Рішення № 39990652, 31.07.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2385/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко І. М.Номер провадження 22-ц/788/1343/14 Суддя-доповідач - Шевченко В. А. Категорія - 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Білецького О. М. , Семеній Л. І.

при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення грошових сум за договором страхування та коштів за порушення грошового зобов'язання,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з позовом, в якому вказував, що він уклав з ВАТ «НАСК «Оранта» договір добровільного страхування, ТЗ CHEVROLET Aveo, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у тому числі на випадок незаконного заволодіння ним.

Посилаючись на те, що автомобіль було викрадено, позивач, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з відповідача 52256 грн. 70 коп. страхового відшкодування, 6270 грн. 80 коп. - пені за договором страхування, а також 529 грн. 84 коп. - 3 % річних від суми заборгованості та 1463 грн. 20 коп. інфляційних.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2014 року на часткове задоволення вказаного позову постановлено стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта»» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 52256 грн. 70 коп., пеню в сумі 6270 грн. 80 коп., 3 % річних в розмірі 529 грн. 84 коп. та 1463 грн. 20 коп. інфляційних збитків.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ВАТ «НАСК «Оранта», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задовленню.

Встановлено, що 21 листопада 2012 року між позивачем, як володільцем за довіреністю автомобіля CHEVROLET Aveo, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та відповідачем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 810742, за яким застраховано вказаний автомобіль з 22 листопада 2012 року по 21 листопада 2013 року. Вигодонабувачем за даною угодою є позивач. Страхова сума визначена у розмірі 56190 грн. Страховими ризиками є пошкодження ТЗ та його незаконне заволодіння. Франшиза у разі незаконного заволодіння встановлена у розмірі 7 % (а. с. 4, 5, 6-13).

На виконання цього договору ОСОБА_3 провів страховий платіж у сумі 4675 грн. 01 коп. (а. с. 14).

27 жовтня 2013 року у період часу з 16 год. 30 хв. до 18 год. 50 хв. біля буд. 14 по вул. Леваневського у м. Суми невідома особа незаконно заволоділа застрахованим транспортним засобом (а. с. 15).

28 жовтня 2013 року слідчим СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Бібенком В.В. за заявою ОСОБА_3 по факту незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440007164. Особу, яка заволоділа зазначеним транспортним засобом не встановлено. Досудове розслідування триває (а. с. 49-50).

В цей же день ОСОБА_3 звернувся до НАСК «Оранта» із заявою про страхову виплату, в якій повідомив про угон автомобіля, однак відповідач у виплаті страхового відшкодування відмовив (а. с. 16, 17-18).

За таких правильно встановлених обставин суд першої інстанції на підставі положень ст. ст. 979, 988 ЦК України, ст. ст. 9, 25, 26 Закону України «Про страхування» та умов договору прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування, вірно визначивши при цьому його розмір.

Посилання заявника на відсутність у позивача з огляду на положення абз. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» права на звернення з даним позовом до суду є безпідставним, оскільки він, як законний володілець транспортного засобу, який має речове право на нього, зазнав збитків внаслідок незаконного заволодіння автомобілем.

В силу ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних збитків, то в цій частині рішення також ґрунтується на законі, так як обов'язок провести страхове відшкодування позивачу, який виник у відповідача внаслідок настання страхового випадку, є грошовим зобов'язанням, за невиконання якого настає передбачена ч. 2 ст. 625 ЦПК України відповідальність.

Однак розмір 3 % річних суд невірно обраховував, включивши до суми страхового відшкодування інфляційні збитки.

У зв'язку з цим вказана сума має становити не 529 грн. 84 коп. як визначено судом, а 515 грн. 40 коп. (52256 грн. Х 0, 03 : 365 Х 120 днів).

Поряд із цим суд, вірно поклавши на ТОВ «НАСК «Оранта» обов'язок по сплаті позивачу передбаченої договором пені, помилково визначив її розмір, не взявши до уваги, що п. 10.4.2 договору добровільного страхування передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику (вигодонабувачу) пені у розмірі 0, 1 % суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Зі змісту позовної заяви слідує, що вимога про стягнення пені заявлена за період з лютого по травень 2014 року. Виходячи з того, що облікова ставка НБУ в період з лютого по 14 квітня 2014 року становила 6, 5 %, а з 15 квітня по травень 2014 року 9, 5 %, розмір пені становить 2628 грн. 59 коп. ((52256, 7 Х 13% : 365 Х 74) + (52256, 7 Х 19% : 365 Х 46)).

Таким чином оскаржене рішення суду в частині вирішення спору про стягнення 3 % річних та пені на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає зміні, шляхом відповідного зменшення присуджених сум.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 206 грн. 68 коп. на компенсацію судового збору за подання позовної заяви та на користь держави 361 грн. 59 коп. недоплаченого судового збору в суді першої інстанції. З позивача на користь відповідача необхідно стягнути 18 грн. 45 коп. на компенсацію судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Крім того, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог необхідно стягнути 939 грн. на компенсацію витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2014 року в даній справі в частині стягнення 3 % річних та пені змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_3 3 % річних у сумі 515 грн. 40 коп. та пеню у розмірі 2628 грн. 59 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_3 206 грн. 68 коп. на компенсацію судового збору за подання позовної заяви та 939 грн. на компенсацію витрат на правову допомогу, а також на користь держави 361 грн. 59 коп. недоплаченого судового збору в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 18 грн. 45 коп. на компенсацію судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -