Ухвала суду № 39981613, 23.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року К/800/25829/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Бутенка В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року по справі №826/136/14

за позовом ОСОБА_4

до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство)

про скасування в частині наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства про скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року № 2718/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», відновлення дії свідоцтва від 12 серпня 2013 року НОМЕР_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_4, внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення дії свідоцтва позивача від 12 серпня 2013 року НОМЕР_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, позов задоволено.

Скасовано пункт 1 Наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року № 2718/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12 серпня 2013 року НОМЕР_1, виданого ОСОБА_4

Поновлено ОСОБА_4 дію свідоцтва від 12 серпня 2013 року НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Зобов'язано Міністерство внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію щодо відновлення ОСОБА_4 дії свідоцтва.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Міністерство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 12 серпня 2013 року відповідно до наказу Міністерства від 10 липня 2013 року видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 без обмеження строку дії (а.с. 11).

Згідно постанови Господарського суду Житомирської області від 26 березня 2013 року у справі № 20/5007/703-Б/12 за заявою ТОВ «Торговий дім «Фарфор України» до ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу «Коростенський фарфор» про визнання банкрутом, ліквідатором ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу «Коростенський фарфор» (далі - ЗАТ АТЗТ «Коростенський фарфор») призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 за його згодою.

Публічним акціонерним банком «Комерційний банк «Надра» до Міністерства 16 серпня 2013 року було подано скаргу №1-4-10356 про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог чинного законодавства.

Наказом Міністерства від 23 грудня 2013 року № 2718/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 18 грудня 2013 року № 7 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12 серпня 2013 року НОМЕР_1, видане ОСОБА_4

За приписами частини 2 статті 106 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-ХІІ) позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок №1284/5) підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення додаткового контролю.

Згідно з пунктом 2.6.3 зазначеного Порядку Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або надає доручення на проведення позапланової перевірки територіальному органу з питань банкрутства.

Міністерство згідно листа від 1 жовтня 2013 року № 10963-0-26-13/13.2 доручило Головному управлінню юстиції у м. Києві провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ АТЗТ «Коростенський фарфор» на предмет додержання вимог законодавства з питань банкрутства.

Пунктом 2.8 Порядку № 1284/5 передбачено, що для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про проведення перевірки.

Головним управлінням юстиції у м. Києві було видано наказ від 16 жовтня 2013 року № 817/8 про проведення позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 2.13 Порядку № 1284/5 на підставі наказу оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 1) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 2), які підписуються керівником структурного підрозділу органу контролю, відповідального за виконання функції державного органу з питань банкрутства.

Як встановлено судами, Головним управлінням юстиції у м. Києві оформлено посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 16 жовтня 2013 року №98/10-41 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16 жовтня 2013 року №2247/10-37.

Пунктом 2.15 Порядку № 1284/5 передбачено, що повідомлення про проведення позапланової перевірки надсилається разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для проведення позапланової перевірки. Повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки надсилається разом із запитом, у якому визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, а також перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, та термін надання цих документів.

Повідомлення про проведення перевірки надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на адресу місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого, а також факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об'єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною Довідки.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 4) у двох примірниках. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки у розумінні пункту 4.7.1, зокрема, вважається відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;

Головним управлінням юстиції у м. Києві були складені акти про неявку арбітражного керуючого для проведення перевірки й ненадання документів від 25 жовтня 2013 року, від 28 жовтня 2013 року, від 29 жовтня 2013 року № 67/10-42.

За приписами частини 2 статті 107 Закону №2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4 Порядку № 1284/5 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Підстави для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності визначені пунктом 7.1 цього ж Порядку.

Згідно пункту 7.2 Порядку № 1284/5 протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

У листі від 30 жовтня 2013 року Головне управління юстиції у м. Києві вказуючи, що у дні перевірки з 25 по 29 жовтня 2013 року позивач або його уповноважений представник без достатніх підстав за місцем проведення перевірки не з'явилися, просило Департамент нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України ініціювати звернення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з поданням щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення.

Заступником начальника Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих внесено подання від 7 листопада 2013 року № 43 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення та висновок Головного управління юстиції у м. Києві щодо відповідності висновків акта перевірки.

Відповідно до пункту 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

Судом встановлено, що згідно витягу з протоколу від 11 грудня 2013 року №07/12/13 на засіданні Комісії вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання від 7 листопада 2013 року №43.

На виконання пункту 27 Положення № 81/5 Секретарем Комісії до управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства було направлено подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 18 грудня 2013 року №7.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 107 Закону №2343-ХІІ державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 112 зазначеного Закону підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

На підставі подання Комісії від 18 грудня 2013 року №7 та протоколу її засідання від 11 грудня 2013 року №7/12/2013 відповідачем як державним органом з питань банкрутства було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що y справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року № 2718/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», оскільки відповідачем при прийнятті спірного пункту наказу не було враховано, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, що свідчить про відсутність підстав вважати, що він відмовився від проведення перевірки у розумінні пункту 4.7.1 Порядку 1284/5, та як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого за таку відмову.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Бутенко В.І.

Рецебуринський Ю.Й.