Рішення № 3999024, 22.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09 Справа№ 22/187

за позовом прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Дочірної компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” (Комарнівське лінійне виробниче управління філії УМГ „Львівтрансгаз”, м.Комарно)

до відповідача Приватного підприємства „ТОР”, м.Новояворівськ

за участю третьої особи -Відкритого акціонерного товариства „Львівгаз”, м.Львів

про стягнення 7183,20 грн.

Суддя М.Желік

Представники

Прокурор:  не з'явився

від позивача: Шимко Р.Я. (довіреність б/н від 20.01.09р.)

від відповідач: не з'явився

від 3-ої особи: Станько М.М. ( довіреність № 06-8074від 30.09.08р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Дочірної компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” (Комарнівське лінійне виробниче управління філії УМГ „Львівтрансгаз”, м.Комарно) до Приватного підприємства „ТОР”, м.Новояворівськ за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства „Львівгаз”, м.Львів про стягнення 7183,20 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 01.08.2008р. призначив  розгляд справи на 19.08.2008 В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався на 30.09.08р., 16.10.08р., 18.12.08р., 22.01.09р. з підстав зазначених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю відповідно до заяви про уточнення позовних вимог ( вих.№ 708 від 15.10.2008р.). Зокрема, просить стягнути з відповідача 3659,25 грн. основного боргу, 426,28 грн. пені, 87,05 -3% річних, 625,75 грн. -інфляційних збитків, 256,15 грн. -7% штрафу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проти заявленого позову заперечує з мотивів викладених у запереченні на позовну заяву (вих. № 221 від 29.09.08р.)

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст виготовлений та підписаний 27.01.2009р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Справа розглядається з врахуванням уточнених позовних вимог.

 Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов документально та нормативно обґрунтованим, таким, який підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, ДК „Укртрансгаз” 02.01.2003р. уклала з відповідачем договір № КМ-28-П про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2003р.. Даний договір щорічно продовжувався двосторонніми угодами сторін і двосторонньою угодою сторін від 26.12.2006 р. дія даного договору на тих же умовах була продовжена до 31.12.2007 р. Комарнівським ЛВУ МГ, яке є підрозділом Філії „Управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз”.

Послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в Україні надаються виключно підрозділами Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, яка єдина від імені держави здійснює функції власника магістральних газопроводів України.

Комарнівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Філії УМГ „Львівтрансгаз” Дочірньої компанії „Укртрансгаз” здійснює функції з транспортування природного газу магістральними газопроводами та території восьми районів Львівської області.

Згідно Постанови КМ України № 31 від 16.01.2007р., яка в даний час відмінена Постановою КМ України № 1403 від 24.12.2007р. ЗАТ „Укргаз-Енерго”, яке закупило і поставляло значну частину імпортованого в Україну природного газу, з березня 2007 року отримувало від споживачів природного газу (через своїх дилерів) разом з вартістю проданого ними газу також вартість наданих ДК „Укртрансгаз” послуг з його транспортування магістральними газопроводами. В подальшому ВАТ „Львівгаз” згідно листа НАК „Нафтогаз України” № 6/1-490-2253 від 26.03.2007р. надавав ДК „Укртрансгаз” щомісячні реєстри споживання природного газу, погоджені у встановленому порядку з постачальниками природного газу, з яких було видно, хто з організацій-споживачів отримав газ з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Інші споживачі отримували газ з ресурсів інших газотрейдерів і оплачували послуги з транспортування газу магістральними газопроводами безпосередньо підрозділам ДК „Укртрансгаз”. Відповідно, тим споживачам, хто отримував газ з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, ДК „Укртрансгаз” не виставляла рахунки за послуги з його транспортування магістральними газопроводами. ЗАТ „Укргаз-Енерго” зібрані кошти за послуги з транспортування проданого ним газу централізовано перераховувало ДК „Укртрансгаз”, але це був тимчасовий виняток із загального правила, який повинен був в кожному конкретному випадку бути підтвердженим реєстром споживання газу.

Оскільки, третя особа -ВАТ „Львівгаз” надає споживачам послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами і має договірні відносини зі всіма споживачами природного газу на території області, ним згідно розпорядження в.о.голови правління ВАТ „Львівгаз” № 26 від 25.05.2007 року було ініційовано укладення Додаткових угод до їхніх двосторонніх договорів із споживачами газу. Згідно цих угод ВАТ „Львівгаз” з 01.05.2007 року отримувало від споживачів газу разом з вартістю поставленого газу та своїх послуг з транспортування газу розподільчими газопроводами також вартість наданих ДК „Укртрансгаз” послуг з транспортування газу магістральними газопроводами. В подальшому ці кошти перераховувалися централізовано на рахунок ДК „Укртрансгаз”.

Почиинавючи з жовтня по грудень 2007 року ВАТ „Львівгаз” по значній кількості споживачів природного газу, в тому числі по відповідачу у даній справі не надав ДК „Укртрансгаз” погоджених з постачальниками природного газу реєстрів, які б свідчили про належність спожитого ними газу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Тобто ним було безпідставно зібрано кошти за його транспортування магістральними газопроводами. Оскільки, власник газу був не ЗАТ „Укргаз-Енерго” кошти за його транспортування повинні бути згідно договору сплачені ДК „Укртрансгаз”, тобто Комарнівському ЛВУ МГ філії УМГ „Львівтьрансгаз” ДК „Укртрансгаз”. Після з'ясування нами тієї обставини, що спожитий відповідачем в 1V -му кварталі 2007 року природний газ був не з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, ДК „Укртрансгаз” було виставлено рахунки відповідачу за надані послуги з його транспортування магістральними газопроводами. Однак, відповідач відмовився їх оплачувати, мотивуючи це тим, що дані кошти сплачені ним на рахунок ВАТ „Львівгаз”. Дана відмова є безпідставною, оскільки послуги надані ДК „Укртрансгаз”, а ВАТ „Львівгаз” повинен повернути безпідставно отримані кошти відповідачу, оскільки ним не підтверджено належність спожитого відповідачем газу ЗАТ „Укргаз-Енерго” та не надано підтвердження про їх перерахування на рахунок ДК „Укртрансгаз”. Відповідач згідно договору повинен сплатити ДК „Укртрансгаз” вартість наданих компанією послуг незалежно від повернення йому коштів ВАТ „Львівгаз”.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 3659,25 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник , який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення ( ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно абз.2 ч.1 ст.614 ЦУК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст.617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й статтею 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько -правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.1 договору пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. і згідно поданого розрахунку сума пені становить 426,28 грн., яка підлягає стягненню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 87,05 грн. -3% річних та 625,75 грн. інфляційних нарахувань є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім наведеного, згідно ч.2 ст.231 ГК України, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а прострочення сплати становить понад 30 днів, з винної сторони додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

ДК „Укртрансгаз” є на 100% державною організацією, тому відповідач повинен сплатити 7% штрафу. Станом на 30.09.2008р. 7% штрафу від заборгованості, простроченої понад 30 днів становить 256,15 грн., який підлягає стягненню.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення .

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ТОР” (81053 м.Новояворівськ, вул.С.Бендери,1 р/р 26005301167 в Яворівському відділенні Ощадбанку, МФО 385286, ЄДРПОУ 19161549) на користь ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Комарнівського ЛВУ МГ „Львівтрансгаз” (81562 м.Комарно , вул.Городоцька,77 Львівська область Городоцький район, р/р 26002017130980 у філії ”Західне РУ ВАТ Банк „Фінанси і кредит”, м.Львів, МФО 325923, ЄДРПОУ 25560823) 3659,25 грн. -основного боргу, 426,28 грн. пені, 87,05 грн. - 3% річних, 625,75 грн. - інфляційних нарахувань 256,15 грн. -7% штрафу.

3. Стягнути з Приватного підприємства „ТОР” (81053 м.Новояворівськ, вул.С.Бендери,1 р/р 26005301167 в Яворівському відділенні Ощадбанку, МФО 385286, ЄДРПОУ 19161549) в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.