Рішення № 39985657, 22.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 911/2324/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»;

про стягнення 500 000,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Пасічук А.М. (довіреність б\н від 30.12.2013 року);

від відповідача: Земляна І.О. (довіреність б/н від 25.03.2014 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», як до аваліста про стягнення 500 000,00 грн. за простим векселем.

Провадження у справі № 911/2324/14 порушено ухвалою від 16.06.2014 року та призначено справу до розгляду на 24.06.2014 року.

В судовому засіданні 24.06.2014 року розгляд справи відкладався до 08.07.2014 року у зв'язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні 08.07.2024 року відповідач наддав відзив на позов, в якому по суті позовні вимоги не зперечив та не спростував, посилався на відсутність коштів для погашення спірного векселя.

В судовому засіданні 08.07.2014 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 15.07.2014 року. В судовому засіданні 15.07.2014 року розгляд справи відкладався до 22.07.2014 року.

В судовому засіданні 22.07.2014 року позивач пзовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав додаткові докази у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наждані сторонами докази та пояснення, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОП» (позивач) є держателем простого векселя Серії АА №1817505, емітованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ленд-1», номінальною вартістю 500 000,00 грн., складеного 12.05.2009 року із строком погашення: за пред'явленням, але не раніше 01.01.2014 року. Як аваліст за ТОВ «Альфа-Ленд-1» виступило ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА» (відповідач).

Відповідні обставини підтверджуються наданим позивачем оригіналом простого векселя Серії АА №1817505, емітованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ленд-1», номінальною вартістю 500 000,00 грн., складеного 12.05.2009 року із строком погашення: за пред'явленням, але не раніше 01.01.2014 року, авальованого за ТОВ «Альфа-Ленд-1» ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА» (відповідачем), що підтверджується підписом уповноваженої посадової особи відповідача - директором Пінчук О.В. та скріплено печаткою відповідача. Також, відповідні обставини відповідачем не заперечуються та не спростовані.

Статтею 77 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі (Конвенція, якою запроваджено Закон про переказні і прості векселі від 07.06.1930 року, ратифікована Україною 06.07.1999 року) (далі-Уніфікований закон) закріплено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Частиною 1 статті 11 Уніфікованого встановлено, що будь-який переказний вексель може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону встановлено, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів.

Згідно із ст. 197 Цивільного кодексу України за передавальним написом, виконаним на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером, переходять усі права, посвідчені цінним папером.

Виходячи з безперервного ряду індосаментів та враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОП» є законним держателем простого векселя Серії АА №1817505, емітованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ленд-1» (авалістом виступило ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА»), номінальною вартістю 500 000,00 грн., складеного 12.05.2009 року, із строком погашення: за пред'явленням, але не раніше 01.01.2014 року.

Відповідно до ст. 30 Уніфікованого закону, платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі. Згідно ст. 32 Уніфікованого закону аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Здійснюючи платіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою за переказним векселем.

Відповідно до ст. 47 Уніфікованого закону, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Таким чином, держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним.

Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Відповідно абз.2 ч. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 згідно зі ст. 32 Уніфікованого закону аваліст відповідає в тому самому обсязі і на тих самих підставах, що й особа, зобов'язання якої він забезпечив авалем. Внаслідок цього аваліст, що надав аваль за векселедавця простого векселя або за акцептанта переказного векселя, несе відповідальність перед векселедержателем незалежно від опротестування векселя в неплатежі.

Крім власних заперечень, він має право висувати проти вимоги векселедержателя ті заперечення, що могли бути висунуті особою, зобов'язання якої забезпечені авалем.

У відповідності до п. 4.9 постанови НБУ № 508 від 16.12.2002 року, якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для звернення вимоги до аваліста здійснення протесту не обов'язкове.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що ТОВ «АГРО- ТОП» (як векселедержатель) має право на звернення до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за вказаними векселями з ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА» (як аваліста). При цьому, подібне право не може ставитись в залежність від використання ТОВ «АГРО-ТОП» інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, позивач, як законний векселедержатель має право вимагати його оплати від аваліста - ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА».

Відповідно до ч.І ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі чого, позивач звернувся до суду з вимогою до аваліста спірного векселя (відповідача), як солідарного боржника про часткове його погашення на суму 500 000 грн.

Відповідно до ст.70 Уніфікованого закону, положення якого поширюються і на прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу, отже позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку в межах позовної давності.

Згідно зі ст. 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОП», як держатель векселя має право пред'явити свої вимоги до ТОВ «АГРОФІРМА ДРУЖБА» (як до особи яка забезпечила зобов'язання векселедавця авалем) незалежно від порушення вексельного зобов'язання векселедавцем, оскільки як вже було зазначено, векселедавець і аваліст відповідають перед векселедержателем солідарно.

25.03.2014 року було складено акт пред'явлення векселя до сплати, підписаний ТОВ «АГРО-ТОП». Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ДРУЖБА» погодилося оплатити вексель, про що свідчить підписаний з його боку акт пред'явлення векселя до платежу. Проте, станом на 29.03.2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ДРУЖБА» не погасило заборгованість за векселем.

Таким чином, станом на момент розгляду спору позивач має право вимагати від відповідача погашення заборгованості за простим векселем Серії АА №1817505 від 12.05.2009 року в сумі 500 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ДРУЖБА» (07754, Київська обл., Яготинський район, с. Капустинці, вул. Гагаріна, будинок 1, код 30771141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОП» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд.1, код 35112205) 500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн. заборгованості та 10 000,00 (десять тисяч) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.07.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.