Вирок № 39992050, 31.07.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3077/14-к

Номер провадження 1-кп/629/277/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220700000131 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Бурмака В.А.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 15 травня 2014 року близько 09-30 години, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля неробочого посту ЕЦ-1 ст. Лозова СТГО «Південна залізниця», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою наживи, з корисливого мотиву, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, поблизу посту ЕЦ-1 ст. Лозова з залізничного полотна від вісі станції до вхідного світлофору «Н» з боку станції Панютине ПЗ, таємно намагався скоїти крадіжку корпусу та кришки дросель-трансформатора марки ДТ-0,2-500, а також колійну коробку, які згідно висновку спеціаліста № 160 від 13.06.2014 року не придатні до подальшого використання та є металобрухтом класу 501, вартість даного металобрухту вагою 109 кг складає 185 гривень 30 копійок. Вищевказані деталі ОСОБА_1 переніс по черзі до будівлі неробочого посту ЕЦ-1 ст. Лозова та за допомогою кувалди почав розбивати вищевказані деталі на дрібні частини з метою подальшого перевезення їх частками на пункт прийому металобрухту та отримання за них грошової винагороди. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив Лозівській дистанції сигналізації та зв'язку матеріальну шкоду на суму 185 гривень 30 копійок.

Разом з тим розпорядитися викраденим майном ОСОБА_1 не зміг по причинам, що не залежали вій його волі, оскільки на місці вчинення злочину з викраденим майном був виявлений та затриманий працівниками міліції.

Обвинувачений винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному ним злочині.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, але в 2012 році звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, одружений, не працює, має середньо-спеціальну освіту, за місцем проживання та місцем попередньої роботи характеризується посередньо, перебуває на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості, як безробітний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України -призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 160 від 13.06.2014 року в розмірі 147 гривень 42 копійки (код доходів 24060300, р/р 31115115700006, код банку 37999696, МФО 851011, УДКС України у Ленінському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- частини з колійної коробки, верхня частина та корпус з дросель - трансформатору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст. Лозова УМВС України на Південній залізниці відповідно до квитанції № 16/14, передати потерпілому Лозівській дистанції сигналізації та зв'язку;

- кувалду, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст. Лозова УМВС України на Південній залізниці відповідно до квитанції № 16/14, знищити, як таку, що не представляє цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова