Вирок № 39978942, 31.07.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/887/14-к

Провадження№ 1-кп/266/104/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Митрофанової Є.Г.,

при секретарі Маросіній Є.М.,

за участю прокурора Чуєнко К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050780002196 від 31 грудня 2013 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполі Донецької області, громадянин України, за національністю українець, має середню освіту, не працює, не одружений, має неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий:

1)09.06.2011 року Хустським райсудом Закарпатської області за ч.2 ст. 307, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 10 місяців 30 днів з конфіскацією майна,

2)03.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.4 ст.358 КК України до 2 місяців арешту, звільнений 30.04.2014 року у зв'язку з відбуттям строку покарання,

проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 грудня 2013 року, в денний час доби, з особою, щодо якої оголошено розшук, домовилися про те, що вклеять у паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 особисті фотокартки, надані особою, щодо якої оголошено розшук, яка після цього використає вказаний паспорт громадянина України для оформлення кредиту в ПАТ «КБ «Приватбанк», в результаті чого вони заволодіють шляхом омани грошовими коштами в розмірі 6300 гривень.

13 грудня 2013 року, близько 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись поблизу відділення ПАТ «КБ «Приватбанк», розташованого по пр. Будівельників, 56 в Приморському районі м. Маріуполя, діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння шляхом омани грошовими коштами в розмірі 6300 гривень під виглядом отримання кредиту, передав особі, щодо якої оголошено розшук, вищезазначений паспорт громадянина України. Після цього, особа, щодо якої оголошено розшук, близько 13.00 години, зайшла у зазначене відділення ПАТ «КБ «Приватбанк», де надала уповноваженій особі банку ОСОБА_5 зазначений паспорт громадянина України.

В результаті особа, щодо якої оголошено розшук, отримала від уповноваженої особи банку ОСОБА_5 платіжну картку для користування банківським рахунком, на якому знаходилося 300 гривень та на який протягом доби мали надійти ще 6000 гривень. Після цього ОСОБА_1 та особа, щодо якої оголошено розшук, виконавши на їхню думку усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, з метою виконання заздалегідь складеного між ними плану на заволодіння шляхом омани грошовими коштами, розпорядилися на свій розсуд грошима в сумі 215 гривень.

В подальшому у зв'язку з тим, що працівниками ПАТ «КБ «Приватбанк» був встановлений факт надання особою, щодо якої оголошено розшук, підробленого паспорту громадянина України, решта грошових коштів на вказаний банківський рахунок не надійшла, через що ОСОБА_1 та особа, щодо якої оголошено розшук, не змогли заволодіти грошовими коштами ПАТ «КБ «Приватбанк» в розмірі 6300 гривень, тобто не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним повністю, та пояснив, що він з ОСОБА_6 домовились шляхом обману заволодіти грошовими коштами ПАТ «Приватбанк» під виглядом отримання кредиту, для чого 13.12.2013 року він передав ОСОБА_6 підроблений паспорт, який вона використала для оформлення у відділенні банку кредиту на суму в розмірі 6300 гривень, отримавши платіжну картку для користування банківським рахунком, де знаходилося 300 гривень. Він за допомогою платіжної картки зняв з рахунку грошові кошти в розмірі 215 гривень, які він з ОСОБА_6 використали на свій розсуд. Решту грошових коштів не отримали, оскільки вони не надійшли на рахунок. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 270 гривень, визнав у повному обсязі. Щиро каявся. Просив суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винним повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, розцінюючи його свідчення як об'єктивні докази та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, а також приймаючи до уваги згоду учасників судового провадження та добровільність їх позицій, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1, мале місце та містить склад кримінального правопорушення, вина обвинуваченого доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від його дій не настало, оскільки його злочинні дії доведені до кінця не були та більша частина майна залишилася у володінні потерпілої особи.

Обвинувачений раніше судимий, не працює, за місцем проживання, як особистість, характеризується опосередковано, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі, однак у нижчих межах, встановлених санкцією статті кримінального закону, яке вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив до постановлення вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2014 року, яким він засуджений за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту, яке відбуте ним повністю, суд на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності злочинів, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2014 року, більш суворим, призначеним даним вироком, зарахувавши в строк покарання, відбуте повністю за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, виходячи з відповідності одному дню позбавлення волі одного дня арешту.

Оскільки за даним кримінальним провадженням запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 не застосовувався, строк покарання необхідно обчислювати з часу затримання в порядку виконання вироку.

Вирішуючи цивільний позов, пред'явлений ПАТ КБ «Приватбанк», про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 270 гривень, суд, на підставі ч.2 ст.127 КПК України, задовольняє його повністю, оскільки розмір шкоди визнаний обвинуваченим та підтверджується матеріалами справи.

Питання про долю речових доказів суд не вирішує, оскільки кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 не закінчене в зв'язку з її розшуком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 2 місяців арешту, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2014 року, більш суворим, призначеним даним вироком, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк покарання обчислювати з часу затримання в порядку виконання вироку.

В строк покарання зарахувати покарання, відбуте повністю за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2014 року, у виді арешту з 03.03.2014 року по 30.04.2014 року.

Цивільний позов ПАТ КБ «Приватбанк» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) матеріальну шкоду в розмірі 270 гривень.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошенням, а особами, що знаходяться під вартою - у той самий строк з дня вручення їм копії.

Суддя: Митрофанова Є. Г.