Ухвала суду № 39978531, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2014 рокусправа № 804/6499/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю

представника відповідача: Фініченко Л.В..

представника позивача: Антонюк А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетрвоська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі №804/6499/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Армопром -Д" до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

13 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013 р. №0000532250, прийняте Державною податкової інпекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 463 грн. 75 коп., де 85 971 грн. 00 коп. - сума донарахування ПДВ та 21 492 грн. 75 коп. - сума штрафних санкцій.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013 р. №0000542250, прийняте державною податковою інпекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 248 241 грн. 25 коп., де 198 593 грн., 00 коп. - сума донарахування податку на прибуток приватних підприємств та 49 648 грн. 25 коп. - сума штрафних санкцій.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 04 червня 2013 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інпекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 30.04.2013 р. №0000532250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 463 грн. 75 коп., де 85 971 грн. 00 коп. - сума донарахування ПДВ та 21 492 грн. 75 коп. - сума штрафних санкцій, та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової

інпекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 30.04.2013 р. №0000542250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 248 241 грн. 25 коп., де 198 593 грн., 00 коп. - сума донарахування податку на прибуток приватних підприємств та 49 648 грн. 25 коп - сума штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду державна податкова інпекція в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Армопром - Д» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, які є правомірними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08 квітня по 09 квітня 2013 року в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Армопром - Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Голден - Вей" за період квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №10/2/22.5-08/34061485 від 12.04.2013 р..

Перевіркою встановлено натупні порушення:

п.185.1 ст. 185, п. 188.1, ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Армопром - Д" занижено податок на додану вартість за квітень 2012 р. на загальну суму ПДВ 85971,00 грн..

ст.134, пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Армоопром - Д" занижено податок на прибуток за 1п/р 2012 року на загальну суму 198 593,0 грн..

Не погодившись з висвноками акту перевірки позивач подав на нього заперечення, які за наслдіками розгляду було залишено без задволення.

На підстсаві акту перевірки податковим органом принято податкові повідомлення - рішення від 30.04.2013 р. №0000532250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 463 грн. 75 коп., де 85 971 грн. 00 коп. - сума донарахування ПДВ та 21 492 грн. 75 коп. - сума штрафних санкцій та №0000542250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Армопром - Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 248 241 грн. 25 коп., де 198 593 грн., 00 коп. - сума донарахування податку на прибуток приватних підприємств та 49 648 грн. 25 коп - сума штрафних санкцій.

Правомірність та обгрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000532250 та №0000542250 від 30.04.2013 р є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір, за наслідками якого сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладений договір, на думку суду першої інстанції, носить реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В ході судового засідання судом першої інстанції було встановлено, що 27.04.2012 р. між ТОВ "Голден - Вей" (продавцем) та ТОВ "Армопром - Д" (покупцем) було укладено договір поставки №27/7, на виконання умов якого ТОВ "Голден - Вей" було поставлено та передано у власність ТОВ "Армопром - Д" товар вартістю 515 826 грн. 00 коп. (а.с.13).

Факт здійснення вищезнанченої господарської операції з поставки товару підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною (а.с.38) податковою накладною ( а.с.39), товарно -транспортними накладними (а.с. 41 - 44).

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є поставка товару.

Щодо доводів відповідача стовно порушення ТОВ «Армопром - Д» вимог норм податкового законодавства з огляду на акт ДПІ Київського району м.Харькова Харківської області ДПС від 05.02.2013 року №50/22.4-07/38000316 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден - Вей» щодо документального підтвердження господарських правовідносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення обліку за період з 01.03.2012 р. - 31.12.2012 р.» згідно якого було встановлено, що у контрагента позивача ТОВ «Голден Вей» відсутні основні фонди та потужності для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 73.5 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається доводка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено механізм проведення контролюючим органом зустрічної звірки, що полягає у співставлення первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання та як вбачається визначено види документів, що можуть бути використані контролюючим органом підчас проведення зустрічної звірки або заходів, направлених на її проведення - виключно первинна та внутрішня документація, яка є підставою для бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання.

Отже, використання податковим органом під час проведення заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, внутрішньої документації окремих відділів податкового органу та їх цитування у довідках та/або актах про неможливість проведення зустрічних звірок свідчить про порушення податковим органом положень ст. 73 Податкового кодексу України.

Оскільки висвітлення фактів відсутності у контрагента позивача ТОВ «Голден Вей» відповідних потужностей для здійснення господарської діяльності у Довідці про неможливість проведення зустрічної звірки є незаконним, суд апеляційної інстанції не приймає зазначені доводи відповідача в якості доказів порушення ТОВ «Армопром - Д» вимог чинного законодавства.

Таким чином, відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Крім того, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетрвоська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі 804/6499/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим