Постанова № 39977426, 30.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/2806/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

представника позивача - Кіндяка О.І.,

представника відповідача - Хмурчика О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції , Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту та скасування розшуку з заставного майна, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції , Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту та скасування розшуку з заставленого майна, а саме з: автомобіля марки SCANIA, модель R113M, типу вантажний сідовий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), оголошеного та накладеного Київським ВДВС Полтавського МУЮ та ВДВС Полтавського РУЮ на підставі: постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 березня 2011 року по ВП№24835817, постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 грудня 2011 року по ВП№27255197, постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про розшук майна боржника від 20 грудня 2011 року по ВП№27255197, постанови ВДВС Полтавського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 вересня 2012 року по ВП№34206731 року, постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 грудня 2013 року по ВП№40107026, постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про розшук майна боржника від 25 лютого 2014 року по ВП№39933950.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту між банком та позичальником було укладено Договір застави №1096-01 від 16 квітня 2008 року, відповідно до якого заставодавець передав банку в заставу автомобіль марки SCANIA, модель R113М вантажний сідловий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Полтавським ВРЕР 04 квітня 2008 року. У зв'язку із виникненням заборгованості за договором про надання споживчого кредиту Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за рахунок заставленого майна. Заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави від 05 серпня 2010 року позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за рахунок заставленого майна. Рішення набрало законної сили 27 серпня 2010 року. В ході оформлення права власності на транспортний засіб позивач дізнався, що у Київському відділі державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції та у Відділі державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиціії на виконанні знаходяться виконавчі листи про стягнення з боржника заборгованості в ході виконання яких постановами було накладено арешт на все майно боржника (в тому числі і заставлене) та оголошено в розшук заставного транспортного засобу що унеможливлює позивача скористатися правом першочергового звернення стягнення на праві заставодержателя. У зв'язку з цим позивач вважає, що дії відповідача, пов'язані з винесенням даних постанов в частині накладення арешту на предмет застави та оголошення його в розшук, суперечать положенням Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про заставу".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував та при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Представник Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи інформований належним чином.

З урахуванням приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити розгляд і вирішення справи за даної явки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 грудня 2007 року між Акціонерним банком "Київська Русь" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1776-03-07-2 (а.с. 9) за яким ОСОБА_3 отримав грошові кошти у розмірі 100000 грн. строком з 28 грудня 2007 року по 28 грудня 2010 року.

В забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №1776-03-07-2 від 28 грудня 2007 року між Акціонерним банком "Київська Русь" та ОСОБА_3 16 квітня 2008 року укладено договір застави №1096-01 (а.с. 10-11). Предметом застави, відповідно до цього договору є вантажний сідловий тягач марки SCANIA, модель R113М вантажний сідловий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На підставі укладеного договору про заставу 18 квітня 2008 року Полтавською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено обтяження на предмет застави, що підтверджується витягом №18206635 від 18 квітня 2008 року та №41584820 від 14 серпня 2013 року (а.с. 12-13).

У зв'язку із виникненням заборгованості за договором про надання кредиту, Акціонерний банк "Київська Русь" звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

05 серпня 2010 року заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави по справ №2-4140/2010 позовні вимоги Акціонерного банку "Київська Русь" задоволені повністю (а.с. 15-17).

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного банку "Київська Русь" МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088, поточний рахунок №3739696940 заборгованість по кредитному договору №1776-03-07-2 від 28 грудня 2007 року у сумі 96728 грн. 99 коп., 967 грн. 29 коп. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а всього 97816 грн. 28 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1776-03-07-2 від 28 грудня 2007 року у сумі 96728 грн. 99 коп. звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки SCANIA модель R113М, тип вантажний сідловий тягач-E, 1992 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно договору застави №1096-01 від 16 квітня 2008 року).

В ході розгляду питання щодо задоволення вимог позивача за рахунок заставленого автомобіля, у тому числі шляхом його добровільної реалізації третім особам - покупцям, встановлено, що постановами Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції та постановами Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції накладено арешт на все майно боржника (в тому числі і заставлене), а також оголошено в розшук заставний транспортний засіб.

Так судом встановлено, що 02 березня 2011 року державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ, за заявою ОСОБА_4 (а.с. 134) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№24835817 (а.с. 141).

22 березня 2011 року державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№24835817 (а.с. 146).

22 червня 2011 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ, за заявою Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (а.с. 35) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№27255197 (а.с. 47).

11 серпня 2011 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№27255197 (а.с. 54).

20 грудня 2011 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про розшук майна боржника №ВП27255197 (а.с. 85).

11 вересня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№34206731 (а.с. 250).

11 вересня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 251).

26 вересня 2013 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ, за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (а.с. 189), прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№39933950 (а.с. 194).

25 лютого 2014 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про розшук майна боржника ВП№39933950 (а.с. 203).

20 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанси" (а.с. 210), прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№40104026.

16 грудня 2013 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№40107026 (а.с. 232).

Вирішуючи питання про звільнення з-під арешту та скасування розшуку з заставленого майна, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" 21 квітня 1999 №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень статті 25 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

В той же час приписами статті 54 Закону №606-XIV передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як встановлено судом, право застави за договором №1096-01 від 16 квітня 2008 року зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18 квітня 2008 року, що підтверджується витягом №18206635 від 18 квітня 2008 року, та в силу статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є чинним у відносинах з третіми особами.

Відповідно до частини статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №18206635 від 18 квітня 2008 року видно, що приватне обтяження спірного рухомого майна на підставі договору про заставу №1096-01 від 16 квітня 2008 року зареєстроване 18 квітня 2008 року, тоді як накладено арешт на все майно ОСОБА_3 та оголошено його в розшук постановами державного виконавця: 22 березня 2011 року, 11 серпня 2011 року, 20 грудня 2011 року, 11 вересня 2012 року, 16 грудня 2013 року та 25 лютого 2014 року, тобто пізніше реєстрації застави.

Враховуючи викладене та зважаючи на черговість зазначених вище обтяжень, суд дійшов до висновку, що позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, володіє переважним правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Враховуючи викладені обставини слід зазначити, що предмет договору застави не відноситься до складу майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог третіх осіб, право на майнові вимоги в яких виникло після реєстрації обтяження за договором застави.

Відповідно до положень статті 60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У зв'язку з цим вимога позивача щодо зняття арешту та скасування розшуку з предмету застави - автомобіля марки SCANIA, модель R113М вантажний сідловий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Полтавським ВРЕР 04 квітня 2008 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту та скасування розшуку з заставного майна задовольнити.

Зняти арешт та скасувати розшук з автомобіля SCANIA, модель R113М, типу вантажний сідловий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), оголошені та накладені постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 березня 2011 року по ВП№24835817, постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 грудня 2011 року по ВП№27255197, постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ про розшук майна боржника від 20 грудня 2011 року по ВП№27255197, постановою ВДВС Полтавського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 вересня 2012 року по ВП№34206731 року, постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 грудня 2013 року по ВП№40107026, постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ про розшук майна боржника від 25 лютого 2014 року по ВП№39933950.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 31 липня 2014 року

Суддя С.О. Удовіченко