Вирок № 39985227, 31.07.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3012/14-к

Провадження № 1-кп/361/193/14

31.07.2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

31 липня 2014 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурорів - Фомченкова В.М., Неділька С.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отриманий від прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Київської області радника юстиції Фомченкова В.М. обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110000000006 від 14 січня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жердова Броварського району Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого і зареєстрованого в АДРЕСА_1, пенсіонера, не працюючого, із вищою освітою, одруженого, запобіжний захід - застава обраного судом 25 лютого 2014 року без вказівки строку дії, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368ч.4 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище, неодноразово отримував неправомірну вигоду для себе за вчинення протиправних дій за слідуючих обставин.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 працюючи на посаді директора Спеціального комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» в період часу з 02 січня по 18 лютого 2014 року отримував неправомірну вигоду від громадян за вчинення дій в їх інтересах.

Згідно статуту Спеціалізованого комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» у своїй діяльності вказане підприємство керується Конституцією України, Указами Президента України, Законом України «Про поховання та похоронну справу».

Відповідно до п.3.2 вказаного статуту предметом діяльності підприємства є: організація поховання померлих громадян та надання ритуальних послуг згідно з договорами замовлень; створення рівних умов для поховання померлого незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; видача користувачу місця поховання, свідоцтва про поховання;

Розпорядженням голови Броварської міської ради Київської області ОСОБА_4, від 01.12.2011 року, ОСОБА_1 призначений на посаду директора Спеціального комунального підприємства Броварської міської ради «Броварська ритуальна служба», який наділений правами та обов'язками, а саме: здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати його фінансову, виробничо - господарську, соціально - побутову та інші діяльності, забезпечувати виконання завдань підприємства, забезпечувати складання в установленому порядку річного фінансового плану підприємства та подає його на затвердження органу управління майном.

Таким чином, в силу займаної посади ОСОБА_1 наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою.

02 січня 2014 року до директора СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, який на той час знаходився в службовому кабінеті за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Калініна, 10, звернулася ОСОБА_5 в зв'язку зі смертю свого родича ОСОБА_6, з метою організації поховання померлого, придбання ритуальної атрибутики та влаштування поховання.

ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, достовірно знаючи порядок виділення безоплатного місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом, а також створювання рівних умов для поховання померлого незалежно від місця проживання, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою власного збагачення, власноручно написав на аркуші паперу суму коштів в розмірі 3000 гривень за виділення місця для поховання на кладовищі в м. Бровари.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_5, що вона самостійно, без його згоди не зможе отримати місце для поховання померлого, оскільки померлий ОСОБА_6 проживав в м.Києві.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично вчинив вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_5

Усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе та членів своєї родини, ОСОБА_5 була вимушена передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за виділення місця під поховання померлого.

У подальшому, 02 січня 2014 року близько 15 години, продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Калініна, 10, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень за виділення двох місць для поховання померлих на кладовищі в м.Бровари.

Таким чином ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище отримав неправомірну вигоду у вигляді 3000 гривень для себе за вчинення дій в інтересах ОСОБА_5, поєднану з її вимаганням.

02 січня 2014 року, до директора СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, який на той час знаходився в службовому кабінеті за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Калініна, 10, звернувся ОСОБА_7 в зв'язку зі смертю своєї матері ОСОБА_8, з метою організації поховання померлої, придбання ритуальної атрибутики та влаштування поховання.

ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, знаючи порядок виділення безоплатного місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом, а також створювання рівних умов для поховання померлого незалежно від місця проживання, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою власного збагачення, повторно, власноручно показав аркуш паперу на якому була зазначена сума коштів в розмірі 3000 гривень за виділення місця для поховання на кладовищі в м.Бровари.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_7, що він самостійно, без його згоди не зможе отримати місце для поховання померлої, оскільки померла зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином ОСОБА_1 фактично вчинив вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_7

Усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе та членів свої родини, ОСОБА_7 був вимушений передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду - 3000 гривень за виділення місця під поховання померлого.

02 січня 2014 року, близько 15 години 30 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СКР Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Калініна, 10, повторно отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень за виділення місця для поховання померлої на кладовищі в м.Бровари.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище, повторно отримав неправомірну вигоду у вигляді 3000 гривень для себе за вчинення дій в інтересах ОСОБА_7, поєднану з її вимаганням.

05 січня 2014 року, близько 14 години 30 хвилин, до директора СП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, який на той час знаходився в службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул. Калініна, 10, звернувся ОСОБА_10 в зв'язку зі смертю свого родича ОСОБА_11, з метою організації поховання померлого, придбання ритуальної атрибутики та влаштування поховання.

ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою держання неправомірної вигоди, знаючи порядок виділення безоплатного місця (для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом, а також створювання рівних умов для поховання померлого незалежно від місця проживання, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою власного збагачення, повторно висунув ОСОБА_10 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за виділення двох місць для поховання померлих.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 запевнивши ОСОБА_10, що без його згоди він не зможе отримати місце для поховання померлого, оскільки останній був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично вчинив вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_10

Усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе та членів її родини, ОСОБА_10 був вимушений передати ОСОБА_1 неправомірну згоду за виділення місця під поховання померлого

05 січня 2014 року, близько 15 години 30 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті СКП «Броварська ритуальна служба», за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Калініна, 10, повторно отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що станом на 05.01.2014 становило 8000 гривень за виділення двох місць для поховання на кладовищі в м.Бровари.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище, повторно отримав неправомірну вигоду у вигляді 1000 доларів США (8000 гривень) для себе за вчинення дій в інтересах ОСОБА_10 поєднану з її вимаганням.

У подальшому, 09 січня 2014 року, до директора СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, який на той час знаходився в службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Калініна, 10, звернулася ОСОБА_12 в зв'язку зі смертю своєї родички ОСОБА_13, з метою організації поховання померлого, придбання ритуальної атрибутики та влаштування поховання.

ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, знаючи порядок виділення безоплатного місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом, а також створювання рівних умов для поховання померлого незалежно від місця проживання, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою власного збагачення, повторно висунув ОСОБА_12 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень за виділення двох місць для поховання померлих.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_12, що без його згоди вона не зможе отримати місце для поховання померлого, оскільки він зареєстрований за адресою: АР Крим м.Алупка.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично вчинив вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_12

Усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе та членів свої родини, ОСОБА_12 була вимушена передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за виділення місця під поховання померлої.

09 січня 2014 року, близько 10 години 30 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Калініна, 10, повторно отримав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 2000 гривень за виділення двох місць для поховання на кладовищі в м. Бровари.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище, повторно отримав неправомірну вигоду у вигляді 2000 гривень для себе за вчинення дій в інтересах ОСОБА_12, поєднану з її вимаганням.

31 січня 2014 року до директора СКП Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, який на той час знаходився в службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул. Калініна, 10, звернувся ОСОБА_14 в зв'язку зі смертю свого родича ОСОБА_15, з метою організації поховання померлого, придбання ритуальної атрибутики, влаштування поховання та виділення другого місця для поховання.

18 лютого 2014 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, знаючи порядок виділення безоплатного місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом, а також створювання рівних умов для поховання померлого незалежно від місця проживання, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою власного збагачення, висунув ОСОБА_14 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 1000 гривень, за виділення другого місця для поховання померлого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_14, що самостійно, без його згоди він не зможе отримати друге місце для поховання померлого.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично вчинив вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_14

Усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе та членів свої родини, ОСОБА_14 був вимушений передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за виділення місця під поховання померлої.

18 лютого 2014 року близько 11 годин 30 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СКП підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Калініна, 10, повторно, отримав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень за виділення другого місця для поховання на кладовищі в м.Бровари.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, використовуючи службове становище, повторно отримав неправомірну вигоду у вигляді 1000 гривень для себе за вчинення дій в інтересах ОСОБА_14, поєднану з її вимаганням.

ОСОБА_1 висунута підозра у тому, що він своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, тобто, будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе, повторно, за вчинення дій в інтересах того хто надавав неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що суть пред'явленого обвинувачення йому зрозуміла, винним себе він в інкримінованому злочині визнає частково, вважає що вимаганням не займався та визнає тільки те, що взяв кошти 1000грн. в ОСОБА_14 і в цьому розкаюється. Після допиту свідків та дослідження доказів наданих стороною обвинувачення дав слідуючі покази.

Зокрема, по епізодах інкримінованих правопорушень пояснив, що від ОСОБА_14 він отримав кошти 1000 грн., але він їх не вимагав. Оскільки ОСОБА_14 виїжджав в Росію і необхідно було в майбутньому провести захоронення його тещі. По цьому питанню він дзвонив ОСОБА_16, та взнавав чи можливе під захоронення і отримавши позитивний результат погодився та видав довідку чи свідоцтво. Нове місце не виділялось. Як подяку ОСОБА_14 передав йому 1000 грн.

По епізоду ОСОБА_12, яка звернулась до нього 02 січня 2014 року стояло питання захоронення тітки, що була зареєстрована в іншій місцевості, але проживала в квартирі в м.Бровари, то він на підставі заяви дав дозвіл на поховання. Відмовити в цьому він не міг. Допускає, що можливо ОСОБА_12 давала кошти на послуги, але чи йому, чи в касу, він не пам'ятає.

ОСОБА_7 звертався до нього по питанню захоронення мами, яка проживала в м.Козелець Чернігівської області, а померла в лікарні в м.Бровари. Згідно написаної заяви він надав дозвіл на захоронення. Ще пригадав, що хтось дзвонив йому про надання допомоги з газконтори де працює ОСОБА_7 В той день було дуже багато людей, це було, 02 січня 2014 року, і не встигали все оформити, тому ОСОБА_7 залишив кошти, які були прикріплені до заяви і передані працівнику служби. На слідуючий день ОСОБА_7 приніс документи і він повернув свідоцтво та інші документи. Порушення було в тому, що заяву і кошти він взяв без свідоцтва про смерть, які ОСОБА_7 приніс наступного дня.

Щодо підозри по отриманню коштів від ОСОБА_5 обвинувачений пояснив, що її не пам'ятає, відео також не зафіксувало факт отримання грошей, а згідно заяви і показів ОСОБА_5 про передачу коштів в коридорі то такого не могло бути, оскільки там дуже тісно і багато людей перебуває в черзі.

ОСОБА_10 він взагалі не пам'ятає, а передачею ним доларів по відеозапису чітко не видно. Інших доказів немає. Таке обвинувачення є надуманним.

Відповідаючи на запитання учасників судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 показав, що вину по отриманню коштів від ОСОБА_14 він визнає, але вважає, що вимагання з його сторони не було. Щодо ОСОБА_12 то допускає можливість передачі коштів за винос тіла та інші послуги, але яка сума не пам'ятає. ОСОБА_14 направляв на кладовище, щоб він подивився чи можливе під захоронення і після його повернення було надано дозвіл на під захоронення.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує факту отримання коштів від ОСОБА_14 а також того що він зустрічався на роботі з ОСОБА_12, ОСОБА_7, не виключає зустрічі з ОСОБА_10, щодо епізоду з ОСОБА_5 то такий заперечує.

Суд аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_1, а також інші надані стороною обвинувачення докази його вини приходить висновку, що його винність в інкримінованому злочині встановлена і доведена в процесі судового слідства перерахованими доказами:

Показами свідка обвинувачення ОСОБА_12, яка показала суду, що в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка, яка проживала в м.Бровари без прописки. 09 січня 2014 року приїхавши в комунальну службу вирішувала питання щодо організаційних питань захоронення. В кабінеті обвинуваченого розповіла ситуацію, що тітка не прописана і отримала відмову в можливості її захоронення в м.Бровари, пояснення було те, що вона кримська туди і необхідно везти хоронити. В розмові обвинувачений сказав, що є місце але це не безкоштовно, вказав 2-3 тисячі гривень. Після цього вона достала з кошелика гроші і положила 2000 грн. в зошит чи щоденник на який жестом показав обвинувачений. ОСОБА_1 запевнив, що з місцем все вирішено позитивно.

Заяву до правоохоронних органів вона писала власноручно про дачу коштів директору комунального підприємства.

Свідок обвинувачення ОСОБА_19 показав суду, що він 02 січня 2014 року займався похоронами матері і зустрічався з обвинуваченим. Оскільки мати була зареєстрована в м.Козелець Чернігівської області то виникли проблеми із захороненням в м.Бровари. Перший раз коли звернувся до ОСОБА_1 то він відмовив в оформленні захоронення, говорив, що необхідно заяву писати у виконком. При другій зустрічі передав в кабінеті ОСОБА_1 3000 грн. власних коштів і все було оформлено.

Відповідаючи на запитання захисника свідок ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_1 не погоджувався дати дозвіл на захоронення, а після надання коштів і заяви погодився, хоча і міг відмовити. Кошти ложив на стіл. Квитанцію видали на 2000грн. точної суми не пам'ятає. Коли визвали до правоохоронних органів та показали відео, роз'яснили законодавство і він написав заяву про передачу грошей ОСОБА_1 на вимогу останнього.

ОСОБА_14, як свідок обвинувачення показав суду, що він займався організацією похорон свого родича і відчув несправедливість в комунальному підприємстві, оскільки необхідно було давати хабарі, тобто платити грошову винагороду. В зв'язку з цим звернувся до правоохоронних органів із заявою. Тоді йому видали 1000грн. купюрами по 200грн., дали мікрофон, апаратуру. При зустрічі, в службовому кабінеті, ОСОБА_1 написав і показав йому на папері 1000грн. і він їх передав, кинув в ящик робочого столу. Просив виділити місце для захоронення тещі. Для того чи можливо провести під захоронення він їздив на кладовище, де працівник комунальної служби дивився захоронення і дав добро на під захоронення. Про це було повідомлено ОСОБА_1

Допитаний свідок захисту ОСОБА_16 повідомив, що до нього на кладовище по вул..Перонній м.Бровари приїжджав ОСОБА_14 і вони дивилися місце захоронення його родича та визначились, що там можливе під захоронення. Про це він доповів ОСОБА_1

Крім показів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, якими стверджується факт вимагання та отримання неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_1, стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого в судовому засіданні надані та досліджені документи, що мають значення для встановлення фактів і обставин вчиненого кримінального правопорушення, які прилучені до справи.

Так, власноручно написаними заявами ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5, стверджується факт вимагання обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди в різних грошових розмірах та її отримання на робочому місці і тільки після цього, позитивно вирішувалися їх питання. (т.2,а.с.100,105,113,118,)

Наданий стороною обвинувачення протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.02.2014р. вказує на те, що ОСОБА_14 звернувся до правоохоронних органів із заявою та вказав, що 01.02.2014р. директор СКП «Броварська ритуальна служба» ОСОБА_1 вимагає в нього неправомірну вигоду за виділення місця під поховання на кладовищі в м.Бровари. (т.1,а.с.87).

Документи надані прокурором і які були ним оголошені, а саме письмові протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_5 стверджують, що обвинувачений ОСОБА_1 вимагав та отримав від них неправомірну вигоду за вирішення питання про поховання їх родичів.

Зокрема, свідок ОСОБА_10 пояснив, що за дозвіл поховання в м.Бровари вітчима, який був зареєстрований в м.Києві, він на вимогу ОСОБА_1 передав 1000 доларів США. Також він вказав, що після перегляду відеозапису підтвердив, що саме він в службовому кабінеті ОСОБА_1 передав на вимогу останнього 1000 доларів США, які там же відрахував і передав, а той положив їх в шухляду столу.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 02 січня 2014 року займалась похованням ОСОБА_6, який був зареєстрований в м.Києві і зв'язку з цим зайшла із сином до кабінету директора та просила два місця для захоронення, але той відмовлявся, а на її благання, на аркуші паперу написав 3000грн. Вона, коли вийшла з кабінету, передала йому 3000грн. за виділення двох місць під захоронення. Після перегляду відеозапису вона також підтвердила, що запис зроблено як вона із сином заходила в робочий кабінет директора, де той на аркуші паперу написав 3000грн. і показав їй. Після того як вона вийшла з кабінету в коридор, то передала вказану суму, і отримала дозвіл на виділення двох місць для поховання. (т.2,а.с.159-161, 162-165).

Наданими та дослідженими прокурором в судовому засіданні документами, а саме протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 18.02.2014р. з ксерокопією грошових знаків(т.1,а.с.153-163), протоколом обшуку від 18.02.2014р.(т.1,а.с.168-173) та ухвалою суду від 13.02.2014р.(т.1,а.с.167) стверджується те, що ОСОБА_14 було вручено грошові кошти помічені спеціальною хімічної речовиною, а при обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1 вилучені грошові знаки, клаптики паперу з написами та інше і все це було упаковано, опечатано і вилучено.

Матеріали оперативно-технічних заходів які були розтаємнені та надані суду стороною обвинувачення вказують на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого злочину, зокрема протоколи за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів за завданнями №2797т, №2798т, №2796т,№2800т від 20.01.2014р. з додатками та стенограмами аудіо, відео контролю особи, адреса м.Бровари вул..Калініна,10 кабінет директора, вказують на розмови обвинуваченого із відвідувачами про вирішення питань по похованню, в тому числі із свідками по цьому провадженню, які надавали на його вимогу неправомірну вигоду. (т.1а.с.221-244; т.2,а.с.1-28).

Відповідно до наданого висновку експерта №336/ВКЕ від 07.04.2014р. встановлено, що надані на дослідження грошові знаки номіналом 200 гривень в кількості 5-ти штук, які були вилучені під час обшуку в службовому кабінеті директора підприємства «Броварська ритуальна служба» відповідають за своїми характеристиками, аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в грошовому обігу.(т.2,а.с.48-51).

Висновок експерта №224СВЕ від 01.04.2014р. вказує, що на грошових купюрах номіналом 200 гривень в кількості 5-ти штук, вилучених 18.02.2014р. при обшуку службового кабінету виявлено нашарування органічної люмінесцентної спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування(люмінофору), яка люмінесціює в УФ променях жовто-зеленим кольором. Речовина виявлена на шматках вати «змив з правої руки» та «змив з лівої руки» ОСОБА_1 та на грошових купюрах номіналом 200грн. в кількості 5шт. має спільну родову належність з речовиною, яка виявлена на шматках вати «Контрольний зразок речовини «Промінь-1» (т.2,а.с.36-42).

Приймаючи до уваги, що всі грошові купюри, які вручались ОСОБА_14 в тому числі купюри номіналом 200 гривень оброблялись спеціальною речовиною «Промінь-1», то суд приходить висновку, що саме вказані помічені купюри і були виявлені та вилучені в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1

Наданими стороною обвинувачення документами, а саме протоколами перегляду відеозаписів від 09 та 14 квітня 2014 року з фототаблицями та прилученими дисками DVD-R №№297,374 і картою пам'яті №378т. встановлено факти вимагання та отримання обвинуваченим ОСОБА_1 від громадян неправомірної вигоди в грошових знаках.(т.2,а.с.52-62; 81-90). Записи на вказаних дисках і карті пам'яті були переглянуті судом в залі судових засідань і встановлено, що записи на них відповідають тексту вказаних протоколів. Два диски і карта пам'яті визнані речовими доказами по справі та приєднані до кримінального провадження.(т.2,а.с.63-67; 91-93).

Проте, що обвинувачений ОСОБА_1 був службовою особою і займав посаду директора Спеціалізованого комунального підприємства Броварської міської ради «Броварська ритуальна служба» та був наділений службовими повноваженнями вказують надані стороною обвинувачення документи: Статут спеціалізованого комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» (т.1,а.с.97-105), Положення про спеціалізоване комунальне підприємство «Броварська ритуальна служба»(т.1,а.с.124-127), Контракт з керівником підприємства, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Бровари від 03.01.2012р. укладений в особі міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 призначеного на посаду директора Спеціалізованого комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварська ритуальна служба» та розпорядження міського голови про прийняття ОСОБА_1 на посаду директора вказаного підприємства і продовження термінів дії контракту(т.1, а.с.141-151).

Щодо вимагання та отримання обвинуваченим неправомірної вигоди від ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_10 то ці факти підтверджуються матеріалами справи, доказами, показами свідків та аудіо та відеозаписами, які суд безпосередньо прослуховував та переглядав в процесі судового розгляду.

Суд, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, документи, а також покази свідків приходить висновку, що вони є достовірними і достатніми для обґрунтування винності обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, а саме в одержані неправомірної вигоди для себе, повторно, за вчинення дій в інтересах тих хто надавав неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини в інкримінованому злочині суд розцінює як один із обраних ним видів захисту своїх інтересів. Разом з тим суд вважає, що обвинувачений таким чином намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. На думку суду його винність встановлена і доведена доказами, які суд встановив, дослідив та надав їм належну оцінку в процесі судового розгляду.

Аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 проте, що винність обвинуваченого під час судового розгляду не доведена, оскільки зібрані такі докази були з порушенням чинного процесуального законодавства та вони не відповідають фактично встановленим подіям, кваліфікація інкримінованого злочину неправильна, спростовуються показами свідків, що були допитані судом, документами, прослуханими та переглянутими аудіо та відео записами в судовому засіданні по факту вимагання та отримання неправомірної вигоди обвинуваченим та іншими доказами, на які послався суд.

Інші посилання захисника на допущенні, як на його думку, нібито органом розслідування і прокурором норм Закону суд не приймає до уваги, оскільки оцінка дається тим доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні і надані стороною обвинувачення.

Суд не знаходить в доводах захисника та обвинуваченого переконливих аргументів про необ'єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Оцінюючи в сукупності, докази встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить висновку, що повністю доведена винність обвинуваченого ОСОБА_1 в тому, що він своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, повторно, за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненого повторно, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.368ч.4 КК України(в редакції, що діяла на час скоєння правопорушення січень, лютий 2014р.) і тому повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.4ст.368 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який раніше не судимий, окрім скоєного, по роботі характеризувався виключно позитивно, стан його здоров'я, те що він є пенсіонером, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також інші в сукупності обставини, які характеризують його особу.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України суд визнає те, що він злочин вчинив вперше, є пенсіонером, людиною літнього віку.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкції ч.4ст.368 КК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про його особу, що він є пенсіонером, виключно позитивно характеризувався за місцем роботи, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, значних наслідків від скоєного злочину не наступило, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання відповідно до санкції ч.4ст.368 КК України у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, при цьому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд безпосередньо заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1, враховує його відношення до скоєного, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення його та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з того, що відповідно до п.19абз.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК передбачає вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед таких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви, посилатися на ст.69 КК непотрібно.

Цивільний позов в даному провадженні не заявлявся, долю речових доказів, слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Накладений слідчим суддею арешт на нерухоме майно та автомобіль обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно скасувати, оскільки цивільний позов по справі не заявлено, конфіскація майна при застосуванні ст.75 КК України не застосовується.

На підставі ч.2ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені ст.118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертиз.

Відносно ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.02.2014 року застосований запобіжний захід у виді застави в розмірі 36540 гривень, яка не була звернута в дохід держави, а тому відповідно до вимог ст.182 КПК України така підлягає поверненню заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368ч.4 КК України(чинною в редакції на час вчинення злочину січень-лютий місяць 2014 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п'ять) років без конфіскації майна та з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 3(три) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

До набранням вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у виді застави залишити без зміни.

Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 36540 гривень внесену на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 лютого 2014 року квитанція №ПН 1392 від 27.02.2014р. ОСОБА_1 на рахунок дебет №1002316601, кредит №37315001004146, отримувач Шевченківський районний суд м.Києва, код отримувача 02896710, код банка отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві на підставі ст.182 КПК України повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 1000 гривень, що були вилучені під час проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю ОСОБА_14.(квитанція №35,т.2,а.с.77).

Носії інформації надані прокурором, що були визнані речовим доказом, а саме два диски DVD-R з номерами 297т, 374т. та карту пам'яті №378т., які прилучені до матеріалів провадження слід зберігати при них. (т.2,а.с.62,89,90).

Документи, речі, папери, записки, мобільні телефони, газовий пістолет, ножі та інше, що було вилучено при обшуку та відповідно до постанови слідчого визнано речовими доказами і передано на зберігання до камери зберігання доказів СУ ГУ МВС України в Київській області відповідно до квитанції№495 в двох пакетах, необхідно, після вступу вироку в законну силу відкрити та особисті речі повернути ОСОБА_1, документи, що представляють цінність повернути підприємству «Броварська ритуальна служба», решту речей та ті які відмовляться забирати та які не представляють цінності підлягають знищенню.(квитанція№495,т.2,а.с.78-79).

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 26 лютого 2014 року на майно ОСОБА_1: частину будинку АДРЕСА_1 в розмірі 52/100 частки та автомобіль марки «Daewo Lanos», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова: НОМЕР_3, 2005 року випуску с к а с у в а т и після набрання вироком законної сили.(т.1,а.с.203-205).

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жердова Броварського району Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсіонера, проживаючого і зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1008 грн.54коп.(одна тисяча вісім гривень 54 копійки) за проведення експертиз №224СВЕ від 01.04.2014р. та №336/ВКЕ від 07.04.2014 року.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/ М. Д. Рабець