Ухвала суду № 39976758, 20.05.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

_______________________________

Справа №201/7757/13-ц

Провадження №2/201/85/2014

УХВАЛА

20 травня 2014 рокум. Дніпропетровськ

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «Про стягнення коштів, переданих в якості авансу» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку із правопорушенням відповідача», -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2013 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по даній справі. Цього ж дня ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25 жовтня 2013 року до суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_1, в якій останній просив зняти заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2013 року, на обґрунтування якої зазначав, що предметом спору є стягнення з нього коштів, спору навколо арештованого майна немає, як немає і даних про те, що рішення суду буде неможливо виконати окрім як за рахунок арештованого майна.

30 жовтня 2013 року заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська була задоволена та арешт з його майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, був знятий, але 26 листопада 2013 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2, зазначена ухвала була скасована апеляційним судом Дніпропетровської області та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному обговоренні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, останній звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити його вимогу про забезпечення позову заставою у розмірі ціни позову - 90930 грн. з метою запобігання зловживанню ним забезпеченням позову. 19.12.2013 р. це клопотання ОСОБА_1 було задоволено та вирішено зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити його вимогу про арешт майна ОСОБА_1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставою у розмірі 90 930 грн., які мають бути внесені в триденний строк з дня набрання чинності цією ухвалою на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Але 16 квітня 20134 р. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначена ухвала була скасована апеляційним судом Дніпропетровської області та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Між тим, 09.01.2014 р. по даній цивільній справі №201/7757/13ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «Про стягнення коштів, переданих в якості авансу» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку із правопорушенням відповідача» Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 р. залишено без змін та набрало законної сили.

Сторони для участі у розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову не з'явилися, згідно до письмових заяв просили розглянути справу без їх участі. Окрім того, ОСОБА_1 подав письмову заяву, в якій наполягає на скасуванні арешту з його домоволодіння та земельних ділянок, розташованих у Дніпропетровській області с. Миколаївка по вул. Чкалова, 10, посилаючись на те, що це майно в спорі не перебуває.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

У статті 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, п.1 частини першої зазначеної статті, - накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

У відповідність до ч.ч.3,6 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідність до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

В даному випадку рішення суду по суті позовних вимог було прийнято та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було задоволено, в задоволенні ж зустрічного позову було відмовлено. Це рішення набрало законної сили, але на теперішній час не виконано.

З огляду на викладене та враховуючи, що скасувати заходи забезпечення позову просить особа, не на користь якої ухвалене рішення, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки це ускладнить, або зробить неможливим виконання рішення суду, яке на теперішній час ще не виконано. При цьому суд також враховує, що заявником не надано ніяких доказів стосовно того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.151, 153, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвалою від 04 липня 2013 року щодо накладення арешту на майно заявника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : С.С. Федоріщев