Постанова № 39982967, 11.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 липня 2014 року Справа № 814/1816/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Г.Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Енергосервіс» (вул. 1-а Слобідська, 62, м. Миколаїв, 54055)

про: стягнення податкового боргу у сумі 231 149,00 грн.,

в с т а н о в и в:

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Енергосервіс» (далі - відповідач, ТОВ «Миколаїв-Енергосервіс») податкового боргу в сумі 231 149,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доданувартість, який залишається непогашеним.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує (арк. спр. 20).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 24.06.2014 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 16 - 19).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідачем до Державно податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва було подано податкові декларації з податку на додану вартість:

- № 9015076478 від 20.03.2014 року, згідно якої ТОВ «Миколаїв-Енергосервіс» самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання за лютий 2014 року у сумі 183 412,00 грн. (арк. спр. 8 - 9);

- № 9021728672 від 18.04.2014 року, згідно якої ТОВ «Миколаїв-Енергосервіс» самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання за березень 2014 року у сумі 47 929,00 грн. (арк. спр. 10 - 11).

З урахуванням часткової сплати суми боргу у розмірі 192,00 грн., загальна заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 231 149,00 грн.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Станом на день подання позовної заяви відповідачем суму заборгованості не погашено.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Енергосервіс» (код ЄДРПОУ 35889731) податковий борг у розмірі 231 149,00 (двісті тридцять одна тисяча сто сорок дев'ять гривень 00 копійок) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 31110029700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих