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено об'єкт оподаткування ПДВ, яким являється валовий дохід в сумі 153323,88 грн., донараховано ПДВ в сумі 30664,78грн., та штрафна санкція по ПДВ в сумі 7666,19 грн.

На підставі вказаного акту, податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 №0001791702 (форма «Р»), згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) за основним платежем з податку на додану вартість на суму 30664,78 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 7666,19 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 01.08.2013, що підтверджується підписом відповідача на корінці.

Оскільки відповідачем означена сума не була сплачена в повному обсязі, контролюючим органом, відповідно до п. 129.1.1 п. 129.1. ст.129 та п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 75,54 грн. за період з 11.08.2013 по 23.12.2013. Як зазначив позивач, за вказаний період відповідач сплачувала податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до поданих декларацій, але на підставі п. 131.2. ст. 131 ПК України сплачені суми у першу чергу зараховувалися в рахунок погашення податкових зобов'язань, тому на несплачені суми нараховувалась пеня.

Статтею 181 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно ст.182 ПК України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Відповідно до ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 цього Кодексу реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Особи, зазначені у пункті 183.3 цієї статті ПК України, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому пункту 183.4 цієї статті ПК України , діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Статтею 129 Податкового кодексу України встановлено порядок нарахування пені.

Стаття 131 Податкового кодексу України визначає порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання. Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим Кодексом України, законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що на виконання ст. 59 ПК України, податковим органом відповідачу надіслано податкову вимогу № 172-17 від 14.08.2013 на суму 38276,31 грн., яка отримана відповідачем 20.08.2013, що підтверджується підписом відповідача на корінці податкової вимоги.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В контексті вищенаведених норм чинного законодавства, грошове зобов'язання відповідача у сумі 38351,84 грн., вважається податковим боргом.

З наведеного вбачається, що Східно - Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення стягнення з відповідача суми податкового боргу, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Станом на момент звернення до суду у відповідача наявний податковий борг в сумі 38351,84 грн., сума податкового боргу на момент подачі позову не скасована і не списана, податкова вимога не оскаржена відповідачем у судовому порядку.

Відповідно до п 87.1, п.87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно пунктів 95.1., 95.2., 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 38351,84 грн. не надав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 38351,84 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 38351 (тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 84 коп. на користь державного бюджету: на р/р 31113029700162, отримувач: ГУДКУ у Дніпропетровській області, код 37909010, УДКСУ у Межівському районі, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова