Постанова № 39980770, 23.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 914/4463/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014та на рішеннягосподарського суду Львівської від 27.01.2014у справі№ 914/4463/13 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 62 931,96 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився,

- відповідача повідомлений, але не з'явився,

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.07.2014 №02-05/301 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л (доповідач), Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської від 27.01.2014 у справі 914/4463/13 (суддя Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Новосад Д.Ф.), задоволений позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (надалі позивач/банк) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі відповідач/скаржник).

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивач про стягнення з відповідача за договором б/н від 28.04.2011 заборгованості в розмірі: 47 223,87 грн. - заборгованість за кредитом, 10 263,32 грн. - заборгованість за процентами, 3 313,64 грн. пені, 2 131,14 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Підставами позову є, відповідно, порушення виконання відповідачем вказаного договору.

Як встановлено господарськими судами 28.04.2011 ФОП ОСОБА_4 (відповідач) підписала з ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач) Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитками печатки, на підставі якої банк (позивач) відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1.

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк (позивач) при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Таким чином, ПАТ "КБ "Приватбанк" зазначає, що згідно Заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 28.04.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Згідно з довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданої ФОП ОСОБА_4 05.11.2013 № 08.7.0.0.0/131105084902, 17.05.2011 розмір ліміту складав - 1000,00 грн., 16.09.2011 - 3 000, 00 грн., 20.01.2012 - 24 000,00 грн., 26.07.2012 - 50 000,00 грн.

17.10.2013 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_4 з претензією №10221LVH2S07W, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем та проханням негайно погасити прострочену заборгованість у загальному розмірі 62 425,45 грн., яка (претензія) залишилась без відповіді.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ "КБ "Приватбанк" посилався на те, що ФОП ОСОБА_4 прострочив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 28.04.2011, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла наступна заборгованість: 47 223,87 грн. - заборгованість за кредитом, 10 263,32 грн. - заборгованість за процентами, 3 313,64 грн. пені, 2 131,14 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Умови та Правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, містять істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку. Позивачем, в свою чергу, доведено заборгованість відповідача у заявленому розмірі. При цьому, суди послалися в обґрунтування доведеності позивачем заборгованості на виписку по рахунку відповідача, довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів від 05.11.2013, розрахунок позову, тощо.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правової природи договору, укладеного між ПАТ "КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_4 шляхом приєднання, а саме, що він є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Як вказувалося вище, задовольняючи позовні вимоги, суди встановили, що ФОП ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором від 28.04.2011 перед ПАТ "КБ "Приватбанк" у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача станом на 23.10.2013 утворилась заборгованість перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі. При цьому, наявність такої заборгованості, як зазначили суди, позивачем підтверджується доданими до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 28.04.2011, складеного станом на 23.10.2013 та випискою по рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4 за період з 03.01.2013 по 23.10.2013.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок передчасним, оскільки судами не визначено якими належними та допустимими доказами, тобто якими саме первинними документами підтверджується факт надання позивачем відповідачеві кредиту, а відповідно і його розмір, період користування, момент часткового повернення.

Так, судами попередніх інстанцій не звернуто увагу, що виписка по рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4, на яку в обґрунтування своїх позовних вимог посилається банк, складена за період з 03.01.2013 по 23.10.2013, а розрахунок заборгованості позивачем здійснено за період з 01.05.2011 по 23.10.2013, тобто виписка по рахунку НОМЕР_1 не містить відповідних даних щодо рухів коштів на зазначеному рахунку за певний період часу (більше року), який (не включений період часу) включено до періоду, за який стягується заборгованість.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає передчасними висновки суду, як щодо основної суми заборгованості саме за кредитом, так, відповідно, й розрахунку заборгованості про процентам, пені та комісії.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.1115 ГПК України).

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 та рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2014 у справі №914/4463/13 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере