Рішення № 3999116, 06.02.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2009 Справа № 16/16-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем"єр - Капітал", м.Одеса

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон, сел.Антонівка

про  стягнення 2184 грн. 84 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача :Денисенко Л.М., дов. №08/08 від 10.10.2008р.

від відповідача : не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Прем'єр-Катіпал” (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) суми 731грн.84коп-пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за договором фінансового лізингу та 1453 грн. збитків, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса та судові витрати.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 607 грн. 53 коп. пені та 1453 грн. - збитків, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису.

Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у відповідності до ст.64,77 ГПК України.

Справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.11.08 у справі № 1/406-08 з приватного підприємця ОСОБА_1 було стягнуто суму основного боргу - 31394 грн.25 коп., який виник за договором фінансового лізингу № 05/03/06-Л від 03.05.06. Судом встановлено, що за п.11.2 договору за несвоєчасне внесення лізингових платежів Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний сплатити Лізингодавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, з дня, наступного за днем оплати поточного платежу, вказаного в додатку №1 по день фактичної сплати цього платежу включно.

Статтею 230 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що (неустойкою штрафом , пенею) є грошова сума яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", № 543\96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

Сторони в договорі не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен день прострочки), не визначивши при  цьому кінцевий термін обчислення. Тому, суд вважає необхідним застосувати норму п.6 статті 232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд також зазначає, що в силу статті 232 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.

Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.

Період нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України починається з 22.12.07року та закінчується 22.12.2008року. Строк позовної давності позивачем не пропущено. Таким чином, підлягає стягненню пеня в сумі 607 грн. 53 коп.

  Ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування, також ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із шляхів захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів є відшкодування збитків.

 Відповідно до ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок.

Відповідно до п. 11.5 договору в випадку, якщо Лігингоодержувач не сплачує договірні платежі та інші витрати, що пов'язані з договором на протязі 20 днів після настання кінцевої дати виконання фінансового зобов'язання Лізингодавець вправі стягнути заборгованість в безспірному порядку у відповідності до виконавчого напису нотаріуса, всі витрати по здійсненню якого покладаються на Лізингоодержувача.

Судом встановлено, щодо заборгованість, яка склалася за договором 11.09.08 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В. було вчинено виконавчий напис. Позивач надав докази (платіжні доручення № 1686 від 13.08.08, та № 1685 від 13.08.08), що вартість послуг нотаріуса щодо здійснення виконавчого напису складає 1453 грн.

Із огляду на встановлене суд дійшов до висновку, що зазначена сума є збитками, що склалися для позивача в результаті не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню. Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82,83,84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,п/р НОМЕР_1 в АКБ "Правекс-Банк", МФО НОМЕР_2, ідент. код НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр-_Капітал” ( м. Одеса, вул. Вапняна,54- а, п/р 26002251461 в ВАТ "МТБ" м.Іллічівськ, МФО 328168, ЄДРПОУ 33723394 ) суму пені 607 грн.53 коп., збитки у сумі 1453 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати держмита в сумі 206 грн.05 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко