Ухвала суду № 39986259, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/439/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2013 №0004671502, №0004681502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку декларацій Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" з податку на прибуток за 2010 рік, 2011 рік, частини чистого прибутку за 2008 рік, 2009 рік, за результатами якої складено акт від 20.08.2013 №250/10-17-15-02/20598264.

Проте, вказаний акт не містить жодних висновків та фактичних даних про порушення позивачем вимог податкового законодавства

При цьому, на підставі вказаного Акту, статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1730, 1455, 1448 календарних днів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 16095,30 грн. позивачеві нараховано штраф у розмірі 3219,06 грн. та за затримку сплати зобов'язання у розмірі 137992,85 грн. на 909 днів, 897 днів, 815 днів, 451 день - штраф у розмірі 27598, 57 грн., про що прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.08.2013 № 0004681502 та № 0004671502, відповідно.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (стаття 86 Податкового кодексу України).

За результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України).

При цьому, з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 4, 5 та 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Усі вартісні показники відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, підлягають відображенню в акті (довідці) документальної перевірки з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення фінансово-господарської операції, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 № 11920/7/15-0217 «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств», камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, за своїм змістом та формою акт документальної позапланової невиїзної перевірки декларацій позивача є актом проведення камеральної перевірки, проте він в своєму змісті не містить жодного викладення порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: в акті не зазначено жодних порушень позивачем порядку складання податкової звітності, термінів її подання або сплати узгоджених податкових зобов'язань, інших фактичних обставин про порушення позивачем податкового законодавства.

Тобто, акт перевірки позивача не містить жодних даних та висновків про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

При цьому, матеріали справи містять проект розрахунку штрафних санкцій до Акта про результати камеральної перевірки, в якому зазначено про наявність порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань з частини чистого прибутку, а саме: дата операції - 13.02.2013, 13.02.2013, 07.05.2013; дата документа - 10.05.2008, 06.02.2009, 06.05.2009; номер документа - 4344, 16479, 4539; назва документа - розрахунок; кількість днів затримки - 1730 днів, 1455 днів та 1448 днів, відповідно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2009 позивачем до податкового органу було подано розрахунок № 4539, згідно якого сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті позивачем до Державного бюджету, становить 16133,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 659 від 19.05.2009 грошові кошти у сумі 16133,00 грн. з призначенням платежу «частина чистого прибутку за І квартал 2009 року згідно розрахунку № 4539 від 06.05.2009» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі.

06 лютого 2009 року позивачем до податкового органу був поданий розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово - господарської діяльності за 2008 рік № 16479, відповідно до якого сума грошових коштів, що підлягає сплаті позивачем, становить 2150,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 13.02.2009, грошові кошти у сумі 2150,00 грн. з призначенням платежу «частина чистого прибутку за 2008 рік згідно декларації № 16479 від 06.02.2009» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі.

Крім того, матеріали справи містять також проект розрахунку штрафних санкцій до Акта про результати камеральної перевірки, в якому зазначено про наявність порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, а саме: дата операції - 13.02.2013; дата документа - 03.08.2010, 31.08.2010, 05.11.2010, 08.11.2010; номер документа - 9003041725, 9003602829, 9004819910, 9010336931; назва документа - декларація; кількість днів затримки - 909 днів, 897 днів, 815 днів та 451 день, відповідно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2010 позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на прибуток підприємств №9004819910, відповідно до якої сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті позивачем до бюджету становить 122592,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 1811 від 16.11.2010 грошові кошти у сумі 122592,00 грн. з призначенням платежу «податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року згідно декларації №9004819910» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі.

Таким чином, оскільки у Акті перевірки не зафіксовано жодних порушень позивачем приписів податкового законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про не прийняття як доказу правомірності прийняття оскаржуваних рішень, проекту розрахунку штрафних санкцій.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, наведені у таких проектах дані не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наявними матеріалами справи, рішеннями судів, щодо відсутності до 01.01.2011 у податкового органу повноважень щодо зміни призначення платежів платників податків та свідчать про застосування відповідачем штрафних санкцій понад 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.