Ухвала суду № 39995184, 31.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1255/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1668/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за простроченим грошовим зобов'язанням з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2014 року відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3.

ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 оскаржив указану ухвалу в апеляційному порядку. Вважає, що вона ухвалена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню. Зі слів апелянта, судом першої інстанції порушено норму ч.3 ст. 152 ЦПК України щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Так, апелянт зазначає, що накладений арешт не є співмірним із заявленими позивачем вимогами про стягнення 369 429,59 грн, оскільки лише вартість частки відповідача в статутному капіталі ТОВ «Компанія «Реал Груп» складає 3 920 000 грн, що більше ніж в десять разів перевищує розмір заявлених позовних вимог. Крім того, апелянт вказує, що судом були порушені вимоги ч. 1 ст. 152 ЦПК України при накладенні арешту на майно, яке не належить відповідачу, а саме: на житловий будинок (домоволодіння), що, на думку суду, належить ОСОБА_3 на праві власності, місцезнаходження якого є АДРЕСА_1. Відповідач акцентує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вищезазначене нерухоме майно належить відповідачу, а накладення на нього арешту порушує права дійсних власників будинку.

Просить скасувати ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову.

У судове засідання апелянт не з'явився, в апеляційній скарзі просив справу розглянути за його відсутності.

Позивач в судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу. Пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Відповідач не використав надані законом процесуальні повноваження, не надав суду доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги. Насправді судом було накладено арешт у межах позовних вимог і на підставі належних документальних даних. Жодного порушення прав третіх осіб немає, як немає і даних про те, що відповідач не є власником житлового будинку, на який накладено арешт. Просив відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 28.05.2014 задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, зокрема накладено арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реал Груп», місцезнаходження юридичної особи: вул. Ванди Василевської, 14, Шевченківський район, м. Київ, що належить ОСОБА_3 на праві власності, на житловий будинок (домоволодіння) або частину у житловому будинку (домоволодінні), що належить ОСОБА_3 на праві власності, місцезнаходження якого є АДРЕСА_1, на будь-яке інше рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, яке належить їй на праві власності в межах суми позову 369 429 грн 59 коп., заборонивши укладати угоди стосовно всього рухомого та нерухомого майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Ухвала звернута до негайного виконання (а.с. 20). Під час вирішення заяви позивача судом вірно визначено, що є всі підстави для забезпечення позову відповідно до положень ст. 151 ЦПК України та належним чином враховано те, що за ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, судом, на підставі наданих у розпорядження суду доказів, накладено арешт на майно відповідача саме у межах заявлених позовних вимог -- 369 429 грн 59 коп., чим спростовано твердження апелянта про неспівмірність вжитих заходів.

Доводи апелянта про те, що ухвалою суду арештовано частку в статутному капіталі ТзОВ «КОМПАНІЯ «РЕАЛ ГРУП» вартістю 3920000 грн., а відповідачеві не належить будинок, на який накладено арешт і цим порушено права третіх осіб, не знайшли свого підтвердження доказами.

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, вважає колегія суддів, суд обґрунтовано виходив з того, що спір не вирішено, позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача 369429 грн 59 коп. і саме в цих межах накладено арешт на майно, доказів того, що ОСОБА_3 не належить майно, на яке накладено арешт відповідачем не надано, а тому скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 28.05.2014 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 154, 209, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є. Меленко

В.М. Васильковський