Рішення № 39982763, 22.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8688/14 22.07.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 12 322,08 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Галюк Ю.Г. (дов. №14/353 від 07.07.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди у сумі 12 322, 08 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8688/14, розгляд справи призначено на 24.06.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 910/8688/14 відкладався на 08.07.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 910/8688/14 відкладався на 22.07.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та ненадходження відповіді на запит суду в порядку ст. 65 ГПК України.

14.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь щодо інформації по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7057656.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про свою відсутність суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 24.06.2014 та від 08.07.2014 не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті заявлених вимог.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 512, 993, 1191 ЦК України, ст. ст.. 9, 27 ЗУ "Про страхування".

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 між позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі по тексту - позивач, страховик) та громадянином України ОСОБА_2 (далі по тексту - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/0634653/1002/11, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки Головного управління в м. Києві Управління державної автомобільної інспекції №3491, та довідки ІДПС 3 -го взводу ВДАІ м. Одеси, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що 04.09.2011 о15 год. 30 хв. в м. Одесі на вул. Червоні (Красні) Зорі 14/1 відбулося зіткнення автомобілів за участю транспортного засобу марки "ВАЗ 21013" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу марки " HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження у вигляді деформації заднього бампера кузова та заднього правого ліхтаря.

05.09.2011 водій транспортного засобу марки "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою №06/29304 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.

На підставі заяви страхувальника від 05.09.2011, страхового акту №1001/06/29304/69456 від 02.11.2011 та розрахунку страхового відшкодування №1001/06/29304 від 28.10.2011, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 13 322,08 грн. страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №0052510 від 04.11.2011 (проведено банком 07.11.2011).

Відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2011 по справі №3/1519/8242/11, вбачається, що 04.09.2011 приблизно о 15 год. 30 хв. по вул. Фонтанська дорога у м. Одеса транспортний засіб марки "ВАЗ 21013" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки " HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн., постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2011 по справі №3/1519/8242/11.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №05740/КВ експертного дослідження автомобіля транспортного засобу марки "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 24.10.2011 СПД ОСОБА_5 (сертифікат оціночної діяльності НОМЕР_3 від 24.02.2010), вартість відновлювального ремонту автомобіля "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 302,16 грн.

Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7057656, який діяв на 04.09.2011, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (ОСОБА_4) (страхувальника) автомобіля транспортного засобу марки "ВАЗ 2101" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

10.08.2012 позивач звернувся до відповідача із претензією про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу Вих. №04-09/11279 в розмірі 13 322,08 грн. з доданням до неї необхідних для її розгляду документів у відповідності до п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджено матеріалами справи.

У свою чергу позивач 24.10.2012 надав позивачу Лист-відповідь Вих. №09-02-07/25907, в якому просив надати постанову суду з вказаним державним номером автомобіля страхувальника.

11.03.2013 позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою про здійснення оплати додавши копію постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2013 з виправленими неточностями. Проте останній ніякої відповіді не надав і оплату не здійснив.

Матеріали справи доказів оплати відповідачем на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 322,08 грн., та\або в будь-якому іншому розмірі не містять.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 13 322,08 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність власника ОСОБА_4 (страхувальника) автомобіля марки "ВАЗ 21013" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортного засобу марки "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № ВЕ/7057656.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_4, який керував автомобілем марки "ВАЗ 21013" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2011 по справі №3/1519/8242/11.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля транспортного засобу марки " HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 06/0634653/1002/11 від 18.08.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви страхувальника від 05.09.2011, страхового акту №1001/06/29304/69456 від 02.11.2011 та розрахунку страхового відшкодування №1001/06/29304 від 28.10.2011, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 13 322,08 грн. страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №0052510 від 04.11.2011.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту про визначення вартості матеріального збитку №05740/КВ експертного дослідження автомобіля транспортного засобу марки " HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 24.10.2011 СПД ОСОБА_5 (сертифікат НОМЕР_3 від 24.02.2010), вартість відновлювального ремонту автомобіля "HYUNDAI I30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 302,16 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 13 302,16 грн. (оцінену шкоду, хоча позивачем було відшкодовано фактично більшу суму, ніж визначено звітом) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У своїх позовних вимогах позивач заявляє суму до стягнення 13 322,08 грн.

Відповідно до полісу № ВЕ/7057656 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000, 00 грн., розмір франшизи за полісом - 2,00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 13 300, 16 грн. (13 302, 16 - 2, 00 = 13 300, 16).

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого погодженого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) 13 300 (тринадцять тисяч триста) грн. 16 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 99 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко