Постанова № 39978059, 29.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Справа № 876/1328/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Качмара В.Я.,

суддів - Боганченка С.І., Курильця А.Р.,

за участі секретаря - Щерби С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2013 позивач звернувся до суду із позовом до Львівської митниці Міндоходів (далі - Митниця Міндоходів), з урахуванням зміни позовних вимог (а.с.58), про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01.11.2013 №674-о «Про звільнення ОСОБА_1» (далі - Наказ №674-о), на підставі якого його звільнено з роботи з посади головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці (далі - Митниця) у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України, поновлення його на раніше займаній посаді в Митниці Міндоходів та стягнення з середнього заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його протиправно звільнено з роботи так як відповідачем йому не було запропоновано іншої роботи, а також не було враховано того, що наданий МСЕК висновок щодо обмеження фізичних та психологічних навантажень не підтверджує неможливість виконання ним трудових обов'язків чи виконання таких із небезпекою для трудового колективу чи громадян.

Також просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року про поновлення його на роботі в Митниці на цій же посаді з 30.07.2012, оскільки фактично його було поновлено на роботі на підставі наказу Державної митної служби України (далі - ДМСУ) від 01.06.2013 №863-к «По особовому складу митних органів» (далі - Наказ №863-к), який оголошено наказом Митниці від 06.06.2013 №672-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України» (далі - Наказ №672-к), та безпосередньо ознайомлено - 14.06.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в справі №813/8539/13-а позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано Наказ №674-о, поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Митниці з 01.11.2013, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення, постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць - звернуто до негайного виконання.

Постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції не взято до уваги заперечень на підтвердження правомірності звільнення позивача. Зокрема, зазначено, що відповідно до умов проходження служби у Митниці Міндоходів та самої специфіки роботи позивача на раніше займаній посаді, така робота (оперативна робота) вимагає від працівника значних фізичних, розумових та психоемоційних зусиль, а такі обставини свідчать про те, що у відповідача немає посад, які б могли бути запропоновані ОСОБА_1 Вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду повинна розглядатись органом, який розглядав спір у встановленому процесуальним законом порядку, а не як окремий публічно-правовий спір.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позов в частині поновлення на роботі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, звільняючи позивача не врахував того, що трудова діяльність інвалідів ІІІ групи не обмежується, а відтак звільнення є неправомірним.

Такі висновки суду є правильними, виходячи з наступних міркувань.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За змістом п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Частиною 2 ст.40 цього ж Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення вказаних правових норм власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Отже такий, зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації та стану здоров'я .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.08.1994 працював у митних органах, зокрема, з 11.10.2011 - на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Митниці. З 01.06.2012 з метою належної організації роботи пунктів пропуску під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу тимчасово був переведений у відділ митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Митниці для виконання обов'язків старшого інспектора. У відповідності до наказів ДМСУ від 27.07.2012 №1562-к «По особовому складу Львівської митниці» та Митниці від 30.07.2012 №1065-к «Про оголошення наказу ДМСУ №1562-к від 27 липня 2012 року «По особовому складу Львівської митниці» (далі - Накази) за порушення Присяги державних службовців відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» 30.07.2012 припинено його перебування на державній службі в митних органах України (а.с.11-18).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року в справі №2а-7532/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Митниці та ДМСУ про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, зокрема, скасовано Накази, поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді з 30.07.2012 та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.24-33).

Наказом №863-к поновлено останнього на займаній ним посаді з 30.07.2012 (а.с.23).

06.06.2013 вищевказаний наказ оголошено Наказом №672-к, а 14.06.2013 ОСОБА_1 ознайомлено з таким (а.с.22).

Поряд з цим, Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», створено Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) шляхом реорганізації ДМСУ та Державної податкової служби України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2013 №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», створено Митницю Міндоходів як територіальний орган Міндоходів та реорганізовано Митницю ДМСУ шляхом приєднання до Митниці Міндоходів.

Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що територіальні органи Міндоходів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та МДСУ, що реорганізуються згідно з п.2 цієї постанови.

14.06.2013, у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників Митниці, відповідно до наказу Міндоходів від 26.04.2013 №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» та штатного розпису Митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 та введеного в дію наказом Митниці Міндоходів від 08.05.2013 №1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису Львівської митниці Міндоходів на 2013 рік», ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення. При цьому йому не було запропоновано жодної посади в Митниці Міндоходів (а.с.42).

12.08.2013 та 04.10.2013 позивач звернувся до відповідача із заявами, в яких просив прийняти його на посаду головного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Митниці Міндоходів або на рівнозначну посаду в іншому підрозділі Митниці Міндоходів, в порядку переведення з Митниці (а.с.34-35).

Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК від 31.10.2013 серія 10ААБ №143688 ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІІ групи на строк до 01.11.2014, надано висновок про умови та характер праці: обмеження фізичних та психоемоційних навантажень (а.с.19).

24.10.2013 Митниця Міндоходів оголосила конкурс на заміщення 31 вакантної посади (а.с.43-47).

На підставі Наказу №674-о ОСОБА_1 звільнено з посади головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Митниці у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.21).

Статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, звільнення інваліда без його згоди не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інваліда.

У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (далі - Постанова №9) роз'яснено, що при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача, оскільки наявність довідки МСЕК із медичним висновком, зокрема, про часткову непрацездатність працівника, сама по собі не є підтвердженням неможливості виконання ним своїх службових обов'язків чи небезпечності для інших осіб, а також відповідачем всупереч встановленого законом порядку, не запропоновано позивачеві переведення на іншу роботу та не доведено неможливості такого переведення.

З таких підстав, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач підлягає поновленню на займаній ним посаді.

Разом з тим, суд апеляційний інстанції, не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо поновлення позивача на роботі у Митниці, а ухвалене судове рішення підлягає зміні в цій частині, з огляду на таке.

У п.19 постанови №9 містяться роз'яснення, згідно з якими у випадку реорганізації підприємства (перетворення одного підприємства в інше) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП України). Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберігається його попереднє місце роботи.

Після звільнення позивача, внаслідок змін до штатного розпису Митниці Міндоходів (штатний розпис на 2013 рік Митниці Міндоходів станом на 11.09.2013, який введений в дію наказом цієї митниці від 22.10.2013 №237 «Про введення в дію штатного розпису Львівської митниці Міндоходів а 2013 рік станом на 11.09.2013»), попереднє місце його роботи збереглося у відділі провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Митниці Міндоходів, куди він і підлягає поновленню на роботі на посаді головного державного інспектора (а.с.66-78).

Щодо подальших змін до штатного розпису Митниці Міндоходів, то такий (змінений штатний розпис) не був введений в дію станом на момент поновлення позивача на роботі судом першої інстанції - 24.12.20013 (а.с.87-95).

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як роз'яснено в п.34 Постанови №9, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи необґрунтоване зволікання відповідача у поновленні позивача на роботі, останньому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в такій редакції:

«Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Міндоходів з 01 листопада 2013 року.»

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я.Качмар

Судді С.І.Богаченко

А.Р.Курилець