Ухвала суду № 39977921, 25.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2014 року

справа № 804/7670/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Компанія Ліон»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 21.06.2013р. у справі №804/7670/13-а

за позовом:

Приватного підприємства «Компанія Ліон»

до:

про:

Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013р. Приватне підприємство «Компанія Ліон» (далі – ПП «Компанія Ліон») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі – ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії / а.с. 4-28 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/7670/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Стар Д» за період 01.01.2012р. по 31.01.2013р., за результатами якої було складено акт №745/221/34498292 від 08.04.2013р., у якому податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а також зазначено, що правочини, які виконувалися між позивачем та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними та зроблено висновок про те, що позивачем занижено податок на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 541823,00 грн., без прийняття податковим органом будь-якого рішення за результатами проведеної перевірки, позивач вважає такі висновки відповідача та його подальші дії такими, що не відповідають чинному податковому законодавству, оскільки під час перевірки позивачем були надані усі первинні бухгалтерські документи, які були оформлені належним чином, які підтверджують реальність господарських операцій, здійснених позивачем з вищевказаними контрагентами, а висновки, викладені в акті перевірки, зроблені лише на підставі даних перевірок контрагентів позивача, без врахування первинних документів, які були надані позивачем, крім того самостійна зміна (коригування) податковою інспекцією показників податкової звітності позивача на підставі вищевказаного акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому такі дії відповідача є протиправними, у зв’язку з чим позивач просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у включенні в акт перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р. висновків щодо завищення позивачем ПДВ в розмірі 541823,00 грн.;

- визнати протиправними дії ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у включенні в акт перевірки № 745/221/34498292 від 08.04.2013р. висновків щодо того, що правочини, що були укладені між позивачем з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Старт-Д» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними;

- визнати протиправними дії ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення коригування та внесення змін до інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, що відбулися внаслідок прийняття та реалізації акту перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р.;

- зобов’язати ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити в інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, показники податкових зобов’язань та податкового кредиту ПП «Компанія Ліон», що були відкориговані внаслідок прийняття та реалізації акту перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. у справі №804/7670/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Конєва С.О.) / а.с. 153-158 том 5/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 166-174 том 5/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 21.06.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні :

- представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 21.06.2013р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі;

- представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 21.06.2013р. у даній справі залишити без змін;

перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ПП «Компанія Ліон», позивач у даній справі, ідентифікаційний код 34498292, зареєстровано як юридичну особу 04.07.2006р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, підприємство є платником ПДВ та як платник податків позивач у даній справі перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем з 22.03.2013р. по 28.03.2013р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Стар Д» за період 01.01.2012р. по 31.01.2013р., за результатами якої було складено акт №745/221/34498292 від 08.04.2013р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 49-175 том 1/ у ході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2,п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ в розмірі 541823,00 грн., а також зазначено про те, що матеріали даної перевірки підлягають направленню до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці, для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується відповідачем податкове повідомлення-рішення податковим органом на підставі вищевказаного акту не приймалося і позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р.

Щодо позовних вимог ПП «Компанія Ліон» про визнання протиправними дій відповідача по встановленню завищення товариством ПДВ на суму 541823,00 грн. та по встановленню правочинів, що були укладені між позивачем з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Старт-Д» такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, тобто про визнання протиправними дій відповідача відносно формування в акті перевірки таких висновків, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами діючого податкового законодавства передбачені повноваження органів державної податкової служби, зокрема право проводити перевірки платників податків, результати яких оформлюються у формі акту, у разі встановлення під час перевірки порушень, тобто акт – службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а дії за актом перевірки та висновки, викладені в ньому не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не містять приписів та вимог відповідача, які є обов’язковими для виконання позивачем, у зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачу в задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу відносно формування в акті перевірки висновків по встановленню завищення підприємством ПДВ та включення до акту перевірки висновків щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентів правочинів.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки акту перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р. щодо нікчемності правочинів, що були укладені між позивачем з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Старт-Д», та визнання їх такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, які були зроблені відповідачем на підставі актів перевірки контрагентів позивача, є безпідставними з огляду на таке.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов’язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз’яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов’язують недійсність господарського зобов’язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем не було надано суду будь-яких належних письмових доказів – судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Стосовно позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ позивача та внесення змін до інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби України на підставі акту від 08.04.2014р., зобов’язання відповідача відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача, що були відкориговані внаслідок прийняття і реалізації акту перевірки від 08.04.2013р. в інформаційних базах ДПІ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем в адміністративному позові, під час розгляду даної справи, у апеляційній скарзі стверджується про те, що самостійна зміна (коригування) податковим органом показників податкової звітності ПП «Компанія Ліон» на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам чинного законодавства, а дії відповідача щодо проведення такого коригування та внесення змін до інформаційних баз ДПС щодо підприємства на підставі акту перевірки є протиправними, у зв’язку з чим порушене право позивача повинно бути відновлено шляхом зобов’язання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська вчинити дії по відновленню у базах ДПС України показників податкових зобов’язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки №745/221/34498292 від 08.04.2013р.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлено, що коригування відповідачем показників податкової звітності підприємства на підставі акту перевірки не здійснювалось, що підтверджується листом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №4548/9/10-018 від 20.03.2014р. /а.с. 222-223 том 5/, тобто відсутній факт порушення прав позивача і підприємством у відповідності до ч. 1 ст. 74 КАС України не була доведена обґрунтованість цих позовних вимог, у зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції законно відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог і в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем у даній справі позовних вимог, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 21.06.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки фактичних обставин справи, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія Ліон» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. у справі №804/7670/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 09.07.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко