Рішення № 39988253, 30.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11568/14 30.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс»

про стягнення 525 604,25 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Дєдушева М.Я. - представник за довіреністю від 04.02.14.

від відповідача Синьогуб Г.А. - представник за довіреністю від 09.07.14

В судовому засіданні 30.07.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 525 604,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що між сторонами було укладено договір на поставку друкованої продукції № 2515DD від 01.02.2012 р., відповідно до якого позивач як продавець зобов'язався поставити у власність відповідача як покупця, а покупець зобов'язався прийняти друковану продукцію та сплатити за неї певну грошову суму. За доводами позивач, відповідачем в порушення умов договору не було оплачено продукцію в результаті чого виник борг у розмірі 525 604,25 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2014 р. З моменту підписання акту відповідачем так і не здійснено жодних оплат, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг у сумі 525 604,25 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.067.2014 р. порушено провадження у справі 3 910/11568/14 за даною позовною заявою та призначено її до слухання у судовому засіданні на 09.07.2014 р.

У судове засідання 09.07.2014 з'явилися представники сторін. Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості уточнення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою продукції відповідачем.

Клопотання судом було задоволено та оголошено перерву у судовому засіданні до 30.07.2014.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що відповідачем було частково оплачено продукцію на суму 191 827,68 грн, а тому борг становить 333776,57 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судовий збір. На підтвердження вказаних обставин, до заяви долучено завірену копії акту звіряння взаємних розрахунків № 1118 станом на 25.07.2014 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом встановлено, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана відповідно до ст.. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення та просив суд задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» ( надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» (надалі - відповідача, покупець) укладено договір № 2515DD на поставку друкованої продукції (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2. договору постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передавати у встановлені цим договором строки друковану продукцію у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, але з дотриманням умов цього договору, а покупець зобов'язується прийняти друковану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Згідно з п.2.1. договору найменування, вид, код, рекомендовані роздрібна та оптова ціни, строки та відсоток повернення друкованої продукції постачальника визначаються додатками до цього договору.

Відповідно до п. 3.1.1. договору постачальник зобов'язується надавати покупцю друковану продукцію згідно умов цього договору і місці призначення, передбаченому п.4.2. договору. Зобов'язання постачальника по наданню друкованої продукції вважаються виконаними в повному обсязі в момент підписання сторонами видаткової накладної при поступленні друкованої продукції в місце поставки.

Покупець зобов'язався оплатити друковану продукцію відповідно до умов цього договору (п. 3.2.3. договору).

У п. 5.3. договору зазначено, що умови оплати друкованої продукції, що постачаються згідно договору, визначені та затверджені сторонами у додатках № 3 до даного договору.

За доводами позивач, відповідачем в порушення умов договору не було оплачено продукцію в результаті чого виник борг у розмірі 525 604,25 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2014 р. В процесі розгляду справи по суті відповідачем було частково оплачено продукцію на суму 191 827,68 грн, а тому борг становить 333 776,57 грн, який визнається відповідачем та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків № 1118 станом на 25.07.2014 р., що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1. додатку № 3 до договору оплата друкованої продукції постачальнику здійснюється покупцем у розмірі 100% протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати здійснення поставки продукції з коригуванням на суму повернення нереалізованих видань, яке здійснюється в тиждень що передує поточному тижню оплати.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем в порушення умов договору не було оплачено продукцію в результаті чого виник борг у розмірі 333 776,57 грн, що визнається відповідачем та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків № 1118 станом на 25.07.2014 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 1. додатку № 3 до договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриману продукцію за договором на момент розгляду справи настав.

Враховуючи, ту обставину, що відповідачем визнаються позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 333 776,57 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки часткова оплата боргу відповідачем була проведена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» (010011, м. Київ, вул.. Копиленка, буд. 2/46, ідентифікаційний код 33302094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» (03150, м. Київ, вул. Дмитрова, буд. 5, кор. 10А, ідентифікаційний код 31057188) заборгованість у розмірі 333 776 (триста тридцять три тисячі сімсот сімдесят шість) грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 10 512 (десять тисяч п'ятсот дванадцять) грн 09 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.