Ухвала суду № 39977465, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 804/8702/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі №804/8702/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» до державної податкової інспекції у м.Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

03 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сумиторг - партнер» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192260 від 28 березня 2013 року, яким повідомлено по порушення пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, та встановлено завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 560984 грн., винесене Державною податковою інспекцією в м.Суми на підставі Акту перевірки №10/232/36334443 від 17 березня 2011 року;

скасувати податкове повідомлення - рішення №0000182260 від 28 березня 2013 року, яким згідно пп. 5.4.3.2 п.5.4 ст. 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- ІV та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 у відповідності до п.7 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV, встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями на суму 3 998 511 грн., фінансова санкція в сумі 999627,00 грн., всього на суму 7 998 138 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки Акту перевірки №10/232/36334443 від 17 березня 2011 року є безпідставними, а винесені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення щодо донарахування податкового зобов'язання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є такими, що винесені без достатніх правових підстав у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Суми від 28 березня 2013 року: №0000182260, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4998138,00 грн., у тому числі за основним платежем 3998511,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 999627,00 грн.;

№0000192260, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» повідомлено про порушення пп. 7.2.3 п.7.2 пп.7.4.1 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, та встановлено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 560984 грн.

Не погодившись з рішенням суду Державна податкова інспекція у м.Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що порушення позивачем вимог податкового законодавства є доведеним під час розгляду кримінальної справи, а тому прийняті на підставі Акту перевірки податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування - відсутні в силу Закону.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2011 року було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків і зборів при здійсненні операцій з ТОВ «Сатурн Трейд», ПП «З-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн» за період з 14.01.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт №10/232/36334443 від 17.03.2011 р..

Перевіркою встановлено такі порушення:

1 п.51. пп.5.2.1 п. 5.21 ст. 5 з урахуванням визначення терміну п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін і доповнень, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 3 075 795 грн., в тому числі за періодами: 3 квартал 2009 року - 1 600 000 грн.; 4 квартал 2009 року - 680 000 грн.; 1 квартал 2010 року - 795 795 грн..

2 пп.7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.1 п. 7.4 пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України від 03 квітня 10\997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення , яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Декларація з ПДВ за березень 2010 року від 20.04.10 №9001263568, рядок 26) всього у сумі 562 316,00 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 3 997 179 грн., в тому числі за періодами:ї

вересень 2009 р. - 589 504,00 грн.;

жовтень 2009 р. - 573 676,00 грн.;

листопад 2009 р. - 486 247,00 грн.:\;

грудень 2009 р. - 638 635,00 грн.;

січень 2010 р. - 650 492,00 грн.;

лютий 2010 р. - 459 140,00 грн.;

березень 2010 р. - 599 485,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000182260 від 28 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 998 138 грн. , у тому числі за основним платежем 399 8511 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 999 627 грн..

№0000192260 від 28 березня 2013 року, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 56094 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0000182260 та №0000192260 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ не в межах повноважень та не в порядку встановленому Законами та Конституцією України, що є підставою для їх скасування в силу закону.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суд з огляду на наступне.

У відповідності до пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією з підстав для проведення позапланової виїзної перевірки є отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних правах, що перебувають ц його провадженні.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09 лютого 2011 року прокурором Ковпаківського району м.Суми Ладаном В.А. була порушена кримінальна справа №11790013 за фактами ухилення від сплати податку на прибуток на суму 3737988,00 грн. та податку на додану вартість на суму 3032759,00 грн., а всього податків в особливо великих розмірах на загальну суму 6 770.747,00 грн. та службового підроблення документів особами ТОВ «Сумиторг-Партнер», за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст.366 КК України, а також підроблення документів невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Сумської області Ковтуном В.М. в даній кримінальній справі була призначена невиїзна позапланова перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Сумиторг-Партнер» у період з 14.01.2009 р. по 31.03.2010 р. за взаємовідносинами з ТОВ «Сатурн-Трейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн», ПП «№-Д», ПП «Агрофірма «Інтертрейд».

Згідно п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм права, основною підставою для визначення грошового зобов'язання за наслідками перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, є набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі щодо злочину, предметом якого є податки та збори.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою прокурора прокуратури м.Суми Коротких Ж.О. від 15 листопада 2012 року змінено пред'явлене звинувачення та виключено з нього склад злочину, передбачений ч.2 ст.366 КК України та дії ОСОБА_4 в частині несплати податків, які входять в систему оподаткування, на загальну суму 5447442,00 грн. перекваліфіковано з ст. 212 ч. 2, ст. 212 ч.3 КК України на ст.367 КК України (а.с.66-73).

Крім того, 19 листопада 2012 року Ковпаківським районним судом м.Суми за результатами розгляду кримінальної справи №11790013 була винесена постанова щодо закриття даної кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки товариству з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай".

За змістом постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 19.11.2012 року фізичну особу директора ТОВ «Сумиторг-Партнер» в наслідок порушення ним вимог податкового законодавства, а саме положень п.п.7.2.3, п.72 ст.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4. ст.7, п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також ст. 203 ч.1,2,4 , ч.1,2 ст.2076, п.1. ч.1 ст. 208, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.2165 ЦК України в період часу з вересня 2009 року по березень 2010 року та липень - серпень 2010 року , через неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, не сплачено до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 5млн. 447 тис. 442 грн., що заподіяло шкоду державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки (а.с.74).

В свою чергу, відповідно до наданого податковим органом розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість по ТОВ «Сумиторг-Партнер» контролюючий орган до нараховуючи податок на додану вартість за підприємством, розрахував інший період часу вересень - грудень 2009 року, січень, березень 2010року, лютий 2012 року, при цьому визначена сума несплати підприємством податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 3 998 511 гривень (а.с.61).

Отже, як вбачається з матеріалів справи кримінальна справа №11790013 була закрита з нереабілітуючих підстав, при цьому предметом злочину, у скоєнні якого був визнаний директор "Сумиторг-Партнер", не були податки та збори, як того вимагають приписи ст. 86 ПК України, а також при прийнятті рішення у кримінальній справі судом досліджувалися інший період часу ніж за який був розрахований податок на додану вартість за оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями.

У відповідності до вимог пп.54.3.2 пп.54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані результатів діяльності платників платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з п.58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якого є податки та збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Водночас, у спірних правовідносинах в межах кримінальної справи було доведено вину директора ТОВ «Сумиторг-партнер» ОСОБА_4 лише у вчиненні неумисного злочину, передбаченого ст. 367 КК України (службова недбалість), предметом якого не є податки та збори, що зумовлює відсутність підстав, передбачених ст. 86, 54 Податкового кодексу України, підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень на підстав Акту від 17.03.2011 року №10/232/36334443.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу про безтоварність угод укладених між ТОВ «Сумиторг-Партнер» та «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд» , ПП «Лейн», ПП « 3-Д» , ПП «Агрофірма Інтертрейд» з огляду на наступне.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

У відповідності пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.2. п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У відповідності до пп.7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

За приписами пп. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5.п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Сатурн-Трейд» на підставі договорів №0103-8 від 01.03.2010 р., №0103-9 від 01.03.2010 р., з ТОВ « 3-Д» на підставі договорів №0401-0001 від 02.10.2009 р., №0311-02 від 03.11.2009 р., №0112-0006 від 01.12.2009 р., 0401-0001 від 04.01.2010 р., №01302-0011 від 01.02.2010 р., з ПП «Агрофірма Інтертрейд» на підставі договорів №0607-001 від 01.08.2009 р., №0109-0016 від 01.09.2009 р., з ТОВ «Дельта-Буд» на підставі договорів №0401-0007 від 04.01.2010 р., №0102-0004 від 01.02.2010 р., № 0103-0010 від 01.03.2010 р., з ПП «Лейн» на підставі договір №0101-0002 від 04.01.2010 р.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковим органом в ході перевірки було встановлено нікчемність вищезазначених договорів із посиланням на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, з огляду на те, що роботи обумовлені договорами фактично не виконувались.

При цьому, акт перевірки містить висновки щодо дослідження податковим органом наявних у позивача первинних документів, якими підтверджується факт виконання умов договорів, укладених між ТОВ «Сумиторг-партнер» та ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП « 3-Д», ПП «Агрофірма-Інтертрейд» всього у сумі 3 997 179,00 грн., у тому числі за періодами: вересень 2009 року - 589504,00 грн., жовтень 2009 р. - 573676,00 грн., листопад 2009 р. - 486247,00 грн., грудень 2009 р. - 638635,00 грн., січень 2010 р. - 650492,00 грн.,лютий 2010 р. - 459140,00 грн., березень 2010 р. - 599485,00 грн., що знайшли своє відображення в податковій звітності позивача за перевіряємий період.

Перелічені в акті документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо своєї форми та змісту, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Отже, виходячи з вищевкиладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування податку на додану вартість та податку на прибуток за правочинами, укладеними позивачем з його контрагентами ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП « 3-Д», ПП «Агрофірма-Інтертрейд» та відсутності у податкового органу права на прийняття податкових повідомлень-рішень в силу Закону.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі №804/8702/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко