Постанова № 399879, 13.07.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.2006

Справа №2-7/8943-2006А

За позовом Державне підприємство МО України «Укрвійськурорт», смт Партенвт, м.Алушта

До відповідача Державної податкової інспекції в м. Алушті, м.Алушта

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя ГС АРК Крим І.І.Дворний

при секретарі С.О. Холодняк

представники:

Від позивача - Новосельцеві Л.С. – пред-к дов. від 15.05.06р.

Від відповідача - Кургаліна О.І. – пред-к дов. №43\9\10 від 17.01.06р.

Сутність спору: Державне підприємство МО України «Укрвійськурорт» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не погоджується по суті з виявленим під час перевірки порушенням п.п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вказує на безпідставність та порушення порядку розгляду скарг органами ДПА.

Відповідач проти позову заперечує і пояснив, що під час перевірки Державного підприємства МО України «Укрвійськурорт», зафіксовано факт заниження валових доходів та те що ДПІ у м.Алушта не якого порушення норм порядку розгляду скарг не було.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Слухання справи відкладалось в порядку ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

встановив:

25.11.2005р. Державною податковою інспекцією в м. Алушта проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт» за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р.

Під час перевірки встановлено порушення Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт» п.5.9 ст.5 пп.8.1.1, пп.8.3.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що вивозилось у заниження валових доходів на суму 112375,00грн. та неправомірності начислення амортизації основного фонду.

За результатами перевірки ДПІ в м. Алушта складено акт № 168\23\30639237 від 25.11.2005р., який був покладений в основу податкового повідомлення-рішення №0002912301\1 від 13.01.200р.

Згідно з даним податковим повідомленням-рішенням до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», №2181-ІІІ від 20.12.2000р. застосовані штрафні санкції на суму 32450,00грн. та до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основний платіж на суму 64900,00грн.

Не погодившись в даним рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт» у порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р., оскаржив його до ДПІ в м. Алушта від 16.12.2005р. №6853\10\ж.

За результатами розгляду даної скарги ДПІ в м. Алушта винесено рішення №101\10\23 від 13.01.2006р. про відмову в задоволенні скарги і винесено нове податкове повідомлення – рішення №00029112301\1, яким доначислено підприємству податок на прибуток у сумі 64900,00грн. і застосував штрафні санкції у сумі 32450,00грн.

Оскільки відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти мотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги — до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що підприємство по податковій накладні від 04.02.2004р. №204-82R придбало швелер металічний на суму 60000грн., в т.ч. ПДВ 10000грн., по податковій накладні від 20.05.2004р. №205-82R придбало швелер, труби, уголок металевий на суму 74850грн., в т.ч. ПДВ 12475грн.

Позивачем усього було придбано матеріалів без врахування ПДВ на загальну суму 112375грн. та які були сплачені відповідно до випискам з банку від 19.01.2004р. на суму 30000грн., від 04.02.2004р. на 30000грн., від 19.03.2004р. на 20000грн., від 15.04.2004р. на суму 24850грн., від 23.04.2004р. на суму 30000грн.

Висновки відповідача про те, що позивач в першому півріччі 2004р. та по висновкам робіт за 9 місяців 2004р. вартість придбаних товарів відносило до валових витрат не підтверджуються матеріалами справи.

Оскільки відповідно до податкових декларацій по прибутку за перше півріччя 2004р. до валових витрат не включило суму 18572,10грн., а також і за 9 місяців 2004р. на суму 112375,00грн.

Відповідно до вищесказаного керуючись п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі — запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно) вартість придбаних матеріалів в сумі 112375,00грн. підприемство не в першом півоіччі 2004р., ні по висновкам робіт за 9 місяців 2004р. не відносило на валові витрати.

В цьом віипадку відповідачем не обосновано збільшено валовий доход позивачу на суму 112375,00грн. і тим самим, не законно донарахувало податок на прибуток у сумі 28000,10грн. та застосувала штрафні санкції 14050,00грн.

Також висновок ДПІ м.Алушта про те, що підприємством не правомірно нарухована амортизація основніх фондів групи 1 ( адміністративна будівля №115, в\м 3, адміністративна будівля 9 евакоприемника ВС) за перше піврічя 2005р. у розмірі 40124,16грн.

Відповідно до пп.8.4.11 ст.8 Закону україни «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; пп.8.4.11 ст.8 «Про оподаткування прибутку підприємств» до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Наказом МО України від 28.12.2004р. №662 «Про надання основних фондів Міністерства оборони України державному підприємству МО України «Укрвійськкурорт», від 14.01.2005р №21 «Про додатковий надання основних фондів Міністерства оборони України державному підприємству МО України «Укрвійськкурорт» основні фонди були наданні як уставні фонд.

Відповідно до вищезгаданого отримані підприємством від МО України уставні фонди і перелічені в акті перевірки основні фонди, підлягає амортизації.

Позивач просив зупинити виконання дій податкового повідомлення - рішення суд залишає без задоволення відповідно до наступного.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Позивач не надав суду доказів того як невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог Державне підприємство МО України «Укрвійськурорт» та визнання податкового повідомлення-рішення №00029112301\1 від 13.01.2006р. нечинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Доказів правомірності та обґрунтованості застосування спірним податковим повідомленням-рішенням санкцій до позивача ДПІ в м. Алушта не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки п. 2 ч. 3 розділу УІІ КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., зайве сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” по його заяві.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 20.07.2006р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта №00029112301\1 від 13.01.2006р. о донарахуванні податку на прибуток 64900,00грн. та застосування штрафних санкцій на суму 32450,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськурорт» (м.Алушта, смт. Партеніт, Військове містечко 3 р\р 26002301009801 філія АБ «Південний» м.Сімферополь) 3,40грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу постанови у законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.