Рішення № 39977009, 30.07.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.

секретар Кусяк М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2014 року,

встановила:

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Просила змінити розмір аліментів та щомісячно стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 для утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Посилалася на те, що період шлюбу з відповідачем, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_3

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 грудня 2009 року відповідача зобов'язано сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання їхнього сина в розмірі 370 гривень щомісячно з грудня 2012 року до повноліття дитини .

Вважала, що сума аліментів визначених рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 грудня 2009 року є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки витрати на сина значно зросли, а матеріальний стан позивачки не дозволяє їй в повному обсязі забезпечити необхідний та належний життєвий рівень ОСОБА_3

Відповідач має постійну роботу, повну зайнятість та може проводити сплату аліментів на утримання дитини в частці від усіх його доходів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2014 року змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача ОСОБА_2 змінився матеріальний та сімейний стан.

Відповідач офіційно працює на посаді інженера з охорони праці б/к-10 в КМУ «Міська поліклініка №5», загальна сума його доходу за грудень 2013 року по травень 2014 року становить 6977 гривень 93 копійки.

Дружина відповідача є працездатною та перебуває на обліку в Чернівецькому МЦЗ з 17 травня 2013 року. Її дохід за період з 17 травня 2013 року по 7 березня 2014 року становить 4 822 гривні 68 копійок.

Однак з висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частини 1 статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народився син ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 17 серпня 1999 року серії НОМЕР_1 (а.с.7).

10 грудня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 24 жовтня 2009 року серії НОМЕР_2 (а.с.8).

ОСОБА_1 працює у ТДВ «Трембіта» на посаді термообробника та з вересня 2013 року по лютий 2014 року отримала дохід в сумі 12 519 гривень 50 копійок (а.с.11).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 грудня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 370 гривень щомісячно, починаючи з 13 листопада 2009 року і до повноліття дитини (а.с.14-16).

З довідки комунальної медичної установи «Міська поліклініка №5» №300 від 26 травня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює в організації комунальна медична установи «Міська поліклініка №5» на посаді інженера з охорони праці б/к-1,0 та з грудня 2013 по травень 2014 року отримав дохід в сумі 6 977 гривень 93 копійки (а.с.34).

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зміст статей 181, 183, 184, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції належним чином не врахував положення вказаних норм матеріального права.

Суд також допустив порушення приписів ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства.

Зокрема , як вбачається з матеріалів справи позивачка в ході судового розгляду справи змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в частці від доходу ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з офіційним працевлаштування ОСОБА_2 на посаді інженера з охорони праці б/к-1,0 в комунальній медичній установі «Міська поліклініка №5» його матеріальний стан змінився і він має стабільний дохід.

З моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів у ОСОБА_1 збільшились витрати на утримання дитини.

Враховуючи матеріальне становище дитини і платника аліментів, колегія суддів вважає, що позов слід задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 грудня 2009 року з 370 гривень щомісячно до повноліття дитини на 1/3 частку заробітку (доходу) батька , але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2014 року скасувати.

Змінити розмір аліментів,які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 грудня 2009 року з 370 гривень щомісячно до повноліття дитини на 1/3 частку заробітку (доходу) батька, але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: