Ухвала суду № 39978639, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 804/15099/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №804/15099/13-а за позовом приватного акціонерного товаритсва "Пасат" до Криворізької південої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

13 листопада 2013 року приватне акціонерне товариство "Пасат" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 р. №0000951520 Криворізької південої міжрайонної державної податкової інспекції.

Адміністратиний позов обгрунтовано тим, що податковим органом було помилково застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 102 Податкового кодексу України, в частині обмеження права позивача на внесення коригувань до податкової звітності у зв'язку з поверненням передплати, та як наслідок отримання від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетрвовського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 р. №0000951520 прийняте Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Не погодившись з рішенням суду Криворізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетрвоській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом в порядку та в межах повноважень, визначених Законами та Конституцією України, тому підстав для його скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Криворізької ОДПІ на підставі п.1, 3 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 та п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) головним державним податковим ревізором інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Криворучко О.І. проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Перевіркою встановлено такі порушення:

-підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року, пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року№2755-VI (із змінами та доповненнями), ст.257, 267 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2013 року (із змінами та доповненнями), п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (зі змінами і доповненнями), який діяв на момент повернення передплачених коштів по податковим зобов'язанням, ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого, занижено податкові зобов'язання в квітні 2013 року у розмірі 1 527 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом принято податкове повідомлення-рішення №0000951520 від 13.06.2013 року, яким ПрАТ «Пасат» (код ЄДРПОУ - 20232735) визначено податкове зобов'язання на суму 1 527 грн.

Правомірність та обгрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000951520 від 13.06.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до спірних відносин не підлягає застосуванню ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки в даному випадку значення має дата виникнення права на внесення коригувань, що зумовили виникнення у позивача від'ємного значення у квітні 2013 року, а не дата здійснення господарських правовідносин,

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковий орган вважає, що якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то платник - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми п.192.1. ст.192 ПК України і відкоригувати податкові зобовязання, визначені 1095 днів і більше тому.

Так, на думку податкового органу позивачем порушено 1095 денний строк з дня укладення господарського договору для здійснення коригування у зв'язку з поверненням передплати за виконані роботи.

Однак із таким висновком податкового органу неможливо погодитись з огяду на наступне.

У відповідності до п.192.1. ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.102.5. ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, як вбачається з аналізу зазначених норм права законодавець не пов'язує право платника податку на коригування звітності у зв'язку з поверненням попередньої оплати, зміни оплати товарів, робіт (послуг) з датою укладання відповідних угод. Натомість, п. 102.5 ст. 102 визначено строк проятгом якого можливо здійснити повернення надміру сплачених коштів та їх відшкодування.

В свою чергу, встановлені обставини справи свідчать про те, що між ПрАТ «ПАСАТ» та Малим підприємством «Озон» укладено контракт №311 від 27.07.2009 року, термін дії якого було продовжено додатковою угодою до 31.12.2013 року.

Перерахування грошових коштів на рахунок ПрАТ «Пасат» згідно контракту від 27.07.2009 року № 311 здійснювалося протягом липня-грудня 2009 року. Повернення грошових коштів від ПрАТ «Пасат» на адресу МП «ОЗОН» згідно контракту від 27.07.2009 року № 311 здійснювалося протягом серпня-липня 2012 року та останнє перерахування коштів було здійснено у квітні 2013 року в розмірі 9 160 грн., в т.ч. ПДВ 1 526,66 грн. Отримано та повернено передплати за вищевказаний період на загальну суму 1 176 260 грн. з ПДВ.

Таким чином, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем оскільки регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав на те, що для застосування строків давності при здійсненні коригувань, встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку. Оскільки зменшення сум податкових зобов'язань з ПДВ позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати мали місце у квітні 2013 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення податку саме у квітні 2013 року. Відповідно, право на відшкодування податку у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніш вказаного періоду. Саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починає відлік строку на подання заяви про відшкодування податку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності та необгрунтованості податкового повідомлення - рішення №0000951520 від 13.06.2013 року та достатності підстав для його скасування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №804/15099/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко