Ухвала суду № 40000979, 31.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/256/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1650/14

Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С.

Доповідач Омельченко Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.

При секретарі Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Омельченко Л.М.,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду і зазначеним вище позовом.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б\н від 24.01.2008 року в розмірі 19680 грн. 09 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» прохає рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на невірне застосування судом першої інстанції строків позовної давності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, з огляду на зміст ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За нормами ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов»язання.

Місцевим судом вірно встановлено фактичні обставини справи, зокрема, що 24 січня 2008 року між сторонами було укладено договір про надання ОСОБА_1 строкового кредиту у сумі 5000 грн. з базовою процентною ставкою по кредиту 2% у місяць на залишок заборгованості, щомісячна комісія 3,5%.

Судовим наказом № 2-н-147/2008 від 21 листопада 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2008 року , а саме: 5000 грн.- заборгованість за кредитом, 1790,62 грн.-заборгованість по відсоткам, 175 грн.- заборгованість по комісії, а також судовий збір в розмірі 34,83 грн.

У розрахунку заборгованості за договором б /н від 24 січня 2008 року зазначено, що сума боргу відповідача станом на 23.01.2014 р. становить 37004,81 грн. Різниця між поточною заборгованістю та задоволеною раніше судом - 34766,49 грн., штраф фіксована частина - 500 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) - 1738,32 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд виходив з пропуску позивачем строку позовної давності.

З таким висновком погоджується й колегія суддів.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність, яка до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2014 року відповідач ОСОБА_1 надала суду заявупро застосування строків позовної давності (а.с. 25).

Вірно встановивши зазначені вище обставини, та беручи до уваги, що відповідачем дійсно було допущено порушення своїх зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, проте, позов поданий до суду зі спливом позовної давності відносно частини позовних вимог, а також, враховуючи заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що при підрахунку сум заборгованості за кредитом, місцевим судом допущено арифметичну помилку. Так, у мотивувальній частині рішення вказано, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає 12617 грн.94 коп. - сума заборгованості по процентах в межах строку позовної давності, 6125 грн.00 коп. - розмір заборгованості по комісії, 500 грн.00 коп. - штраф (фіксована частина відповідно до п.8.6 Умов і Правил надання банківських послуг) та, згідно цього ж пункту Умов, 5% штрафу від суми позову, який становить 937 грн.15 коп. Всього судом визначено до стягнення суму 19680 грн.09 коп. та помилково не додано 500 грн.00 коп. штрафу (фіксована частина). Однак, це не впливає на законність постановленого рішення, оскільки, відповідно до вимог ст. 219 ЦПК України, виправлення арифметичної помилки може бути усунуто судом за заявою однієї із сторін або з ініціативи суду.

За таких обставин, колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення районного суду і задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"відхилити.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий : суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: