Ухвала суду № 39977623, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 року

справа № 811/2505/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №811/2505/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стар» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

31 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Три Стар» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області від 09.07.2013 року №0000042202 та від 09.07.2013 року №0000052202.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області від 09 липня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Три Стар» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 29715 грн. та накладено штрафну санкцію – 14858 грн. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області від 09 липня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Три Стар» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 31180 грн. та накладено штрафну санкцію – 15590 грн..

Не погодившись з рішенням суду Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Три Стар» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, які є правомірними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.06.2013 року по 20.06.2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Кіровоградський митний термінал» за період березень – листопад 2012 року, за результатами якої складено акт №100/22-2/13745606 від 21.06.2013 р..

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Три Стар»:

1. п. 138.2, п. 138.4, п.138.8, ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 31180 грн., в т.ч. 1 квартал 2012 року на суму 5706 грн.; 2 квартал 2012 року на суму 7850 грн.; 3 квартал 2012 року на суму 6884 грн; 4 квартал 2012 року на суму 10740 грн.;

2. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 29715 грн., в тому числі: за березень 2012 року на суму 5434 грн.; за травень 2012 року на суму 3829 грн.;за червень 2012 року на суму 3667 грн.; за серпень 2012 року на суму 2962 грн.; за вересень 2012 року на суму 4135 грн.; за грудень 2012 року на суму 6093 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000052202 від 09.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 31180 та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15590 грн..

№0000042202 від 09.07.2013 року, яким збільшено позивачу грошове зобов’язання з податку на прибуток за основним на суму 29715 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями на суму 14858 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень – рішень №0000052202 та №0000042202 від 09.07.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір, за наслідками якого сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладений договір, на думку суду першої інстанції, носить реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Три Стар» (замовник) та ПП «Кіровоградський митний термінал» (брокер) укладено договір – доручення №5 на декларування товарів та іншого майна, що переміщується через митний кордон України, відповідно до якого замовник доручає, а брокер приймає на себе зобов’язання по декларуванню вантажів (товарів і майна) Замовника в пунктах митного контролю.

На думку податкового органу вказаний правочин укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства – офіційне з’ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарської операції, яка мала місце між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал».

Так, факт надання ПП «Кіровоградський митний термінал « брокерських послуг позивачу підтверджується копіями податкових накладних №9 від 04.05.2012 р., №126 від 29.05.2012 р. №89 від 21.05.2012 р., №75 від 18.05.2012 р., №101 від 24.05.2012 р., №76 від 18.05.2012 р., №87 від 21.05.2012 р., №114 від 25.05.2012 р., №100 від 24.05.2012 р., №119 від 25.05.2012 р., №118 від 25.05.2012 р., №113 від 25.05.2012 р., №2 від 03.05.2012 р., №50 від 12.04.2012 р., №9 від 01.04.2012 р., №29 від 09.04.2012 р., №31 від 10.04.2012 р., №49 від 12.04.2012 р., №5 від 03.04.2012 р., №6 від 03.04.2012 р., №91 від 24.04ю2012 р., №72 від 19.04.2012 р., №98 від 25.04.2012 р., №105 від 26.04.2012 р., №103 від 26.04.2012 р., №90 від 24.04.2012 р., №53 від 13.04.2012 р., №54 від 13.04.2012 р., №10 від 03.04.2012 р., №45 від 13.03.2012 р., №9 від 02.03.2012 р., №10 від 02.03.2012 р., №18 від 05.03.0212 р., №21 від 05.03.3012 р., №25 від 06.03.2012 р., №30 від 07.03.2012 р., №72 від 19.03.2012 р., №108 від 23.03.2012 р., №112 від 26.03.2012 р., №116 від 27.03.2012 р., №116 від 27.03.2012 р., №119 від 27.03.2012 р., №59 від 15.03.2012 р., №124 від 28.03.2012 р., №152 від 30.03.2012 р., №5 від 02.03.2012 р., №92 від 21.03.2012 р., №87 від 21.032012 р., №90 від 21.03.2012 р., №10 від 06.06.2012 р., №159 від 27.06.2012 р., №39 від 11.06.2012 р., №40 від 11.06.2012 р., №46 від 12.06.2012 р., №69 від 14.06.2012 р., №102 від 20.06.2012 р., №119 від 21.06.2012 р., №68 від 14.06.2012 р., №143 від 26.06.2012 р., №145 від 27.06.2012 р., №149 від 27.06.2012 р., №150 від 27.06.2012 р., №62 від 11.07.2012 р., №76 від 13.07.2012 р., №103 від 18.07.2012 р., №120 від 19.07.2012 р., №42 від 09.07.2012 р., №121 від 19.07.2012 р., №131 від 23.07.2012 р., №132 від 23.07.2012 р., №174 від 31.07.2012 р., №159 від 27.7.2012 р., №33 від 03.08.2012 р., №24 від 03.08.2012 р., №67 від 10.08.2012 р., №108 від 17.08.2012 р., №122 від 21.06.2012 р., №123 від 21.06.2012 р., №139 від 23.08.2012 р., №145 від 23.08.2012 р., №170 від 31ю08.2012 р., №72 від 10.08.2012 р., №7 від 04.09.2012 р., №8 від 04.09.2012 р., №16 від 05.09.2012 р., №24 від 06.09.2012 р., №49 від 11.09.2012 р., №61 від 12.09.2012 р., №68 від 13.09.2012 р., №106 від 21.09.2012 р., №119 від 25.09.2012 р., №124 від 26.09.2012 р., №138 від 27.09.2012 р., №76 від 14.09.2021 р., №50 від 11.09.2012 р., №90 від 19.09.2012 р., №41 від 08.10.2012 р., №2 від 01.10.2012 р., №5 від 02.10.2012 р., №26 від 05.10.2012 р., №64 від 11.10.2012 р., №75 від 15.10.2012 р., №87 від 17.10.2012 р., №104 від 19.10.2012 р., №116 від 23.10.2012 р., №138 від 26.10.2012 р., №78 від 16.10.2012 р., №154 від 29.10.2012 р., №113 від 23.10.2012 р., №159 від 29.10.2012 р., №166 від 29.10.2012 р., №105 від 19.10.2012 р..

Також, факт надання брокерських послуг в розрізі оформлення вантажно-митних декларацій позивача підтверджено актами виконаних робіт №623 від 29.05.2012 р., №617 від 25.05.2012 р., №616 від 25.05.2012 р., №612 від 25. 05.2012 р., №611 від 25.05.2012 р., №599 від 24.05.2012 р., №598 від 24.05.2012 р., №587 від 21.05.2012 р., №585 від 21.05.2012 р., №574 від 18.05.2012 р., №573 від 18.05.201 р., №509 від 04.05.2012 р., №386 від 03.04.2012 р., №387 від 03.04.2012 р., №390 від 03.04.2012 р., №391 від 03.04.2012 р., №409 від 09.04.2012 р., №411 від 10.04.2012 р., №426 від 12.04.2012 р., №427 від 12.04.2012 р. №430 від 13.04.2012 р., №431 від 13.04.2012 р., №448 від 19 квітня 2012 р., №464 від 24.04.2012 р., №465 від 24.04.2012 р., №472 від 25.04.2012 р., №477 від 26.04.2012 р., №479 від 26.04.2012 р., №238 від 02.03.2012 р., №242 від 02.03.2012 р., №243 від 02.03.2012 р., №250 від 05.03.2012 р., №253 від 05.03.2012 р., №257 від 06.03.2012 р., №262 від 07.03.2012 р., №276 від 13.03.3012 р., №290 від 13.03.2012 р., №302 від 19.03.2012 р., №317від 21.03.2012 р., №322 від 21.03.2012 р., №338 від 23.03.2012 р., №341 від 26.03.2012 р., №345 від 27.03.2012 р., №347 від 27.03.2012 р., №353 від 28.03.2012 р., №381 від 30.03.2012 р., №800 від 27.06.2012 р., №791 від 27.06.2012 р. , №790 від 27.06.2012 р., 775 віл 25.05.2012 р., №761 від 21.06.2012 р., №744 від 20.06.2012 р., №712 від 14 червня 2012 року, №784 від 26.06.2012 р., №775 від 25.06.2012 р., №761 від 21.06.2012 р., №744 від 20.06.2012 р., № 712 від 14 червня 2012 р,, 689 від 12 червня 2012 р., 684 від 11.06.2012 р., :83 від 11.06.2012 р., №655 від 06.06.2012 р., №1006 від 31.07.2012 р., №991 від 27.07.2012 р., №964 від 23.07.2012 р., №963 від 23.07.2012 р., №054 від 19.07.2012 р., №953 від 19.07.2012 р., №936 від 18.07.2012 р., №910 від 13.07.2012 р., №896 від 11.07.2012 р., №876 від 09.07.2012 р., №1185 від 31.08.2012 р., №23.08.2012 р., №1155 від 23.08.2012 р., №1140 від 21.08.2012 р., №1139 від 21.08.2012 р., №1125 від 17.08.2012 р., №1091 від 10.08.2012 р., №1086 від 10.08.2012 р., №1043 від 06.08.2012 р., №1034 від 03.08.2012 р., 1210 від 04.09.2012 р., №1211 від 04.09.2012 р., №1219 від 05.09.2012 р., №1227 від 06.09.2012 р., 1242 від 11.09.2012 р., №1243 від 11.09.2012 р., №1259 від 12.09.2012 р., « 1266 від 13.09.2012 р., №1273 від 14.09.2012 р., №1288 від 19.09.2012 р., №1304 від 21.09.2012 р., №1316 від 25.09.2012 р., №1320 від 26.09.2012 р., №1334 від 27.09.2012 р., №1503 від 29.10.2012 р., №1502 від 29.10.2012 р., №1497 від 29.10.2012 р., №1482 від 26.10.2012 р., №1462 від 23.10.2012 р., №1459 від 23.10.2012 р., №1452 від 19.10.2012 р., №1450 від 19.10.2012 р., №1434 від 17.10.2012 р., №1425 від 16.10.2012 р., №1422 від 15.10.2012 р., №1412 від 11.10.2012 р., №1386 від 08.10.2012 р., №1373 від 05.10.2012 р., №1352 від 02.10.2012 р., №1349 від 01.10.2012 р..

Також, на підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем надано до суду копії ВМД, відповідно до яких ПП «Кіровоградський митний термінал» здійснювалось митне оформлення товару позивача.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов’язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є надання послугз митного оформлення тоару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №811/2505/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко