Ухвала суду № 39977548, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 1170/2а-3684/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кіровоградтурист» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року у справі № 1170/2а-3684/12 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Кіровоградтурист» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кіровоградтурист» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, про скасування податкового повідомлення рішення від 23 липня 2012 року №0001390153, яким Позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в розмірі 185493.84 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за періоди 2011 року та січень-квітень 2012 року товариство правомірно визначило податкове зобов'язання щодо сплати орендної плати, керуючись умовами договору, який не визнано судом недійсним, а Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати, а тому податкове повідомлення рішення від 23 липня 2012 року №0001390153 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Приватне акціонерне товариство «Кіровоградтурист», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Кіровоградтурист» (код за ЄДРПОУ 02593820) з питання достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, січень-квітень 2012 року, за результатами якої був складений Акт №000045/153/02593820 від 06.07.2012 року.

В ході перевірки було встановлено, що за січень-квітень 2012 року (минулі податкові періоди відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) Приватне акціонерне товариство «Кіровоградтурист» задекларувало податкове зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 240639,36 грн. та 80213,12 грн. відповідно, тобто на рівні двократного розміру земельного податку, що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язання з вищезазначеного податку на загальну суму 160426,24 грн.

На підставі зазначеного акту, 23.07.2012 року відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001390153 яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю на суму 185493,84грн., в тому числі за основним платежем - 160426,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25067,60 грн.

Правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення - рішення № 0001390153 від 23.07.2012 року є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності хоча і є умовою договору оренди, однак з огляду на те, що цей платіж є загальнодержавним податком, то ставка податку визначається саме Податковим кодексом України, а тому розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, незважаючи на умови договору, не може бути меншим граничного розміру передбаченого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Кіровоградською міською радою (орендодавцем) та ЗАТ «Кіровоградтурист» (орендарем) 04.01.2005 укладено договір оренди землі №1, за умовами якого Позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,0065 га для розміщення готелю «Турист», яка знаходиться по вул. Ушакова, 1-а в місті Кіровограді, нормативною грошовою оцінкою 3656423,30 грн. Відповідно до п.4 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно в розмірі 3047,02 грн.

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 17.02.2010 року № 91 до зазначеного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 20053,28 грн. на місяць.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2012 року у справі за позовом Кіровоградської міської ради до ПрАТ «Кіровоградтурист» внесено зміни до договору оренди землі від 04.01.2005 року №1 щодо розміру орендної плати, який зазначений у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 30.078,93 грн. щомісяця.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивачем до Кіровоградської ОДПІ було подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік та за 2012 рік, у яких ним було визначено річну суму орендної плати у розмірі 240639,36 грн. з розбивкою їх рівними частинами на місяці.

Отже, за 2011 рік та за 2012 рік Позивачем самостійно було визначено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться у нього в користуванні у розмірі 240639,36 грн.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, яка обґрунтована доводами адміністративного позову, на думку Позивача, до правовідносин, які виникли на час укладення спірних договорів оренди землі, застосовувались положення Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про плату за землю», а тому протягом перевіряємого періоду у Позивача не виникло обов'язку сплачувати орендну плату згідно приписів п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, і такий обов'язок у нього виник лише після набрання законної сили рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2012 року.

З зазначеними доводами заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до загальної норми передбаченою ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати як із договорів так і безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Дійсно, на час укладання між позивачем та Кіровоградською міською радою договору оренди землі зазначені правовідносини регулювалися тільки нормами Законів України «Про оренду землі» та «Про плату за землю».

В свою чергу, статтею 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрала чинності 01.01.2008 року, було визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Статтею ст. 7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю", в редакції чинній на час укладення позивачем спірних договорів оренди землі, було визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Однак, зазначені правові норми втратили чинність з 01.01.2011 року згідно з Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", в зв'язку з чим, за положенням ч.3 ст. 11 ЦК України правовідносини між позивачем та Кіровоградською міською радою з приводу оренди землі щодо оплати, почали регулюватися нормами ст. 288 ПК України.

Відповідно до положень ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В свою чергу, ст. 274, 276 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що з 01.01.2008 року та до часу виникнення спірних правовідносин алгоритм розрахунку орендної плати щодо земельних ділянок, наданих позивачу в орендне користування, не змінювався і має становити суму не менше трикратного розміру земельного податку, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, орендна плата за землю, яка є формою плати за землю та належить до загальнодержавних податків і є обов'язковими до сплати на усій території України, правовідносини між позивачем та Кіровоградською міською радою з приводу оренди землі щодо оплати за землю регулюється положенням саме ст.288 ПК України, а не умовами домовленостей сторін за договорами оренди землі.

За таких обставин, обґрунтування Позивачем позовних вимог тим, що зміни до спірних договорів оренди земельних ділянок щодо встановлення орендної плати у розмірі трикратного розміру земельного податку, як це передбачено ст. 288 Податкового кодексу України, не вносились, є безпідставним, оскільки сплата цього загальнодержавного податку у вказаному розмірі є обов'язком платника податків, а не умовою домовленостей сторін за договорами оренди землі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем було обґрунтовано донараховано Позивачу податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 185493,84грн., в тому числі за основним платежем - 160426,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25067,60 грн., а підстави для скасування оскаржуваної постанови адміністративного суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кіровоградтурист» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року у справі № 1170/2а-3684/12- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко