Рішення № 39982742, 22.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8473/14 22.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 36 935,75 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 36 935,75 грн. та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8473/14, розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/8473/13 було відкладено на 08.07.2014, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/8473/13 було відкладено на 22.07.2014, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

14.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва на запит суду від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь щодо інформації по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1821085.

В судове засідання 22.07.2014 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 993, ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 9, 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зробленого судом, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс. 32-33.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 між позивачем Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі по тексту - позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» (далі по тексту - страхувальник) був укладений договір №21-00/12117 добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки № 9203991 ВДАІ Львівського МВ ГУМВС у Львівській обл. від 30.07.2013, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що 24.05.2013 о 07 год. 35 хв. в м. Львові по вул. Пасічній 71 відбулося зіткнення автомобілів за участю транспортного засобу марки "VOLKSWAGEN GOLF 1 1.6" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та під його керуванням та транспортного засобу марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Венбест", під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав механічні пошкодження: деформації центральної, передньої правої та передньої лівої частини кузова.

ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної події перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ», що підтверджується Дорожнім листом б/н за травень 2013 (копія).

24.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.

На підставі заяви страхувальника від 24.05.2013, страхового акту № 000010259 від 07.10.2013, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 36 935, 75 грн. страхувальнику, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення №30793 від 10.10.2013.

Відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2013 по справі №465/5247/13-п №3/465/2016/13, 24.05.2013 о 07 год. 30 хв. в м. Львові по вул. Пасічній 71, транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN GOLF 1 1.6" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не справився з керуванням автомобіля, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався на зустріч, завдавши автомобілю технічних пошкоджень.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн., постановою Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2013 по справі №465/5247/13-п №3/465/2016/13 від 24.05.2013.

Відповідно до висновку №95/13 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складеного 04.06.2013 СПД ФО ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 45 936,72 грн.

Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1821085, який діяв на 24.05.2013, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (ОСОБА_2) (страхувальника) автомобіля марки "VOLKSWAGEN GOLF 1 1.6" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Матеріали справи доказів оплати відповідачем на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45 936,72 грн., та\або в будь-якому іншому розмірі не містять.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 36 935,75 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність власника ОСОБА_2 (страхувальника) автомобіля марки "VOLKSWAGEN GOLF 1 1.6" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю, застрахованому у позивача, марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АЕ/1821085.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем марки "VOLKSWAGEN GOLF 1 1.6" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2013 по справі №465/5247/13-п №3/465/2016/13.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №21-00/12117 добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків від 31.08.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку № 95/13 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складеного 04.06.2013 СПД ФО ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "RENAULT LOGAN" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 45936,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви страхувальника від 24.05.2013 року, страхового акту №000010259 від 07.10.2013, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 36 935,75 грн. страхувальнику, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення №30793 від 10.10.2013.

За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 36 935,75 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до полісу № АЕ/1821085 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000, 00 грн., розмір франшизи за полісом - 0,00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 36 935,75 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого погодженого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33; код ЄДРПОУ 31282951; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) 36 935 (тридцять шість тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 75 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко