Рішення № 3999050, 02.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р. Справа № 07/291-08

вх. № 8453/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Готвянського О.О., дов. від 19.06.08 р.; відповідача - ОСОБА_2, дов. від 23.07.08 р.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Планета Сервіс-К", м. Дніпропетровськ

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 1410,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К" просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1157,90 грн. основного боргу, 221,46 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 31,31 грн. та судові витрати по справі, обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за накладною № 122306 від 06.12.07 р.

У судових засіданнях 22.12.08 р. та 12.01.09 р. представник відповідача підтвердив факт отримання товару від позивача. 02.02.09 р. відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого вказував, що на даний час у відповідача не настав обов'язок оплатити придбаний товар, оскільки товар не реалізовано, а також стверджує, що не отримував вимогу про оплату заборгованості.

Судом встановлено, що позивачем, за усною домовленістю, було поставлено відповідачу товар (канцелярські вироби) на суму 1157,90 грн., що підтверджується накладною № 122306 від 06.12.07 р. (а.с.29)

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Судом встановлено, що сторони не встановили строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.08.08 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу (вих. № 111/08 від 28.08.08 р.) про оплату заборгованості в сумі 1157,90 грн.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 1157,90 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1157,90 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 06.09.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладною № 122306 від 06.12.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1157,90 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, приймаючи до уваги те, що відповідача визнано таким, що прострочив з 06.09.08 р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 34,74 грн., а вимога про стягнення з відповідача 3% річних визнається судом такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 5,31 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К" (вул. Дзержинського, 29, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 32748711, п/р 26008050400525 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299) 1157,90 грн. заборгованості, 34,74 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 5,31 грн., 86,62 грн. державного мита та 100,21 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 186,72 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 26,00 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 07 лютого 2009 року.

Суддя