Рішення № 39983679, 29.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Справа № 925/1052/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Старчик А.А.- за довіреністю,

від відповідача: Король В.Л. - за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства "Черкаське Хімволокно"

про стягнення 3 087 608 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 087 608 грн. 64 коп., в тому числі 577 707 грн. 00 коп. 3% річних, 2 466 204 грн. 54 коп. пені та 43 697 грн. 10 коп. інфляційні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що у порушення норм закону та договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався невчасно. Просить позов задовольнити.

Відповідач відзивом від 02.07.2014 на позов проти позову заперечив повністю, доповненням до відзиву від 16.07.2014 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечив частково, оскільки вважає, що з моменту укладення договору №340/517а від 01.12.2012 про організацію взаєморозрахунків відбулась новація основного зобов'язання, припинилось первісне зобов'язання боржника щодо сплати суми боргу, а відтак, відсутні підстави для нарахування за вказаний період, встановлених договором та законом пені, трьох відсотків річних від простроченої суми боргу. Про припинення первісного зобов'язання свідчить також факт погодження сторонами у п.16 Договору про організацію взаєморозрахунків умови, що після виконання умов цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 липня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

23.01.2012 між НАК «Нафтогаз України» (Продавець) та ПАТ «Черкаське хімволокно» (Покупець) був укладений договір №1/2012-ТЕ про закупівлю природного газу.

У відповідності з цим договором Продавець зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), далі - газ, а Покупць зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно п.2.1 договору - Продавець передає Покупцеві у період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 143 000,00 тис.куб м .

Згідно п.3.1 договору - загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 156 013 000,00 грн., крім того ПДВ - 31 202 600,00 грн., разом з ПДВ - 187 215 600,00 грн.

Згідно п.4.1 договору - оплата за газ, оформлення і підписання документів здійснюється покупцем або відокремленим підрозділом покупця виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.6.1 договору - покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Згідно п. 7.3 договору - у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період. За який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.9.2. договору - строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

03.08.2012 між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Черкаське хімволокно» укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю природного газу від 23.01.2012 №1/2012-ТЕ.

Дана додаткова угода укладена про наступне:

1. Викласти п.1.2 статті 1 «Предмет договору» у наступній редакції:

« 1.2 Продавець передає Покупцеві в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 81 440,279 тис. куб.

2. З 01 липня 2012 року викласти п.3.1 статті 3 «Ціна договору» у наступній редакції:

«Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладання цієї угоди становить - 88 851 344,39 грн. крім того ПДВ - 17 770 268,88 грн., разом з ПДВ - 106 621 613,27 гривень».

Позивач повністю виконав умови договору, передав відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012 та 30.06.2012, довідкою щодо кінцевого сальдо відповідача з 01.01.2012 по 31.01.2014 та довідкою щодо операцій з відповідачем з 01.01.2012 по 31.01.2014, в обсязі 81 440,279 тис.м.куб. на загальну суму 106 621 613 грн. 28 коп.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий природний газ розрахувався невчасно, чим порушив умови договору (п.6.1 договору).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Майно-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статті 614 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України передбачають, що особа за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується доводів відповідача про відсутність підстав для застосування до нього будь-яких санкцій за порушення строків оплати за природний газ через відсутність його вини у такому простроченні, у зв'язку з особливістю регулювання відносин у сфері постачання та реалізації енергоносіїв, яка передбачає надання субвенцій з Державного бюджету для погашення різниці у тарифах на теплову енергію, то такі доводи не можуть братись судом до уваги та відхиляються судом з огляду на приписи ч.2 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 за яким відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення ним зобов'язання.

Не можуть братись судом до уваги посилання відповідача на договір №340/517з від 01.12.2012 року, оскільки зазначений договір не є новацією в розумінні ч.2 ст. 604 ЦК України, з огляду на те, що він не припинив первісні зобов'язання за договором №1/2012-ТЕ від 23.01.2012 про закупівлю природного газу, а лише організували взаєморозрахунки з заборгованості за природний газ, отриманого в тому числі за вказаним договором про закупівлю природного газу.

За таких обставин, позивач на підставі договору №1/2012-ТЕ від 23.01.2012, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 та враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що ПАТ "Черкаське хімволокно", як покупець природного газу за договором від 23.01.2012 №1/2012-ТЕ, порушило умови та строки оплати вартості отриманого природного газу, які обумовлені договором і сторони в пункті 7.3 договору передбачили сплату пені за порушення строків оплати, а ст. 625 ЦК України передбачено стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд погоджується з позивачем у стягненні з відповідача 577 707 грн. 00 коп. 3% річних, 2 466 204 грн. 54 коп. пені та 43 697 грн. 10 коп. інфляційних.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних та 3% річних, (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у заявленій сумі 3 087 608 грн. 64 коп. ( 577 707 грн. 00 коп. 3% річних +2 466 204 грн. 54 коп. пені + 43 697 грн. 10 коп. інфляційні).

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати: витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст..ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (18013, м.Черкаси, проспект Хіміків, б.76, код 00204033) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, б.6, код 20077720) 577 707 грн. 00 коп. 3% річних, 2 466 204 грн. 54 коп. пені, 43 697 грн. 10 коп. інфляційні та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 01 серпня 2014 року.

Суддя І.А.Анісімов