Рішення № 39982812, 17.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3796/14 17.07.14

за позовомПриватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1про стягнення 10 995,60 грн

Головуючий суддя Смирнова Ю.М.

Судді: Ващенко Т.М.

Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачане з'явилисьвід відповідача не з'явилисьвід третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (надалі - ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (надалі - ПАТ «СК «Альфа Страхування») про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 10995,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» на підставі договору страхування автотранспорту № CAS0009700 від 05.10.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4283688, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/3796/14, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 23.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 910/3796/14 та відкладено розгляд справи на 21.05.2014.

В судовому засіданні 21.05.2014 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення ненаданням позивачем документів, які підтверджують правомірність керування третьою особою застрахованим транспортним засобом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 розгляд справи №910/3796/14 вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Смирнова Ю.М. (головуючий), судді Отрош І.М., Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 колегією суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), судді Отрош І.М., Трофименко Т.Ю. прийнято справу №910/3796/14 до провадження та призначено розгляд справи на 17.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 у зв'язку із перебуванням судді Отрош І.М. та судді Трофименко Т.Ю. у відпустці справу № 910/3796/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), судді Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 колегією суддів у складі Смирнова Ю.М. (головуючий), судді Ващенко Т.М., Літвінова М.Є. прийнято справу до свого провадження та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні, призначеному на 17.07.2014.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.07.2014, не з'явився.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Третя особа повноважних представників в судове засідання не з'явилась, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 між ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» (страховик) та ЗАТ «УАСК АСКА» (страхувальник) укладено договір страхування автотранспорту №CAS0009700 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, в тому числі автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

04.05.2011 о близько 08 год 30 хв. по ву. Інтернаціональній в м. Горлівка сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, та автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 30.06.2011 у справі № 3/0534/712/2011, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі Висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 180 від 25.05.2011, страхового акту № 1500004882 від 06.07.2011 та відповідної заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 12195,60 грн на поточний рахунок виконавця робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 4125 від 30.05.2011.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» перейшло в межах суми 12195,60 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи (в тому числі постанови Микитівського районного суду м. Горлівки від 30.06.2011 у справі №3/0534/712/2011) вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована ПАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4283688.

Вказаним договором (поліс №ВЕ/4283688) передбачено, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 25 500,00 грн.

Матеріалами справи (в тому числі платіжним дорученням № 180 від 25.05.2011) підтверджується, що позивачем було виплачено страхувальнику за договором страхування автотранспорту №CAS0009700 від 05.10.2010 страхове відшкодування у розмірі 12195,60 грн.

В той же час, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи..

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.

Тобто, згідно з положеннями наведених норм законодавства, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний висновок експертного автотоварознавчого дослідження №180 від 25.05.2011, складений ЗАТ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс, згідно з яким вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, у зв'язку з його пошкодження при спірному ДТП складає 10743,60 грн.

Водночас, поданий позивачем акт здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-0000230 на суму 12195,60 грн, складений ТОВ «ТОП-Автосервіс», не є належним та допустимим доказом вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, внаслідок пошкоджень транспортного засобу в результаті ДТП, оскільки з наведеного акту неможливо встановити, що відповідні роботи були проведені саме на усунення пошкоджень, завданих за наслідками ДТП, що сталась 04.05.2011.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля становить 10743,60 грн.

Положеннями ст.ст. 35, 36 Закону (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. Після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Листом № R/L11297 від 24.09.2013, до якого додано документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у відповідній редакції), позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 10 995,60 грн.

Враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у розмірі 10743,60 грн), та визначені полісом № №ВЕ/4283688 розміри франшизи та лімітів відповідальності, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10743,60 грн (встановлена судом вартість ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10743,60 грн; франшизи за полісом - 0 грн).

Наявності у відповідача зобов'язання з оплати решти заявленої до стягнення суми страхового відшкодування (у розмірі 252,00 грн.) позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свого зобов'язання з відшкодування позивачу витрат у розмірі 10743,60 грн виконано не було.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/4283688 був укладений на умові страхування відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу). Відтак, за твердженням відповідача, у зв'язку із ненаданням власником забезпеченого транспортного засобу документів, які підтверджують правомірність керування третьою особою застрахованим транспортним засобом, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, враховуючи положення статті 62 Конституції України, які закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, водій транспортного засобу вважається таким, що керував на законній підставі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, в даному випадку, обов'язок доказування факту неправомірності керування особою транспортним засобом покладено на відповідача.

Належних та допустимих доказів (як то постанови про притягнення до відповідальності згідно статті 126 КУпАП чи доказів порушення кримінальної справи за незаконне заволодіння транспортним засобом) на спростування факту неправомірності керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, на момент настання ДТП відповідачем не подано, а тому наведені відповідачем доводи судом відхиляються.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 10743,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування» (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, ідентифікаційний код 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 25395057) суму страхового відшкодування у розмірі 10743 (десять тисяч сімсот сорок три) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.07.2014.

Головуючий суддя Ю.М. Смирнова

Судді: Т.М. Ващенко

М.Є. Літвінова