Постанова № 39994351, 17.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2061/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенко М.В.,

представника позивача - Смольский Ю.С.,

представника відповідача - Прокопчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2013 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311500/38 від 29 березня 2013 року.

24 квітня 2014 року протокольною ухвалою суду було здійснено заміну відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби його процесуальним правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при поданні декларацій з податку на додану вартість та формуванні від'ємного значення з ПДВ не порушував норм податкового законодавства, тобто не допустив порушення, встановлені за результатами акту перевірки18/15.3-15/00191282 від 12 березня 2013 року. Позивач не погоджується з висновками вказаного акту та оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та просить його визнати протиправними та скасувати.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, у письмових запереченнях посилався на ті обставини, що спірне податкове повідомлення - рішення, винесене внаслідок виявлених порушень на підставі акта перевірки, повністю відповідає нормам чинного законодавства та є таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради, що підтверджується відомостями Довідки АБ № 494569 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16 жовтня 2012 року, посвідчені копії яких перебувають в матеріалах справи /т. 1 а. с. 37-38/.

До кола видів діяльності підприємства позивача належать: добування залізних руд; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; постачання інших готових страв; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; будівництво житлових і нежитлових будівель; розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, що вбачається зі змісту Довідки АБ № 494569 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та є платником податку на додану вартість з 23 червня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 23517488 /т. 1 а. с. 39/.

12 березня 2013 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт № 18/15.3-15/00191282.

Перевіркою виявлено порушення відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Полтавський ГЗК") пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, внаслідок чого завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування за січень 2013 року в сумі 70 951 грн. /а. с. 10-16/.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 березня 2013 року № 0000311500/38 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 70 951 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35 475 грн. 50 коп.

Позивач не погодився із зазначеними податковим повідомленням - рішенням, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Так, позивачем 19 лютого 2013 року було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за січень 2013 року № 9008064901 /т. 1 а. с. 9-31/ разом з додатком 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)", додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" та додатком 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)".

Податковим органом під час перевірки було встановлено, що ВАТ "Полтавський ГЗК" перенесено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за грудень 2012 року до рядка 23.1 "сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" по декларації з ПДВ за січень 2013 року у розмірі 3 901 060 грн. та не враховано результати акту від 08 лютого 2013 року № 12/15-321/00191282, яким було встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Актом перевірки від 12 березня 2013 року № 18/15.3-15/00191282 встановлено, що позивачем при формуванні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню не враховано результати акту від 08 лютого 2013 року № 12/15-321/00191282.

Зокрема, в акті перевірки від 12 березня 2013 року зазначено, що згідно з порушеннями викладеними в акті від 08 лютого 2013 року, відповідно до проведеної перевірки даних декларації з ПДВ за січень 2013 року податковим органом встановлено наступне:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 99 901 945 грн. у повному обсязі перенесено до рядка 21.1 декларації з ПДВ за січень 2013 року "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" без врахування результатів акту від 08 лютого 2013 року щодо зменшення податкового кредиту (а відповідно і від'ємного значення (рядок 19)) на 40 314 грн.;

значення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 21) у розмірі 99 901 945 грн. у повному обсязі віднесено до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1) без врахування результатів акту від 08 лютого 2013 року.

Так, згідно вказаного акту від 08 лютого 2013 року № 12/15-321/00191282, в ході проведення перевірки податкового кредиту за грудень 2012 року встановлено:

актом камеральної перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК" № 1/15-321/00191282 від 04 січня 2013 року було встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2012 року у сумі 18 172 грн. та за листопад 2012 року у сумі 484 333 грн.; завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 12 622 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року в сумі 5 550 грн.

незареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: за висновками податкового органу позивачем завищено податковий кредит за грудень 2012 року в сумі 40 313 грн. 86 коп. по взаємовідносинам з: ПРАТ "Газенергокомплект" згідно податкової накладної № 160 від 20 листопада 2012 року на суму ПДВ 31 грн. 10 коп.; ТОВ "Техніколь - центр" згідно податкової накладної № 1123102/15 від 23 листопада 2012 року на суму ПДВ 28 252 грн.; ТОВ "Ейч-Ар Технологія" згідно податкової накладної № 6 від 21 грудня 2012 року на суму ПДВ 12 030 грн. 76 коп. За результатами перевірки податковим органом було встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 40 314 грн.

Також, згідно розрахунку за актом перевірки № 18/15.3-15/00191282 від 12 березня 2013 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000311500/38 від 29 березня 2013 року, сума у розмірі 70 951 грн., яка зменшує бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2013 року у розмірі 103 803 005 грн. складається, у тому числі, з сум:

40 314 грн. - сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредиток (р. 19) по декларації з ПДВ за грудень 2012 року (зменшена за результатами акту камеральної перевірки № 12/15-321/00191282 від 08 лютого 2013 року);

30 637 грн. - сума залишку від'ємного значення (р. 24) по декларації з ПДВ за грудень 2012 року (зменшена за результатами акту камеральної перевірки № 12/15-321/00191282 від 08 лютого 2013 року), яка у свою чергу складається з суми від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом (р. 19) по декларації з ПДВ за листопад 2012 року (зменшена за результатами акту камеральної перевірки № 1/15-321/00191282 від 04 січня 2013 року).

З цього приводу суд зазначає, що за результатами розгляду акту від 08.02.2013 № 12/15-321/00191282 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 0000031500/25, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 30 637 грн. та 40 314 грн. за 12 місяців 2012 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 70 951 грн., правомірність декларування якої оскаржується в даній справі, сформована за рахунок від'ємного значення грудня 2012 року в розмірі 30 637грн. та 40 314 грн., зменшеного податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2013 № 0000031500/25.

Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду (справа № 816/1101/13-а).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, у справі № 816/1101/13-а визнано протиправними та скасовано, в тому числі, і податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.02.2013 № 0000031500/25. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року скасована, прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року (провадження К/800/6772/14) постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасовано, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі № 816/1101/13-а залишено в силі /а. с. 102-110/.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі № 816/1101/13-а, яка набрала законної сили, мають значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ухвалюючи таку постанову, суд встановив, що ВАТ "Полтавський ГЗК" правомірно включило до складу податкового кредиту за грудень 2012 року суму ПДВ у розмірі 40 314 грн. та до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року у розмірі 30 637 грн. згідно податкової накладної № 9008064901 від 19 лютого 2013 року, а висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" суми, заявленої до бюджетного відшкодування за січень 2013 року в розмірі 70 951 грн. є неправомірним, тобто фактично, у судовому порядку скасована підстава, згідно якої відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2013 року на 70 951 грн. (30 637 грн. + 40 314 грн.).

До того ж, матеріалами справи підтверджено, що Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" включено до складу податкового кредиту грудня 2012 року суму податку на додану вартість:

- 31 грн. 10 коп. згідно податкової накладної від 20.11.2012 № 160, виписаної ПрАТ "Газенергокомплект", на поставку товарів.

Зазначена вище податкова накладна підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, не була зареєстрована контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій зазначена вище податкова накладна містяться за порядковим № 623 із зазначенням опису порушення, допущеного продавцем - відсутність реєстрації в ЄРПН, не заповнення обов'язкових реквізитів "№ та дати ВМД". До заяви позивачем були додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів та платіжних доручень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів по взаємовідносинам з ПрАТ "Газенергокомплект": договір № 4037 від 20.12.2011; специфікації до договору № 1 від 20.12.2011, № 2 від 01.02.2012, № 3 від 26.09.2012, № 4 від 03.07.2012, № 4 від 02.04.2013; додаткову угоду № 1 до договору № 4037 від 20.12.2011; специфікацію до додаткової угоди № 3 від 16.11.2012; специфікації № 3, № 4, № 5; податкові накладні № 160 від 20.11.2012, № 198 від 26.11.2012, № 23 від 05.12.2012; видаткову накладну № ГЕ-0002305 від 05.12.2012, рахунок № ГЕ-0002426 від 16.11.2012 року, прибутковий ордер № 1103 від 04.12.2012, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що також не оспорювалось податковим органом.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Газенергокомплект"; не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій; не надано доказів, які би спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких позивачем сформований податковий кредит; не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

До матеріалів справи позивачем додано документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень № 45816 від 20.11.2012 та № 46543 від 26.11.2012. Вказані платіжні доручення засвідчують факт сплати позивачем податок на додану вартість у складі ціні товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Висновок про неправомірність включення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту грудня 2012 року суми ПДВ в розмірі 31 грн. 10 коп., Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ по не зареєстрованій податковій накладній, по якій період, за який подано заяву із скаргою, не відповідає періоду виписки податкової накладної.

Згідно з положеннями п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року № 1492 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ вказаного Порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву на такого постачальника за формою Д8, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки № 12/15-321/00191282 від 08 лютого 2013 року, вніс відомості щодо дати отримання податкових накладних до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, а також вніс відомості про постачальника, період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, обсяг постачання та суму ПДВ до розділу ІІ Податковий кредит Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

Оскільки контрагент позивача не зареєстрував виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій вказана податкова накладна містяться за порядковим № 623 із описом порушення, допущеного продавцем - відсутність їх реєстрації в ЄРПН та не заповнення обов'язкових реквізитів "№ та дати ВМД".

До додатку 8 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем були додані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких наявні у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується Кременчуцькою ОДПІ, що позивачем подано заяву із скаргами на постачальників до декларації за звітний період, в якому сформований податковий кредит.

Таким чином, при поданні податкової декларації за грудень 2012 року позивачем дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що є підставою для включення певних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача.

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми з датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте, це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні, та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість, передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що зазначений строк (365 календарних днів) позивачем не порушено та позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагент позивача не зареєстрував, виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року було подано додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" з відповідними документами та платіжними дорученнями.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача щодо неправомірності включення до додатку 8 невірно оформлених податкових накладних виписаних ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч-Ар Технологія" у зв'язку з наступним.

Позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч-Ар Технологія": договір поставки № 2479 від 31.07.2012 укладений з ТОВ "Техніколь-центр" та договір № HR-58 від 27.11.2012 укладений з ТОВ "Ейч-Ар Технологія"; специфікації до договору № 1 від 31.07.2012, № 2 від 01.11.2012, № 3 від 13.11.2012; додаткову угоду № 2752 до договору № 2479 від 31 липня 2013 року від 06 серпня 2013 року; додаткову угоду № 1 до договору № HR-58 від 27.11.2012; податкову накладну № 7 від 21.12.2012; акт здачі-прийняття робіт; ОУ-0000075; рахунки-фактури № СФ-0000073 від 21.12.2012, № ПО00006545 від 14.11.2012; видаткову накладну № ПО00004766 від 16.11.2012 та товарно-транспортну накладну № ПО00004766 від 16.11.2012, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

До матеріалів справи позивачем додано документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень № 832 від 09.01.2013 та № 45810 від 20.11.2012. Вказані платіжні доручення засвідчують факт сплати позивачем податок на додану вартість у складі ціні товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

З акту перевірки від 08 лютого 2013 року № 12/15-321/00191282, який вплинув на висновки акту перевірки № 18/15.3-15/00191282 від 12 березня 2013 року, вбачається, що висновок про неправомірність включення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту грудня 2012 року суми ПДВ в розмірі 40 282 грн. 76 коп., Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ по не зареєстрованим податковим накладним.

З цього приводу суд зазначає, що на час проведення перевірки податкові накладні ТОВ "Техніколь-центр" № 1123102/15 від 23.11.2012 та ТОВ "Ейч-Ар Технологія" № 6 від 21.12.2012 були зареєстровані в ЄДРПН, що було встановлено судовим рішенням у справі № 816/1101/13-а, яке набрало законної сили 11 червня 2014 року /а. с. 102-110/, та, з огляду на положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Висновки акту перевірки щодо завищення заявленої до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року суми 459 246 грн. та про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн. також ґрунтується на висновках попереднього акту камеральної перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК" від 04.01.2013 № 1/15-321/00191282.

З розрахунку, наданого відповідачем до суду /т. 2 а. с. 73/, вбачається, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн., зменшений податковим органом на підставі висновків акту від 04.01.2013 № 1/15-321/00191282 у зв'язку з включення позивачем до додатку 8 незареєстрованих податкових накладних з періодом виписки, що не відповідає звітному періоду, виписаних контрагентами позивача: ПП "Макстрой-ВМ" (податкова накладна № 29 від 29 жовтня 2012 року), ТОВ "Сервіс-Корал" (податкова накладна № 14 від 09 жовтня 2012 року), ТОВ "Метінвест холдинг" (податкова накладна № 10902 від 01 вересня 2012 року).

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, і з огляду на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 підтверджено правомірність задекларованої ВАТ "Полтавський ГЗК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12 622 грн. та розміру від'ємного значення суми на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 5550 грн. та 484 333 грн., отже посилання відповідача на акт перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК" від 04.01.2013 № 1/15-321/00191282 є безпідставними. Також, позивачем до матеріалів справи додані вищевказані податкові накладні, а також платіжні доручення, на підтвердження факту оплати за придбаний товар /т. 2 а. с. 66-72/.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" суми, заявленої до бюджетного відшкодування за січень 2013 року в розмірі 70 951 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що ВАТ "Полтавський ГЗК" правомірно відніс до суми, заявленої до бюджетного відшкодування за січень 2013 року суму 70 951 грн. 00 коп., тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29 березня 2013 року № 0000311500/38 є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ (Комсомольське відділення) від 29 березня 2013 року № 0000311500/38.

Стягнути з державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38742715, адреса: 39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 76) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282, адреса: 39802, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 27 (копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 липня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький