Ухвала суду № 39981596, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Київ К/800/52516/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року у справі за позовом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, в якому просив суд:

- визнати пункт 2 вимоги начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 14.03.2013р. № 25-04-18-14-1539 протиправним;

- скасувати пункт 2 вимоги начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 14.03.2013р. № 25-04-18-14-1539 в частині стягнення з Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації 2744440,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р., позов задоволено. Визнано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 14.03.2013 р. № 25-04-18-14/1539 протиправним. Скасовано пункт 2 вимоги начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 14.03.2013 р. № 25-04-18-14/1539 в частині стягнення з Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації 2744440,00 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДФІ в Чернігівській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Головному управлінні охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2010 р. по 01.12.2012 р., за результатами якої складено акт ревізії № 04-21/02 від 01.02.2012 р.

З метою повного усунення виявлених зазначеною перевіркою порушень та попередження їх виникнення у подальшому, відповідачем була винесена вимога № 25-04-18-14/1539 від 14.03.2013 р. щодо усунення виявлених порушень законодавства. Згідно п. 2 вказаної вимоги, ревізією встановлено, що через недотримання директорами Вищого навчального закладу комунальної власності "Харківський коледж медичного обладнання" та КЗОЗ "Харківський медичний коледж № 2" вимог Указу Президента України "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" від 23.01.1996р. № 77/96 та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. № 992, випускниками, що отримали відповідні направлення, однак не прибули до роботи за ним та/або звільнились за власним бажанням не відпрацювавши визначений чинним законодавством строк, а також відсутності належного контролю з боку посадових осіб Головного управління, 88 випускників цих навчальних закладів, які навчались за державним замовленням, не працевлаштовані та/або не відпрацювали належного строку в установах та організаціях державного сектору народного господарства без відшкодування обласному бюджету вартості навчання. Всього на навчання зазначених осіб з обласного бюджету витрачено 2744440,00 грн. Також було винесено вимогу про стягнення з осіб, винних у зазначеному, втрати, завдані обласному бюджету, у порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, зокрема статтями 132-136 КЗпП України та Цивільного кодексу України.

Харківським медичним коледжем № 2 та Харківським коледжем медичного обладнання були укладені угоди зі студентами, згідно яких навчальний заклад зобов'язувався, зокрема, після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації забезпечити студентів місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де вони зобов'язані відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Перевіркою працевлаштування випускників, які навчались за рахунок бюджетних коштів, встановлено випадки працевлаштування випускників коледжів, які проходили навчання за державним замовленням до приватних підприємств та випадки неприбуття молодих спеціалістів на роботу за місцем їх розподілу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.п. 4, 6 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992 керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними відповідну угоду. Згідно з угодою випускник зобов'язаний відпрацювати у замовника не менше трьох років.

Згідно п. 7 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 р. N 367 (далі - Порядок № 367), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 р. за N 246/2686 працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти I - II рівнів акредитації проводиться вищим закладом освіти відповідно до набутої ними спеціальності, укладеної угоди та планів направлення на роботу випускників Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських санепідстанцій. Ця робота здійснюється керівництвом закладу освіти за участю студентських профспілок та органів студентського самоврядування.

Згідно п. 8.2, 8.3 Порядку № 367, за рік до закінчення навчання, не пізніше 1 серпня кожного року, державні замовники відповідно до кількості замовлених спеціалістів подають до Міністерства охорони здоров'я України і закладів освіти перелік конкретних місць працевлаштування та умов, які вони зобов'язуються створити випускникам наступного року (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії). Керівництво вищих закладів освіти за рік до закінчення навчання пропонує випускникові посади відповідно до укладеної угоди з урахуванням конкретних місць працевлаштування надісланих державними замовниками.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, начальником головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації директору Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради, начальникам відділів охорони здоров'я райдержадміністрацій, головним лікарям центральних, районних та міських лікарень, керівникам лікувально-профілактичних закладів обласного підпорядкування протягом 2009-2012 років направлялись запити з метою отримання інформації щодо вакантних посад середніх медичних працівників для розподілу випускників.

Директором Харківського коледжу медичного обладнання було направлено запит начальникам головних управлінь та управлінь охорони здоров'я інших міст та областей України для отримання інформації щодо необхідності певної кількості спеціалістів.

Між тим, в своїх листах начальники головних управлінь охорони здоров'я, головні лікарі районних та міських лікарень Харківської області та інших областей України повідомляли, що потреби в спеціалістах, випускниках медичних коледжів, немає, а також щодо відсутності у штатному розписі вакантних посад за потрібною спеціальністю, або таких посад взагалі не передбачено.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що керівництво коледжів здійснювало необхідні заходи для сприяння працевлаштуванню випускників до державних підприємств і установ. Між тим, враховуючи неможливість працевлаштування молодих спеціалістів до закладів державної та комунальної форми власності, випускників медичних коледжів було направлено на роботу до закладів інших форм власності.

При цьому, кошти витрачені на навчання студентів у Харківському коледжі медичного обладнання та Харківському медичному коледжі № 2 стягненню з випускників не підлягають.

Так, частиною 3 статті 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 04.03.2004р. № 5-рп/2004 положення частини третьої статті 53 Конституції України "держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" необхідно розуміти так, що безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.

Згідно з ч.1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Таким чином, обов'язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускниками вищого навчального закладу призводить до порушення їх конституційного права на працю, що вільно обирається або на яку вони вільно погоджуються, та порушення права на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Також колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України «Про вищу освіту» не передбачено вимог про обов'язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

Крім того, відповідно до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава повинна забезпечити працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової служби).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що випускник навчального закладу за відсутністю можливості працевлаштування в державних та комунальних закладах може працевлаштуватися на підприємства, установи та організації й інших форм власності.

Отже, вимога пред'явлена до позивача щодо стягнення з випускників Харківського коледжу медичного обладнання та Харківського медичного коледжу № 2, що не працевлаштовані та/або не відпрацювали належного строку в установах та організаціях державного сектору народного господарства без відшкодування обласному бюджету вартості навчання, є протиправною.

Суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: