Постанова № 399849, 18.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.12.2006

Справа №2-4/2804-2006

18.12.2006 р. ( 11 год. 55 хвил.) м. Сімферополь Справа № 2-4/2804-2006 а

За позовом Фізичної особи – підприємця Кіріченко Анастасії Володимирівни, м. Красноперекопськ,

до відповідача Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Красноперекопськ,

про спонукання до виконання певних дій, скасування рішення та стягнення моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн.

Суддя Бєлоглазова І.К.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Літовченко І.В., ю\к., дов. пост. від 6.05.2005 р. № 37\10\10-0; Іващенко О.Г., інспек., дов. у справ.

Суть спору:

Фізична особа – підприємець Кіріченко Анастасія Володимирівна, м. Красноперекопськ, звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Красноперекопськ, про зняття з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності; виключення з державного реєстру боржників; спонукання до перерахування на її рахунок 1059,56 грн. переплати з єдиного податку та 437,65 грн. прибуткового податку; стягнення з відповідача 3150,00 грн. шкоди у вигляді неотриманого доходу; стягнення моральної шкоди у сумі 25000,00 грн.; визнання нечинними рішень про застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.06.2004 р. підприємцем було подано до ОДПІ заяву про перехід на роботу за спрощеною системою оподаткування, але свідоцтво про уплату єдиного податку їй не було видано, відмова в видачі також не надіслана. 20.08.2004 року на її адресу були спрямовані податкові повідомлення-рішення № 0000191701\0 та № 0000201701\0 від 18.08.2004 р. на суму 1348,00 грн. та 720,00 грн. У зв’язку з неотриманням свідоцтва про уплату єдиного податку підприємець прийняла рішення припинити свою діяльність, але її заява про це не була прийнята, оскільки не було здано свідоцтво про уплату єдиного податку. 6.01.2005 р. позивач одержав виписку про реєстрацію її у Держреєстрі боржників. З отриманих від відповідача актів звірки за 2003-2005 р.р. станом на 1.03.2005 року позивач убачає переплату з єдиного податку у сумі 1059,56 грн., а також з прибуткового податку у сумі 437,65 грн. Вказані суми вона бажає отримати на свій рахунок. Внаслідок некваліфікованих дій Красноперекопської ОДПІ позивач, на її думку, понесла матеріальну шкоду у вигляді неотриманого доходу за 3 квартала ( IV квартал 2004 року та I - II квартали 2005 року) у сумі 3150,00 грн. ( 1050,00 грн. х 3) та моральну шкоду у вигляді приниження честі та гідності, ігнорування її прав, гарантованих Конституцією, яку вона оцінює в 25000,00 грн.

У заяві від 7.12.20005 р. позивач відмовився від вимоги про виключення зі списку Держреєстру боржників.

У заяві про уточнення позовних вимог від 19.10.2006 р. позивач вказує, що моральна шкода заподіяна їй у зв’язку з втратою джерела доходів, що призвело до моральних страждань, напружності у родині, додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до Ф\о- підприємця Кіріченко А.В. відповідно до чинного законодавства та матеріалів перевірки. Письмові звернення від позивача про припинення підприємницької діяльності не надходили. Вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди не аргументовані та не підтверджені документально. Що стосується свідоцтва про уплату єдиного податку, то воно було на прохання позивача направлено позивачеві рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. Повідомлення свідчать про те, що свідоцтво було 20.07.2004 р. вручене гр. Кіріченко А.В. З врахуванням викладеного просить у позові відмовити.

Ухвалою від 19.01.2006 р. провадження у справі зупинялося у зв’язку з розглядом ГС АР Крим справи № 2-5\3346-2006 А за позовом Ф\о- підприємця Кіріченко А.В. до Красноперекопської ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000191701\0 та № 0000201701\0 від 18.08.20004 р.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, зібрані у матеріалах справи, у порядку, визначеному ст. 138 Кодекса про адміністративне судочинство України, заслухав пояснення представників сторін відповідно до ст. 139 Кодекса про адміністративне судочинство України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Кіріченко А.В. зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Красноперекопської міської ради 9.08.2002 р., номер свідоцтва 04055707ф0011331.

15.06.2004 р. Ф\о- підприємця Кіріченко А.В. звернулася до Красноперекопської ОДПІ з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2004 р. В той же день позивачем було сплачено 1300,00 грн. єдиного податку та надано квитанцію № 7379.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – фізичною особою, затвердженого наказом ДПА України 12.10.1999 р. № 555, зареєстрованого в МЮ України 18.10.1999 р. за № 709\4002, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва - юридична особа подає письмову заяву, згідно з додатком до цього Порядку, до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа в заяві обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від вибраної ставки єдиного податку - 6 чи 10 відсотків, може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов’язаний видати таке свідоцтво протягом 10 календарних днів ( п. 4 Порядку).

Згідно з п. 7 Порядку Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво, реєструє його в журналі обліку видачі свідоцтв, де вказується повна назва й місцезнаходження юридичної особи, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі та термін дії.

У порушення вимог п. 4 Порядка свідоцтво не було видано позивачеві протягом 10 календарних днів. Це було пов’язано з відсутністю у той період бланків свідоцтв. Як убачається з накладної № 40 від 14.07.20004 р., бланки були одержані 14.07.20004 р.

19.07.2004 р. свідоцтво про право сплати єдиного податку серії В № 151524 було спрямовано Ф/о- підприємцю Кіріченко А.В. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що свідчать корінець свідоцтва, запис у журналі обліку суб’єктів малого підприємництва – платників єдиного податку за № 52, запис за № 251 від 16.07.2004 р. у журналі реєстрації вихідних документів № 01-2-12\Г за період з 6.02.2004 р. по 27.06.2006 р., поштова квитанція від 19.07.20004 р. № 545\71412, повідомлення про вручення 20.07.2004 р. з підписом «Кириченко».

Позивач, посилаючись на неодержання свідоцтва про право сплати єдиного податку, стверджує, що ці обставини зробили неможливим продовження підприємницької діяльності, внаслідок чого 20.10.2004 р. була подана заява про припинення підприємницької діяльності з 1.10.2004 р. Неотриманий доход у сумі 3150,00 грн. за період з 1.10.2004 р. по 1.07.2005 р. позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже відшкодування шкоди здійснюється за умови встановлення, що дії особи, яка її заподіяла, були неправомірними та між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок.

Наявність цих обставин позивачем не доведена. Позивач не дав переконливих пояснень, чому неодержання свідоцтва про право сплати єдиного податку виключало можливість роботи за загальною системою оподаткування та отримання доходу. Саме твердження про неодержання свідоцтва теж спростовується наведеними вище доказами.

Крім того, суду не надано безспірних доказів отримання Красноперекопською ОДПІ заяви позивача від 20.10.2004 року про припинення підприємницької діяльності. На підтвердження цього факту позивач представив незавірену копію поштової квитанції № 8\178764 від 2.11.2004 року, з якої не убачається, на чию адресу та яка кореспонденція була спрямована.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

У частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 1059,54 грн. надмірно нарахованої суми єдиного податку провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку тим, що відповідачем за заявою позивача 7.11.2006 р. зроблено висновок № 114 про перерахування зазначеної суми на погашення податкової заборгованості з ПДВ. Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2006 р. підтвердила фактичне здійснення такого перерахування та відмовилася від позову в цій частині.

Позивач, посилаючись на акт звірки з ДПІ , вимагає також повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 437,65 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. Як убачається з акту звірки розрахунків з прибуткового податку між позивачем та Красноперекопською ОДПІ, на який посилається позивач, наявність переплати у ньому не зафіксована. Інших доказів того, що сплачена сума 437,65 грн. є переплатою, СПД-ф\о Кіріченко А.В. не надала та не вказала. Відповідач заперечує проти того, що сплачена сума прибуткового податку є переплатою, оскільки в нього також відсутні документи, які б підтвердили це.

Що стосується позовної вимоги про спонукання відповідача зняти позивача з реєстрації СПД, то вона не підлягає задоволенню, оскільки органи податкової служби не здійснюють ані реєстрацію СПД, ані зняття з реєстрації СПД. В органах державної податкової служби облікуються платники податків і зборів ( обов’язкових платежів) – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичної особи, які мають статус підприємців ( само зайнятих осіб) чи не мають такого статусу, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок утримувати та ( або сплачувати податки і збори ( обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби врегулювано Порядком обліку платників податків, зборів ( обов’язкових платежів), затвердженим наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80 ( в редакції наказу ДПА України від 17.11.1998 р. № 552), зареєстрованим у МЮ України 14.12.1998 р. за № 791\3231 із змінами і доповненнями.

Згідно з п. 8.9 Порядку зняття з обліку фізичниної особи – підприємця як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків – юридичних осіб. На фізичних осіб – підприємців поширюється дія п. 8.1-8.8 цієї інструкції. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:

- заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП;

- оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків ( свідоцтва, патенти, довідки за ф. № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Позивач не надав доказів того, що прийняте рішення про внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису, що до звернення до Красноперекопської ОДПІ додані відповідні документи, але йому відмовлено в знятті з обліку платника податків.

Позивач просить також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, для прийняття рішення про компенсацію моральної шкоди потрібного встановити, що моральна шкода виникла саме внаслідок незаконних винних дій чи бездіяльності відповідача, які порушають права позивача, а також встановити наявність моральної шкоди.

Позивач вважає, що її права були порушені внаслідок невидачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку з 1.07.2004 р.; неповернення надмірно сплачених сум податків; не зняття з обліку в ОДПІ суб’єкта підприємницької діяльності.

Як встановлено судом, свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2 півріччя 2004 р. позивачеві було на її прохання направлено поштою. Затримка була пов’язана з відсутністю бланків. Заява про повернення надмірно сплачених сум єдиного податку та прибуткового податку була подана до ДПІ тільки 23.10.2006 року До того така заява позивачем не подавалася, отже у відповідача не було підстав для відшкодування надмірно сплачених сум. Для зняття з обліку платника податків позивачеві було потрібно до відповідної заяви додати документи, передбачени п. 8.9 Порядку обліку платників податків, зборів ( обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 30 ( в редакції наказу від 17.11.1998 р. № 552).

Отже, дії чи бездіяльність ДПІ у цих випадках не були незаконними та порушуючими права позивача.

Крім того, позивач не надав будь-яких доказів того, що йому була спричинена моральна шкода. У позовній заяві позивач посилається на те, що моральні страждання були пов’язані з втратою доходу, але ж заява про припинення підприємницької діяльності з 1.10.2004 року була написана їм самостійно. У справі відсутні докази будь-якого тиску на СПД-ф\о Кіріченко А.В. при цьому.

При таких обставинах суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує стороні, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, якщо судове рішення ухвалено на її користь.

Оскільки постанова у даній справі ухвалена не на користь позивача , відсутні підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У частині виключення зі списку Державного реєстру боржників, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000191701\0 та № 0000201701\0 від 18.08.2004 р., спонукання Красноперекопської ОДПІ до повернення 1059,50 грн. переплати з єдиного податку провадження у справі закрити.

В решті позову відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.