Рішення № 39985621, 29.07.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р. Справа № 909/710/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз",

вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 4 286 грн 90 коп., з яких:

3 700 грн 72 коп. - основний борг за спожитий природний газ,

160 грн 60 коп. - 3% річних,

425 грн 58 коп. - інфляційних втрат.

за участю представників сторін:

від позивача: 1. Цимбаліста Олена Сергіївна - провідний юрист, (довіреність №05-16/2260 від 21.10.2013),

2. Фігель Тетяна Михайлівна - юрисконсульт першої категорії, (довіреність №08.1-19/671 від 26.03.2014)

від відповідача представники не з'явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано - Франківськгаз" звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 286 грн 90 коп., з яких 3 700 грн 72 коп. основний борг за спожитий природний газ, 160 грн 60 коп. 3% річних, 425 грн 58 коп. інфляційних втрат, за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору №2013/ТП-ПР-к-ІФ-4969 від 01.01.2013.

Ухвалою суду від 01.07.2014 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014.

В судовому засіданні 29.07.2014 представники позивача позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилаються на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору №2013/ТП-ПР-к-ІФ-4969 від 01.01.2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом, щодо оплати поставленого природнього газу за період лютий-березень 2013 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі та поштове повідомлення про її вручення, яке містяться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду про порушення провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_1.

Відповідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та з врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представників позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, в обгрунтування своїх вимог як на докази посилається на договір №2013/ТП-ПР-к-ІФ-4969 від 01.01.2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом з додатками №1-4 до нього, Акт №ІФ-4969/01 від 28.02.2013 приймання-передачі природного газу на суму 2 514 грн 91 коп., Акт №ІФ-4969/01 від 31.03.2013 приймання-передачі природного газу на суму 1 172 грн 35 коп.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2013, між публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) укладено договір №2013/ТП-ПР-к-ІФ-4969 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до пункту 10.1. договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

В розділі 2 договору визначено обсяги та умови постачання газу.

Так, пунктом 2.6. договору сторони погодили, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що офомлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Пунктом 2.9 договору сторонами встановлено, що акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача (відповідача) з постачальником (позивачем).

В розділі 4 договору визначено вартості послуг за договором та порядок розрахунків.

Пунктом 4.6.1. договору встановлено, що для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять (5) календарних днів до початку місяця поставки газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.3. договору).

На виконання умов договору постачальником в лютому 2013 року надано, а споживачем спожито природній газ в обсязі 532 м.куб на суму 2 514 грн 91 коп., в березні 2013 року - в обсязі 248 м. куб. на суму 1 172 грн 35 коп., що підтверджується актами приймання - передачі газу, які підписані сторонами та містяться в матеріалах справи.

Споживач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, за спожитий природний газ за лютий - березень 2013 року не розрахувався.

Здійснена відповідачем проплата 01.02.2013 в сумі 5 225 грн 89 коп. зарахована позивачем в погашення заборгованості відповідно до п.4.8.1.договору, яким передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

З метою досудового врегулювання спору, 30.05.2014, позивач направив відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості за спожитий природний газ вих.№05-08/688, яка залишена останнім без задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов'язання, яке виникло в силу договору №2013/ТП-ПР-к-ІФ-4969 від 01.01.2013, щодо оплати спожитого природнього газу в лютому-березні 2013, а підставою позову -невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого природнього газу у вищезазначений період. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи факт поставки позивачем відповідачу природнього газу в лютому 2013 року в обсязі 532 м.куб на суму 2 514 грн 91 коп. та в березні 2013 року в обсязі 248 м. куб. на суму 1 172 грн 35 коп., вартість якого в сукупності становить 3 687 грн 26 коп.( 2 514 грн 91 коп. + 1 172 грн 35 коп.).

При цьому позивач просить суд стягнути 3 700 грн 72 коп. основного боргу, включивши до нього заборгованість в сумі 3 687 грн 26 коп. за період лютий-березень 2013 року та заборгованість в сумі 13 грн 46 коп. за інший період, а відтак позовна вимога про стягнення 13 грн 46 коп. є безпідставною.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ в лютому-березні 2013 року складає 3 687 грн 26 коп., розмір вказаної заборгованості підтверджений документально та відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 687 грн 26 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню, в частині стягнення 13 грн 46 коп. слід відмовити.

Керуючись положенням ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якого, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано відповідачу 160 грн 60 коп. 3 % річних та 425 грн 58 коп. інфляційних втрат.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем трьох відсотків річних та встановив, що поданий розрахунок не є вірним.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство" з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 143 грн 09 коп. трьох відсотків річних (розрахунок додається):

- по акту приймання-передачі природнього газу від 28.02.2013: період з 06.03.2013 по 30.06.2014 на суму 2 514,91, три відсотки річних складають 99,63;

- по акту приймання-передачі природнього газу від 31.03.2013: період з 06.04.2013 по 30.06.2014 на суму 1172,35, три відсотки річних складають 43,46.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство" у відповідності до рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ, інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача ,складають 401 грн 90 коп. (по акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2013: середній індекс інфляції за період з березня 2013 року по травень 2014 року становить 110,9 % : 2514,91 (сума заборгованості) *110,9/100- 2514,91 = 274,12; по акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2013: середній індекс інфляції за період з квітня 2013 року по травень 2014 року становить 110,9 %: 1172,35 (сума заборгованості) *110,9/100-1172,35= 127,79).

Виходячи з вищевикладеного, підтвердження факту неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 3 687 грн 26 коп., суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову: позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 687 грн 26 коп. - основного боргу; 143 грн 09 коп. - 3% річних та 401 грн 90 коп.- інфляційних втрат - задовольнити; в стягненні 13 грн 46 коп.-основного боргу, 17 грн 51 коп.- 3 % річних, 23 грн 68 коп. - інфляційних втрат слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: судовий збір в сумі 1807 грн 71 коп.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 286 грн. 90 коп., з яких 3 700 грн. 72 коп. основний борг за спожитий природний газ, 160 грн. 60 коп. 3% річних, 425 грн. 58 коп. інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код 03361046) 3 687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн 26 коп. - основного боргу за спожитий природній газ, 143 (сто сорок три) грн 09 коп. - 3 % річних, 401 (чотириста одну) грн 90 коп. - інфляційних втрат, 1807 (одну тисячу вісімсот сім) грн 71 коп. - судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 13 грн 46 коп.-основного боргу, 17 грн 51 коп.- 3 % річних, 23 грн 68 коп. - інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.14

Суддя В.В.Соботник

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Лоза В.В. 01.08.14