Ухвала суду № 39977918, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 811/2312/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. у справі № 811/2312/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Швейна фабрика "Україна"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Швейна фабрика "Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року:

- № 0000790227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 863 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 3 242 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 621 грн.,

- № 0000800227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму на загальну суму 3 728 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Господарські взаємовідносини позивача з контрагентом мали реальний характер, на підтвердження чого позивачем надані первинні бухгалтерські документи.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. у справі № 811/2312/13-а адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Швейна фабрика "Україна" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що правомірність формування податкового кредиту підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології», яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. у справі № 811/2312/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані матеріалами податкової перевірки позивача та його контрагента. Скаржник вважає, що суд не в повному обсягу встановив обставини по справі та не приділив уваги тому факту, що господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології» підпадає під ознаки фіктивності, що в свою чергу свідчить про відсутність юридичної сили первинних документів позивача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фаворит Груп «Нові технології» Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 складено акт від 24.05.2013 року № 73/22-7/02970613 .

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено:

- п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 3242,00 грн.;

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за II III квартали 2011 року у сумі 3728,00.

На підставі висновків акту податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 07 червня 2013 року № 0000790227 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 3242,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 1621,00 грн. та від 07.06.2013 року № 0000800227 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 3728,00 грн.

Правомірність рішення відповідача про донарахування зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті без врахування фактичних первинних документів, на підставі висновків акту перевірки, які базуються на припущеннях працівників податкового органу, тому позов задовольнив.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податок на прибуток за II-III квартали 2011 року на загальну суму 3728 грн., в результаті вчинення правочинів з ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології», які є нікчемними, як вважає відповідач, а також позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого завищено податок на додану вартість у сумі на суму ПДВ 3242 грн. за червень 2011 року.

Відповідно до ст.134.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно ст. 138.2 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Ст. 139, п.п. 139.1.9, 139.1 визначають, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проте, в матеріалах справи містяться первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології», а саме укладений договір про поставку товарів, рахунок-фактури від 13.06.2011 №7, видаткова накладна від 13.06.2011 р. № 7 та податкова накладна від 13.06.2013 року №2.

Перевезення товару як встановлено та підтверджується матеріалами справи здійснено позивачем власним автотранспортом, товар використано в господарській діяльності. Відповідно, при викладених обставинах, є безпідставним твердження про порушення позивачем п.138,2,п. 138.4, п.138.8 ст. 138 та ст. 139 Податкового Кодексу України, а звідси необґрунтованим , як вірно визначив суд першої інстанції, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Вищезазначені обставини спростовують висновок ДПІ, щодо фіктивності укладеного правочину позивача з ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології» та спростовують висновки ДПІ викладені в акті, щодо заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 3242,00 грн.

Стосовно формування позивачем податкового кредиту на підставі неіснуючих операцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового Кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при перед чі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки в матеріалах справи містяться вищевказані первині документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Фаворит Груп» Нові Технології» у тому числі податкова накладна від 13.06.2013 р. позивачем правомірно сформовано податковий кредит, в результаті чого зменшено розмір податкового зобов'язання.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. у справі № 811/2312/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. у справі № 811/2312/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко