Рішення № 39985742, 28.07.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 р. Справа № 923/749/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 24037грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Юхно Я.Ю.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21726 грн. 00коп. основного боргу, 175грн. 52 коп. - 3% річних та 2135грн. 48 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води №185 від 01.12.2008року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що з січня 2013 року позивач не надає йому послуг передбачених договором №185 від 01.12.2008року, оскільки відповідно до пункту 26 договору дія зазначеного договору припинилася з 31.12.2012року. Крім того, у позивача технічно відсутня можливість надання послуг теплопостачання, так як з 17.01.2013року відповідач здійснив відключення належних йому нежитлових приміщень розташованих по АДРЕСА_1 від мереж внутрішньобудинкового централізованого теплопостачання.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалася в засіданні 15.07.2014року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між ВАТ «Херсонська ТЕЦ, найменування якого відповідно до закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) 01 грудня 2008року укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №185.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору позивач, як виконавець» прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу, як споживачу, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач, як споживач, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Об'єктом надання послуг за умовами пунктів 2, 3 договору від 01.12.2008року є приміщення опалювальною площею 152 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Пунктом 26 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №185 від 01.12.2008року сторони узгодили строк його дії до 31.12.2009 року з дня його укладення та зазначили, що договір вважається щороку продовженим якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Посилаючись на виконання умов зазначеного договору та надання відповідачу послуг централізованого опалення в період з 01.10.2013року по 31.03.2014року, позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих послуг в розмірі 21726грн.00коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися виконання взятих на себе зобов'язань за договорами.

Відповідно до ст.. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника), надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України також передбачено обов'язок замовника оплатити вже надану йому послугу.

За умовами пунктів 1, 17 договору від 01.12.2008року обов'язком позивача, як виконавця, є вчасне та відповідної якості надання послуг теплопостачання на об'єкт відповідача.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що ним в період з жовтня 2013 року по березень 2014року надавалися відповідачу послуги теплопостачання та забезпечувалися теплом приміщення по АДРЕСА_1, які належать відповідачу.

Як на підтвердження факту надання послуг позивач надав до матеріалів справи довідки про наявність опалення, яке постачалося на будинок №13 по вул.. Горького в період з жовтня 2013року по березень 2014року (арк. справи 23-34).

Однак, із наданих до матеріалів справи доказів вбачається що 17.01.2013року здійснено відключення нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, що належать відповідачу, від внутрішньобудинкових мереж централізованого теплопостачання шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів та заварюванням стояків, про що складено акт комісією за участю обслуговуючої будинок організації ПП «Жилтранс» та власника ОСОБА_1

Рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних із відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання інспекції з нагляду за станом житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради від 24.10.2013року (протокол №6) відповідачу надано дозвіл на відключення приміщень в житловому будинку АДРЕСА_1 від централізованого опалення та гарячого водопостачання і встановлення автономного джерела опалення.

Позивачем 15.11.2013року за №08-1-7/2575 видано відповідачу технічні умови на відключення опалювальних приладів від мереж централізованого опалення житлового будинку по АДРЕСА_1 та зазначено пунктом 18, що договір між позивачем та відповідачем є розірваним з дня підписання акту про відключення від внутрішньо будинкових мереж централізованого теплопостачання. Акт-припис №1046 складений спеціалістами позивача 23.07.2014року свідчить про демонтаж опалювальних приладів та відключення приміщень відповідача від централізованого теплопостачання.

Крім того, актом обстеження нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1, складеним 13.07.2014року комісією в складі представників інспекції з нагляду за станом житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, ПП «Жилтранс» за участю відповідача, підтверджується факт відсутності у відповідача мереж централізованого теплопостачання та демонтаж системи внутрішньо будинкового центрального теплопостачання (вертикальні і горизонтальні лінії) та відсутність опалювальних приладів системи централізованого опалення, а приміщення опалюються газовими конвекторами.

Таким чином позивачем не доведено належними засобами доказування відповідно до ст.34 ГПК України факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг централізованого опалення в період з жовтня 2013 року по березень 2014року на суму позову. До того ж позивач і не міг їх надавати через відсутність технічної можливості.

Посилання позивача на довідки щодо надання послуг теплопостачання в будинок АДРЕСА_1 свідчать про те, що теплопостачання здійснювалося на будинок в цілому, тобто іншим мешканцям будинку, а не відповідачу.

Не є підставою задоволення позовних вимог і посилання позивача на недотримання відповідачем вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630, оскільки для здійснення розрахунків за надання послуг з теплопостачання відповідно до вимог ст. 901 ЦК України позивач зобов'язаний підтвердити належними засобами доказування факт надання відповідачу послуги теплопостачання, так як відповідно до вимог ч.1 ст. 903 ЦК України у відповідача виникає обов'язок оплатити уже надану йому послугу яка ним спожита в процесі вчинення певної дії. У разі ж порушення відповідачем вищезазначених Правил позивач не позбавлений права захистити своє порушене право іншим способом захисту, але підстави отримання коштів за ненадані послуги у нього відсутні.

Відхиляється судом і посилання позивача на факти встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 18.07.2013року по справі №923/778/13, оскільки відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При вирішення спору за позовом позивача до відповідача по справі №923/778/13 не могли досліджуватися надані до справи докази, яких на той час не існувало, зокрема акт-припис №1046 складений спеціалістами позивача 23.07.2014року, акт обстеження нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 від 14.07.2014року, складений спеціалістами інспекції з нагляду за станом житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради та ПП «Жилтранс» від 14.07.2014року, якими встановлено факт демонтажу мереж централізованого опалення з опалювальними приладами та встановлення відповідачем газових конвекторів, а актом від 17.01.2013року підтверджується також і дата такого демонтажу.

Крім того, суд не може погодитися з доводами позивача щодо існування між сторонами господарських правовідносин на підставі договору від 01.12.2008року №185 відповідно до якого позивач зобов'язався надавати послуги теплопостачання, а відповідач - сплачувати вартість цих послуг.

Як зазначено вище, пунктом 26 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №185 від 01.12.2008року сторони узгодили строк його дії до 31.12.2009 року з дня його укладення та зазначили, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

В той же час, матеріалами справи доведено, що 03.12.2012року, тобто за місяць до закінчення чергового строку дії договору (31.12.2012року) за номером 06-1/2676 позивач надіслав відповідачу листа з вимогою підписати надісланий 25.09.2012року договір №203 надання послуг теплопостачання, з посиланням на те, що станом на 01.12.2012року договір не підписано. В листі зазначено, що у разі не підписання договору позивач змушений звернутися до суду з заявою про спонукання до укладення договору.

Зазначений лист судом розцінюється як пропозиція перегляду попереднього договору №185 від 01.12.2008року, шляхом укладення нового, тому в силу зазначених пунктом 26 договору вимог щодо строку договору, строк його дії припинився 31.12.2012року. Інших доказів, які б свідчили про обов'язок позивача після 31.12.2012року надавати послуги відповідачу на централізоване опалення та обов'язок відповідача сплачувати ці послуги, позивачем суду не надано.

На підставі вищезазначених вимог закону, правові підстави задоволення позовних вимог відсутні, тому в задоволені позову суд відмовляє.

Судові витрати із сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. В задоволені позовних вимог про стягнення 21726 грн. 00коп. основного боргу, 175грн. 52 коп. - 3% річних та 2135грн. 48 коп. пені відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 липня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова