Ухвала суду № 39977565, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/12281/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

за участю:

представника відповідача: Шевченко А.І..

представника позивача: Свентицького Д.Є., Красько І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №804/12281/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вока-Д» до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

19 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вока - Д» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001972250 від 03 червня 2013 року та №0001962250 від 03.06.2013 року, що винесені Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вока - Д» - задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0001972250 та №0001962250 від 03.06.2013 року, що винесені Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Не погодившись з рішенням суду державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Вока - Д» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, які є правомірними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.05.2013 року по 16.05.2013 року посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ТОВ «Вока-Д» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран» за період з 01.06.2012 р. по 31.08.2012 р. та ТОВ «Шоковіта» за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами якої складено Акт №1243/22-6/36096677.

Під час проведення перевірки було встановлено такі порушення:

пп.14.1.27, ст. 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), витрати за 2-4 квартали 2012 року ТОВ «Вока-Д» завищено в сумі 575 730,0 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 79 505,0 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 279 720,0 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 216 505,0 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладення будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року складає 120 903,0 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 16 696,0 грн. за 3 квартал 2012 року у сумі 58 741,0 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 45 466,0 грн..

пп.135.5.4., п .135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), доходи за 2-4 квартали 2012 року ТОВ «Вока-Д» підлягають збільшенню в сумі 690 876,0 грн. - вартість товарів (з ПДВ), у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 95 406,0 грн. за 3 квартал 2012 року у сумі 335 664,0 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 259 806,0 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року складає 145 083.0 грн., у тому числі за 2 квартали 2012 року у сумі 20 035,0 грн., за квартал 2011 року у сумі 70 489,0 грн. та за 4 квартал 2011 року у сумі 54 559,0 грн..

ст.185, ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ «НВП «Ізолітелектромашсервіс» на суму 115 146,0 грн., у т.ч. червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 15 901,0 грн., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 448,0 грн., серпня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 432,0 грн., вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 37064,0 грн., жовтня 2012 року сума ПДВ 25 549,0 грн., листопада 2012 р. сума ПДВ у розмірі 18 052,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 115 146,0 грн., у т.ч. червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 15 901,0 грн., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 448,0 грн., серпня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 432,0 грн., вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 37 064,0 грн., жовтня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 25 549,0 грн., листопада 2012 р. сума ПДВ у розмірі 18 052,0 грн..

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001972250 від 03 червня 2013 року, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього на суму 144 307,50 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 115 446,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 28 861,5 грн..

№0001962250 від 03.06.2013 року, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств усього на суму 332 482,50 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 265 986,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 66 496,5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0001972250 та №0001962250 від 03.06.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість та податку на прибуток стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта».

Означеного висновку ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська дійшла з огляду на матеріали актів про результати документальних невиїзних перевірок контрагентів позивача. З огляду на зазначені акти перевірки податковий орган дійшов висновку, що первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підтвердженням здійснення господарських операцій в силу Закону. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності, є безтоварними та направлені на надання податкової вигоди позивачу.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Шоковіта» (продавець) було укладено договір поставки №109 від 09 вересня 2012 року, відповідно до порядку та умов, визначених цим договором, покупець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити ( прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент яких зазначені у Розрахунках що складає невід'ємну частину цього Договору.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Лігран» (продавець) було укладено договір поставки №106 від 01.06.2012 р., відповідно до порядку та умов, визначених цим договором, продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується (прийняти та оплатити) товари, кількість, якість, асортимент, яких зазначені у Рахунках що складає невід'ємну частину цього Договору.

На думку податкового органу вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ зроблено з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагента позивача, яка, на думку податкового органу, свідчить про недійсність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта».

Так, факт виконання позивачем зазначених договорів поставки підтверджується наступними документами: податковими накладними №78 від 01.08.2012 року, .№55 від 01.11.2012 року, №250 від 05.11.2012 року, №249 від 05.11.2012 року, №1340 від 26.11.2012 року, №334 від 05.10.2012 року, №335 від 05.10.2012 року, №65 від 01.11.2012 року, №66 від 01.10.2012 року, №56 від 01.11.2012 року, №57 віл 01.11.2012 року, №250 від 05.11.2012 року, №334 від 05.11.2012 року, №1764 від 28.09.2012 року, №1354 від 21.09.2012 року, №1301 від 21.09.2012 року, №122 від 03.09.2012 року, №123 від 03.09.2012 року, №79 від 01.08.2012 року, №78 від 01.08.2012 року, №3 від 02.07.2012 року, №4 від 02.07.2012 року, №92 від 01.06.2012 року, №91 від 01.06.2012 року, рахунками-фактурами №78 від 01.08.2012 року, №79 від 01.08.2012 року, №4 від 02.07.2012 року, №3 від 02.07.2012 року, №91 від 01.06.2012 року, №92 від 01.06.2012 року, №122 від 03 вересня 2012 року, №123 від 03 вересня 2012 року, №1354 від 21 вересня 2012 року, 1301 від 21 вересня 2012 року, 1764 від 28 вересня 2012 року, №66 від 01 жовтня 2012 року, №65 від 01 жовтня 2012 року, №335 від 05 жовтня 2012 року, №334 від 05 жовтня 2012 року, №56 від 01 листопада 2012 року, №57 від 01 листопада 2012 року, №55 від 01 листопада 2012 року, №250 від 05 листопада 2012 року, №249 від 05 листопада 2012 року, №1340 від 26 листопада 2012 року, видаткових накладних №1340 від 26.11.2012 року, №250 від 05.11.2012 року, №249 від 05.11.2012 року, №57 від 01.11.2012 року, №56 від 01.11.2012 року, №55 від 01.11.2012 року, №335 від 05.10.2012 року, №334 від 05.10.2012 року, №66 від 01.10.2012 року, №65 від 01.10.2012 року, №1764 від 28.09.2012 року, №122 від 03.09.2012 року, №123 від 03.09.2012 року, №1301 від 21.09.2012 року, №1354 від 21.09.2012 року.

Крім того, на підтвердження факту подальшої реалізації придбаного у зазначених контрагентів товарів в складі готової продукції підтверджується, наданими позивачем договорами транспортування товарів, видатковими накладними, а також реєстром виданих позивачем податкових накладних.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару та надання послуг.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №804/12281/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко