Постанова № 39993846, 28.07.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2813/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року 17 год. 10 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л. розглянув у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів заготзерно" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів заготзерно" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації комплексу будівель елеватора потужністю 106000 тон (І черга 55000 тон) ТОВ "Поділля заготзерно", розташованого за адресою: м.Красилів вул.М.Грушевського 146, Хмельницької області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 22.05.2014, у період з 09 по 20 червня 2014 року, Красилівьким районним сектором Головного управління здійснено позапланову перевірку ТОВ "Проскурів заготзерно" розташованого за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146, з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення планового заходу органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Зазначає, що ТОВ "Проскурів заготзерно" відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 29.02.2012 №306, віднесений до об'єкту з високим ступенем ризику, оскільки є потенційно-небезпечним об'єктом відповідно до рішення комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Хмельницької обласної державної адміністрації №10 від 20.12.2013. Згідно з вищезазначеним, ТОВ "Проскурів заготзерно" планово перевіряється не частіше, ніж один раз на рік, а позапланово з метою перевірки виконання вимог припису планової перевірки. Відтак, за наслідками позапланової перевірки ТОВ "Проскурів заготзерно" складений акт перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 16.06.2014 №253, яким встановлені порушення вимог КЦЗ України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №126 від 19.10.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міжрегіонбуду України від 22.12.2010 №537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010), Державних будівельних норм України "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди", затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 №133 та від 28.08.2013 №410 (далі - ДБН В.2.5.-74:2013), а саме: не встановлено протипожежні двері в протипожежних стінах та перегородках у виробничих будівлях (п.4.2.4. НАПБ А.01-001-2004); не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до РД 34.211.122-87 (п.5.1.35 НАПБ А.01.001-2004); будівлі, приміщення та споруди не обладнані установками протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2010 "Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту" додаток В (автоматичною системою пожежогасіння)" (п.6.1.2 НАПБ А.01-001-2004, ДБН В.2.5-56-2010 додаток В "Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту"); територія підприємства не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (відсутнє пожежне водоймище та пожежні гідранти (п.6.3.1 НАПБ А.01-001-2004, ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди"); сільськогосподарські силоса (бункери) не обладнанні сухотрубною мережею внутрішнього протипожежного водопроводу (п.6.3.2.7-6.3.2-8 НАПБ А.01-001-2004); приміщення не забезпечені достатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожежі у її початковій стадії розвитку (вогнегасниками) (п.6.4.8 НАПБ А.01-001-2004); не проведено ідентифікацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (п.3.1.1 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273 "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях", постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 за №956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"); об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (п.4.4 наказу МНС України за №557 від 15.08.2007, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007 "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях", наказ МНС України №288 від 15.05.2006 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення").

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки сторін, надіслані на адресу відповідача згідно реєстрації та отримані ним 08.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Заперечень на адміністративний позов на адресу суду не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що відповідно до вимог КЦЗ України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МНС України "Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки" від 25.05.2012 №863 та з метою виконання плану-графіка перевірок пожежної та техногенної безпеки об'єктів суб'єктів господарювання у червні 2014 року, на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 22.05.2014 №301 "Про здійснення заходів нагляду (контролю) у червні 2014 року", посвідчення на проведення перевірки від 02.06.2014 №302, у період з 12.06.2014 по 20.06.2014, Красилівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області здійснено позапланову перевірку ТОВ "Проскурів заготзерно" розташованого за адресою: 31000, Хмельницька обл., м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146, який має високий ступінь ризику (копія Переліку потенційно небезпечних об'єктів Хмельницької області на 2014 рік, затверджений рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Хмельницької обласної державної адміністрації від 20.12.2013) щодо виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.02.2014 №54.

Результати перевірки оформлені актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю зі діяльністю аварійно-рятувальних служб від 16.06.2014 №253, відповідно до якого встановленні порушення, зокрема: будівлі, споруди, приміщення на підприємстві не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности") (п.3.8 НАПБ А.01-001-2004); не встановлено протипожежні двері в протипожежних стінах та перегородках у виробничих будівлях (п.4.2.4 НАПБ А.01-001-2004); не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до РД 34.211.122-87 (п.5.1.35 НАПБ А.01-001-2004); будівлі, приміщення та споруди не обладнано установками протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2010 "Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту" додаток В (автоматичною системою пожежогасіння) (п.6.1.2 НАПБ А.01-001-2004, ДБН В.2.5-56-2010 додаток В "Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту"); територію підприємства не забезпечено прямим телефонним зв'язком для своєчасної передачі повідомлень про пожежу (п.6.2.4.1-6.2.4.2 НАПБ А.01-001-2004); територію підприємства не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (пожежне водоймище та пожежні гідранти, насоси, підвищувачі), виходячи з вимог ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди" (п.6.3.1 НАПБ А.01-001-2004, ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди"); не виконано під'їзд до водонапірної башти та пристосувати її пристроєм для забору води пожежною технікою (п. 6.3.1.12 НАПБ А.01-001-2004); сільськогосподарські силоса (бункери) не обладнано сухо трубною мережею внутрішнього протипожежного водопроводу (п.6.3.2.7 - 6.3.2.8 НАПБ А.01-001-2004); приміщення та територію не забезпечено первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками, які використовуються для локалізації і ліквідації пожежі у її початковій стадії розвитку (вогнегасниками) (п.6.4.8 НАПБ А.01-001-2004); місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не зазначені знаками, вивішеними на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности") (п.6.4.10 НАПБ А.01-001-2004); територію підприємства не забезпечено укомплектованими пожежними щитами та засоби пожежогасіння пофарбуваними у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности"); не проведено паспортизацію потенційно-небезпечного об'єкта (п. 3.1.1 наказу МНС "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях" від 15.08.2007 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 №1006/14273; наказ МНС "Положення про паспортизацію потенційно-небезпечних об'єктів" №140 від 16.08.2005 зареєстрований в Міністерстві юстиції України №970/11250 від 01.09.2005); не проведено реєстрацію паспорта в Державному реєстрі потенційно-небезпечних об'єктів (постанова Кабінету Міністрів України №1288 від 29.08.2002 "Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів"); не проведено ідентифікацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (п. 3.1.1 наказу МНС "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях" від 15.08.2007 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 №1006/14273; постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"); не розроблено план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (п. 3.1.1 наказу МНС "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях" від 15.08.2007 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 №1006/14273); на об'єкті не створено матеріальний резерв для попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.4, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 №308 "Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків", п.4.2.3 наказу МНС України "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях" №557 від 15.08.2007, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007); об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (п.4.4 наказу МНС України "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях" №557 від 15.08.2007, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007; наказ МНС України "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення" №288 від 15.05.2006, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659).

Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки з боку відповідача відсутні, що підтверджується відповідною відміткою у акті повноважного представника відповідача.

Відповідно п.п.3.8 п.3 НАПБ А.01-001-2004, територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Згідно п.п.4.2.4 п.4 НАПБ А.01-001-2004, отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення.

Відповідно до п.п.5.1.35 п.5 НАПБ А.01-001-2004, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений".

Підпунктом 6.1.2 п.6 НАПБ А.01-001-2004 встановлено, що будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів.

Згідно п.п.6.2.4.1, 6.2.4.2 п.6 НАПБ А.01-001-2004, населені пункти й окремо розташовані (віддалені) підприємства необхідно забезпечувати засобами зв'язку (телефонами, радіозв'язком, сповіщувачами), передбачаючи можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь-який час доби. Номер телефону для виклику пожежної охорони - "01". Обов'язок щодо забезпечення засобами зв'язку населених пунктів покладається на місцеві органи влади і самоврядування, а на об'єктах - на їх власників. Театри, кіноконцертні зали, нафтобази та інші потенційно небезпечні в пожежному відношенні підприємства повинні мати прямий телефонний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність улаштування такого зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.

Відповідно до п.п.6.3.1 п.6 НАПБ А.01-001-2004, кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів). Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об'єктах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі. Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водогону населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які відають цими мережами водогону, а на території підприємств - їх власники або орендарі (згідно з договором оренди). Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір. У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це підрозділи пожежної охорони. Для контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопостачання необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водогону повинне проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону. Пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. У разі неможливості безпосереднього забирання води з пожежного резервуара (водойми) слід передбачати приймальні (мокрі) колодязі об'ємом не менше 3 м3, з'єднані з резервуаром (водоймою) трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним (мокрим) колодязем на з'єднувальному трубопроводі необхідно розміщувати в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку люка штурвалом. Витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у якомога короткий термін, але не більше за той, що зазначений згідно з СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения". На підприємствах, що мають водогінні мережі, заповнення пожежних водойм слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм із установленням на них запірної арматури. Пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані. Підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - виходячи з пункту 6.3.1.10 цих Правил) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми. Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою будь-якої пори року. Не допускається використовувати для побутових та виробничих потреб запас води, призначений для пожежогасіння. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежною технікою. Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Згідно п.п.6.3.2.7-6.3.2.8 п.6 НАПБ А.01-001-2004, установлювані в будівлях з підвищеною кількістю поверхів відповідно до вимог будівельних норм пристрої (зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани) для приєднання рукавів пожежних машин та подавання від них води у мережі внутрішнього протипожежного водогону повинні утримуватись у постійній готовності для використання в разі необхідності. У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників у приміщенні. За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кранів.

Підпунктом 6.4.8 п.6 НАПБ А.01-001-2004 встановлено, що будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами. Уперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їх експлуатації.

Згідно п.п.6.4.10 п.6 НАПБ А.01-001-2004, для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Відповідно до п.п.6.4.11 п.6 НАПБ А.01-001-2004, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Згідно п.п.3.1.1 п.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 №557, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, керівники ПНО або ОПН, крім того, повинні забезпечити: проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 N 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 N 140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за N 970/11250); розробку планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (далі - ПЛАС); розробку спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС; створення матеріальних (об'єктових) резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків; впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у випадку їх виникнення; створення відповідно до чинного законодавства аварійно-рятувальних служб та необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази; впровадження та утримання у робочому стані засобів зв'язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням; інформування органів, що відповідають за дії щодо локалізації та ліквідації аварії, про аварійні ситуації, які пов'язані з небезпечними речовинами і можуть завдати шкоди життю та здоров'ю населення і навколишньому середовищу; наявність постійно оновлювального запасу відповідних медичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню.

Відповідно до п.4, 8 Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 N 308, матеріальні резерви, що використовуються для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків (далі - резерви), створюються: Кабінетом Міністрів України - державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги постраждалому населенню; МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайні ситуації та надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню; Мінагрополітики, Мінпаливенерго, МОЗ, Мінтрансом, Держводгоспом, Держкомзв'язку, Держкомлісгоспом, Держпромполітики - відомчий резерв (за специфікою діяльності) для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру та ліквідації їх наслідків; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення - регіональний та місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню; суб'єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або у користуванні яких є об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки (далі - підприємства), - об'єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт. Номенклатура та обсяги резерву оперативного, відомчого і регіонального рівня погоджуються з МНС і затверджуються головою Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Номенклатура та обсяги резерву місцевого та об'єктового рівня підприємств, об'єкти яких увійшли до переліку об'єктів підвищеної небезпеки, погоджуються з постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони і затверджуються головами комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій. Номенклатура та обсяги резерву об'єктового рівня підприємств, об'єкти яких не увійшли до переліку об'єктів підвищеної небезпеки, погоджуються з постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони і затверджуються головами комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районних держадміністрацій.

Згідно п.п.4.2.3 п.4 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 №557, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, номенклатура та обсяги резерву місцевого та об'єктового рівня підприємств, об'єкти яких увійшли до переліку ОПН, погоджуються з територіальними органами управління МНС і затверджуються головами комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п.п.4.4 п.4 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 №557, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, на ПНО або ОПН мають створюватися локальні (об'єктові) системи оповіщення, а на об'єктах, визначених у додатку до пункту 4.1 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом МНС від 15.05.2006 N 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 785/12659, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відповідно до затвердженої проектної документації. Керівники об'єктів повинні визначити своїм рішенням (наказом) осіб та структурні ланки, які відповідають за експлуатаційно-технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення і виконання завдань з оперативного оповіщення. Загальний контроль за технічним станом систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення покладається на керівника об'єкта. Оповіщення керівників та інших працівників ПНО або ОПН, а також керівників та працівників об'єктів і населення, які знаходяться в зоні локальної системи оповіщення, здійснює черговий диспетчер або особа, яка виконує його обов'язки. Забороняється покладати обов'язки диспетчера на персонал потенційно небезпечних об'єктів (виробництв, цехів, ділянок тощо). Оповіщення працівників об'єктів, які знаходяться за межами локальної системи оповіщення, покладається на оперативних чергових структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади. З метою своєчасного оповіщення і перевірки достовірності прийнятого повідомлення (команди) потенційно небезпечний об'єкт (виробництво, цех, ділянка тощо) повинен обладнуватися за власний рахунок підприємства прямим телефонним зв'язком з черговим диспетчером і керівником підприємства, а черговий диспетчер повинен мати прямий зв'язок з оперативним черговим (начальником чергової зміни) структурного підрозділу з питань надзвичайних ситуацій місцевого органу виконавчої влади, відповідного територіального органу управління МНС, органу МВС України. Оперативне оповіщення повинне здійснюватись за схемами оповіщення, які розробляються посадовими особами цивільного захисту об'єктів і затверджуються їх керівниками. Схеми оповіщення повинні зберігатися в приміщенні диспетчерської служби на видному місці. На ПНО або ОПН повинні розроблятися і зберігатися в приміщенні диспетчерської служби: фонограми текстів звернень до персоналу об'єктів та осіб, яких вони оповіщають; бланки регламентів надання інформації про аварію (додаток 1) та повідомлень про надзвичайну ситуацію (додаток 3), форма та зміст яких розробляються за погодженням з територіальними органами управління МНС. Об'єктові системи оповіщення повинні бути працездатними і включеними постійно. Поруч з телефонними апаратами слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику аварійно-рятувальних служб. Для інформування населення про небезпеку, яка безпосередньо загрожує населенню від об'єктів (небезпечних територій), керівники цих об'єктів (власники небезпечних територій) повинні забезпечити встановлення вказівників (попереджувальних знаків, інформаційних табло тощо) по їх периметру. Будь-які інформаційні знаки та написи, нанесені на вказівниках, повинні бути чітко зрозумілими для населення.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи та експлуатації комплексу будівель елеватора потужністю 106000 тон (І черга 55000 тон) товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів заготзерно", розташованого за адресою: Хмельницька область, м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146.

На день розгляду адміністративного позову відповідач не надав суду доказів зупинення роботи та експлуатації комплексу будівель елеватора потужністю 106000 тон (І черга 55000 тон), розташованого за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146, або доказів, які свідчать про усунення зазначених в акті перевірки порушень.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр). ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у відповідній сфері; реалізація в межах своєї компетенції державної політики у сфері волонтерської діяльності (п.3 Положення №20/2013).

Згідно пп.63 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Пунктом 12 ч.1 ст.67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Суд враховує, що не встановлення протипожежних дверей збільшує ризик проникнення полум'я в сусідні приміщення, швидкого його розповсюдження та збільшення площі пожежі.

У разі відсутності пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виникає у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкції, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей.

Відсутність систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння) призводить до пізнього виявлення пожежі та інформування людей, які перебувають у будівлі. У зв'язку з цим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність на об'єкті зовнішнього протипожежного водопостачання призведе до збільшення площі пожежі, яка набула розвитку, неможливості проведення своєчасного гасіння (подачі вогнегасних речовин) та проведення аварійно-рятувальних робіт.

Відсутність на сільськогосподарських силосах (бункери) сухотрубної мережі внутрішнього протипожежного водопроводу призведе до неможливості подачі вогнегасних речовин для об'ємного гасіння пожежі зернових культур та подальшого розповсюдження полум'я.

У зв'язку з тим, що об'єкт не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), які використовуються для локалізації і ліквідації пожежі у її початковій стадії розвитку, є загроза до швидкого розповсюдження полум'я та збільшення площі пожежі.

Не проведення ідентифікації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки не дає змоги визначення небезпечних речовин (хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження), що використовуються на об'єкті та становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Не обладнання системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення не дає змоги своєчасно відреагувати та попередити виникнення небезпечних подій чи надзвичайних ситуацій або мінімізації наслідків у разі їх виникнення.

Оскільки встановлені під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавства створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації комплексу будівель елеватора потужністю 106000 тон (І черга 55000 тон) товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів заготзерно", розташованого за адресою: Хмельницька область, м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки слід задовольнити.

Відповідно до ч.12 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 183-2, 186, 254 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації комплексу будівель елеватора потужністю 106000 тон (І черга 55000 тон) товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів заготзерно», розташованого за адресою: Хмельницька область, м.Красилів, вул.М.Грушевського, 146 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк