Ухвала суду № 39978009, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/737/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Нововодолазької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Карпатигаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Нововодолазької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинною податкової вимоги № 81-15 від 18.11.2013 року з 22.11.2013 року; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування коштів, сплачених позивачем згідно з платіжними дорученнями №5095 від 22.11.2013р. в сумі 1 105 043,39грн. та №5096 від 22.11.2013р. в сумі 1 653,02грн. в рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а саме: як оплату штрафних санкцій по платі за користування надрами за природний газ; визнання протиправними дії відповідача щодо вжиття заходів примусового стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Нововодолазька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в жовтні 2013 року проведена камеральна перевірка ТОВ «Карпатигаз» (код 30162340), як оператор спільної діяльності за договором №3 від 10.06.02002 року. В ході перевірки встановлено порушення п.п.263.12.1 п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за природний газ та газовий конденсат). Результати перевірки оформлені Актом від 11.10.2013р. №77/15-17/337504782, на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 30.10.2013р. № 0002571500 та № 0002581500, якими донараховано штрафну санкцію в розмірі 1 105 046,89 грн. та 165 760,83 грн.

Відповідачем в листопаді 2013 року проведена камеральна перевірка ТОВ «Карпатигаз» (код 30162340), як оператор спільної діяльності, за договором №3 від 10.06.02002 року. В ході перевірки встановлено порушення п.п.263.12.1 п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за природний газ та газовий конденсат). Результати перевірки оформлені Актом від 11.11.2013р. за № 117/15-17/337504782, на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.11.2013р. № 0003671500 та № 0003681500, якими донараховано штрафну санкцію відповідно 1 091 928,51 грн. та 183 179,49 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що господарські операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжним дорученням №5095 від 22.11.2013р. перерахував кошти в розмірі 1 105 043,39грн., призначення платежу: сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 11.10.2013р. №77/15-17/337504782; платіжним дорученням №5096 від 22.11.2013р. перерахував кошти в розмірі 1 653,02грн., призначення платежу: пеня за несвоєчасну сплату плати за надра за видобування газового конденсату та платіжним дорученням №5090 від 20.11.2013р. перерахував кошти в сумі 165 760,83грн., призначення платежу: сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 11.10.2013р. №77/15-17/337504782.

20 січня 2014 року відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про стягнення з позивача коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків в розмірі 25 296 563,12грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2014р. провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Листом №22/11-9 від 22.11.2013р. позивач повідомив податкову інспекцію, що ним помилково сплачено штрафну санкцію платіжними дорученнями №5095 та №5096 від 22.11.2013р. по платі за користування надрами за природний газ на розрахунковий рахунок №31 114 017 700 166, а тому просив відповідача перераховані кошти в сумі 1 106 696,41грн. зарахувати на розрахунковий рахунок №31 115 016 700 166 (КБК 13030800), як оплату штрафних санкцій по оплаті за користування надрами за природний газ.

Листом №1646/10/202020-46 від 02.12.2013р. відповідач повідомив, що перераховані кошти по платі за користування надрами для видобування газового конденсату згідно платіжних доручень №5095 від 22.11.2013року в сумі 1 105 043,39грн. та №5096 від 22.11.2013 року в сумі 1 653,02грн. зарахувати на оплату штрафних санкцій по платі за користування надрами для видобування природного газу немає можливості, так як відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу, а станом на 02.12.2013 року по картці особового рахунку ТОВ «Карпатигаз» раху ється податковий борг в сумі 977822,92грн.

Проте, з даною позицією відповідача, суд не погоджується з наступних підстав.

В своїх поясненнях відповідач зазначає про неможливість повернення позивачеві сплачених ним сум по платіжним дорученням №5096 та №5095, обґрунтовуючи це тим, що п. 43.5 статті 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Однак, позивач не звертався до податкового органу з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Заява позивача містила вимоги про зарахування перерахованих ним коштів в сумі 1 106 696,41грн. на розрахунковий рахунок №31 115 016 700 166 (КБК 13030800), як оплату штрафних санкцій, по оплаті за користування надрами за природний газ.

Відповідно до ч. 2 п. 78.1 статті 78 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, висновок Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», як Оператора Спільної діяльності, за ДСД №3 від 10.06.2002р., що відповідач зобов'язаний був зарахувати кошти, сплачені позивачем по платіжних дорученнях №5096 та №5095 від 22.11.2013р. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, є цілком обгрунтованим.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, відповідачем протиправно були вжитті заходи щодо примусового стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків ТОВ «Карпатигаз», як Оператора Спільної діяльності, за ДСД №3 від 10.06.2002р., оскільки податкова вимога №81-15 від 18.11.2013р. з 22.11.2013р. вважається відкликаною.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», як Оператора Спільної діяльності, за ДСД №3 від 10.06.2002р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Нововодолазької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 18.07.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.