Вирок № 39975506, 21.07.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13066/14-к

1-кп/522/796/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Капля О.І.,

при секретарі : Стогнієнко Т.Г.,

за участю прокурора: Кологрьової С.А.,

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160000000217 від 19.05.2014 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької обл., Городоцького району, с.Лісоводи, громадянина України, українця за національністю, із вищою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує із обвинувального акту та встановлено судом, у своїй діяльності ОСОБА_2 керується Конституцією України, Законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Державного департаменту України з питання виконання покарань, функціональними обов'язками старшого оперуповноваженого оперативної групи Ширяївського виправного центру управління ДПтС України в Одеській області, затвердженими начальником Ширяївського виправного центру управління ДПтС України в Одеській області (№111) від 06.01.2014 року та іншим.

Відповідно до розділу 3 функціональних обов'язків ОСОБА_2 зобов'язаний контролювати дотримання законності в діяльності оперативного підрозділу установи, організовувати своєчасне виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів, каналів надходження до засуджених наркотичних речовин, спиртних напоїв та інших заборонених предметів, проводити службові розслідування щодо порушення співробітниками установи норм діючого законодавства.

Досудовим слідством встановлено, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.02.2013 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_3 на підставі ст. 71, ч.3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків засуджено до трьох років обмеження волі та штрафу у розмірі 850 грн. та 18.07.2013 року останнього направлено до Ширяївського виправного центру № 111 Управління Державної пенітенціарної служби України для відбування покарання.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-УІІ передбачено звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я людини, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

У квітні 2014 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено. ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище, достовірно знаючи, що засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», запросив останнього до свого службового кабінету, розташованого за адресою: Одеська область, Ширяївський район, с. Орджонікідзе, вул. Леніна, 27а, де в ході розмови, маючи на меті незаконне збагачення, висунув вимогу, щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень за не створення перешкод у його достроковому звільненні, шляхом перерахування на банківську платіжну картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1, яка належить матері його дружини ОСОБА_4

У разі відмови виконувати його вимоги. ОСОБА_2 заявив, що використовуючи своє службове становище складе документи, які будуть негативно характеризувати ОСОБА_3, що у подальшому унеможливить застосування до нього зазначеного закону про амністію.

ОСОБА_3, сприймаючи погрози ОСОБА_2 як реальні, змушений був погодитись на його вимоги та повідомив свою матір ОСОБА_5, про необхідність перерахування грошових коштів на вказану ОСОБА_6 платіжну картку.

02.06.2014 року ОСОБА_5 на виконання незаконної вимоги ОСОБА_2 перерахувала на платіжну картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5000 гривень, в якості частини від раніше обумовленої суми неправомірної вигоди, які на прохання ОСОБА_2 03.06.2014 року були зняті ОСОБА_4, та цього ж дня передані йому за місцем її мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Грошовими коштами у розмірі 5 000 грн. ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

У подальшому 04.06.2014 року о 10.00 год., за вимогою ОСОБА_2, ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одесі по вул. Грецька, 1, перерахувала через платіжний термінал на банківську платіжну картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 в якості остаточного розрахування за висунутою ОСОБА_6 вимогою, обумовлену раніше суму коштів у розмірі 5000 гривень.

Отже, ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду на загальну суму 10000 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин передбачений ч. 3 от. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на його затвердженні.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних правопорушеннях про корупційне правопорушення прокуратури Одеської області Індиченко Б.Б. в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 26.06.2014 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних правопорушеннях про корупційні правопорушення прокуратури Одеської області Індиченко Б.Б.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи адвоката, пояснення обвинуваченого та вимоги прокурора, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином великої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченого змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши його відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права, щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних правопорушеннях про корупційні правопорушення прокуратури Одеської області Індиченко Б.Б. відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання.

Обставин, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124,314, 373, 374, 468, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 19.03.2014 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних правопорушеннях про корупційні правопорушення прокуратури Одеської області Індиченко Б.Б. - затвердити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1(один) рік, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту замінити на особисте зобовьязання до вступу вироку у закону силу, а після скасувати.

Речові докази - банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_2, банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_3 банківську картку банку «Імексбанк» НОМЕР_4, аркуш з чорновими записами «Тойота камри 8000 $...», аркуш з чорновими записами «Следователь тел. НОМЕР_5», аркуш паперу з написом «Конфіденційно. Зарплата», банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_6 банківську картку банку «Імексбанк» № НОМЕР_7, банківську картку банку «UniCredit Bank» № НОМЕР_8 флеш накопичувач «Kingston» 8Gb, флеш накопичувач SP Silicon Power 4 Gb, перепустку № 45 на ім'я ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_9 від 29.10.2012, попередження та конверт банку «Приватбанк», квитанція ПН НОМЕР_10, квитанцію банку «Приватбанк» № НОМЕР_11, квитанцію банку «Приватбанк» від 20.05.2014, мобільний телефон «Нокіа» № НОМЕР_12, мобільний телефон «Нокіа НОМЕР_13, CODE: НОМЕР_14, cім-картку «Київстар» № НОМЕР_15, cім-картка «Київстар» № НОМЕР_16, cім-картку № НОМЕР_17, ноутбук «Lenovo» П460Е, sCBO6789036. mоdel name - 2106, принтер «Canon» K10339, QC3-6376-DB01-01, список розміщення засуджених у кімнатах гуртожитку ШВЦ № 111 на 2 арк., список засуджених, які підлягають під дію постанови Верховної ради України від 26.03.2014 - повернути ОСОБА_2

Зняти арешт з банківських карток банку «Приватбанк» № НОМЕР_18 № НОМЕР_19 банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» НОМЕР_20

Судові витрати в кримінальному провадженні - відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області, апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Приморського

районного суду м.Одеси О.І. Капля

21.07.2014