Вирок № 40002922, 31.07.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12058/14-к

Провадження №: 1-кп/752/539/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.

секретаря Гайдамаки Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12014100010000128 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стольне Менського району Чернігівської області, громадянина України, з освітою середньою, офіційно непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358; ч.4 ст. 358; ч.1 ст. 222 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Топоркова М.М.;

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у невстановлений слідством час у невстановленому слідством місці при невстановлених слідством обставинах, надав невстановленій особі свої анкетні дані, а саме прізвище, ім'я, по батькові та номер облікової картки фізичної особи - платника податків, для виготовлення довідки про середню заробітну плату, шляхом внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, видану на анкетні данні ОСОБА_1

В подальшому, у невстановлений слідством час у невстановленому місці при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи довідку про середню заробітну плату, яка зареєстрована за вихідним № 37 від 18.12.2013, за підписом директора ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_3, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ПП «ТИС І КО» код ЄДРПОУ 34625280 видану на ОСОБА_1, до якої внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1, працює на посаді виконробу в ПП «ТИС І КО» код ЄДРПОУ 34625280 та в період часу із червня 2013 року по листопад 2013 року та отримав загальний дохід в сумі 31 956, 60 гривень, з метою використання підробленого офіційного документа у банківській установі для отримання кредиту.

26.12.2013 року у невстановлений слідством час ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, що видається компетентним органом, перебуваючи у приміщенні відділення № 18 AT «Імексбанк», місцезнаходження якого - м. Київ, вул. Жилянська, 56, достовірно знаючи, що довідка містить внесені завідомо неправдиві відомості, надав працівнику AT «Імексбанк» довідку про середню заробітну плату, яка зареєстрована за вихідним № 37 від 18.12.2013, за підписом директора ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_3, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ПП «ТИС І КО» код ЄДРПОУ 34625280 видану на ОСОБА_1, до якої внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1, працює на посаді виконробу в ПП «ТИС І КО» код ЄДРПОУ 34625280 та в період часу із червня 2013 року по листопад 2013 року та отримав загальний дохід в сумі 31 956, 60 гривень, з метою одержання кредиту в даній банківській установі.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним:

за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, а саме у пособництві у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем чи іншою особою;

за ч.4 ст. 358 КК України, - використанні завідомо підробленого документу;

за ч.1 ст. 222 КК України, - поданні завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредитів, за відсутності ознак злочину проти власності.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, винним у вчинені яких визнається обвинувачений, свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, після роз»яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що потрібні були гроші. Один з знайомий сказав, що є можливість отримати довідку ПП «ТИС І КО», де буде показано завищену заробітну плату і на підставі довідки, зможе отримати банківський кредит. На пропозицію погодився. Через певний час знайомий надав довідку, в якій було зазначено завищену заробітну плату, яку він не отримував. 26.12.2013 року довідку представив у банк, з метою отримання кредиту в сумі 30 тисяч гривень. Вину визнає, розкаюється. Просить звільнити від покарання та застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році». оскільки має неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого не позбавлений батьківських прав.

Суд, враховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, має задовільний стан здоров»я, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, що підтверджується завіреною копією свідоцтва про народження.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Крім того, враховуючи, що вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, не було пов»язане з посадою обвинуваченого або заняттям ним певною діяльністю, відповідно до вимог ст. 55 КК України, не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи таке рішення, судом також враховуються новели Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», п.17 якого зазначено, що відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов»язане з посадою підсудного або заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов»язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов»язано. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов»язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовуються з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на ст. 69 КК України не потрібно.

В той же час, суд, зважаючи на прийняття Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закону), враховуючи заяву обвинуваченого про застосування до нього вимог вищезазначеного Закону, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. в) Закону, як такого, що засуджується за вчинення умисних злочинів, які не є тяжкими і є особою, не позбавлений батьківських прав, який на день набрання чинності Законом має дитину, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, якому не виповнилося 18 років, що документально підтверджено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. в) Закону України «Про амністію у 2014 році».

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя Дідик М.В.