Вирок № 39973394, 30.07.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/233/2014

Справа № 243/2500/14

В И Р О К

Іменем України

30 липня 2014 року м. Слов'янськ Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Ляшко О.О.,

за участю прокурора Віннікова В.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянська Донецької області, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, працює в КП "Контора похоронного обслуговування», зареєстроване місце проживання:: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2014 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_1, де з ним також знаходилась ОСОБА_1 У вказаний час між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно, завдав 2 удари ногою в область живота ОСОБА_1, спричинивши їй тілесні ушкодження. 10 лютого 2014 року о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_1 була доставлена в КЛПУ Слов'янської районної лікарні, де у неї були виявлені тілесні ушкодження: тупа травма животу, гематома великого сальника та внутрішньочеревна кровотеча (1,5 л. лізірованної крові), що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення визнав в повному обсязі, та пояснив, що дійсно 07 лютого 2014 року біля 16-17 год. він повернувся з роботи додому -АДРЕСА_1, де він проживає разом із його співмешканкою ОСОБА_1 та дітьми. Він ліг спати, коли прокинувся, час він не пам'ятає, то почув, що плаче дитина. Він вийшов у кімнату, там побачив, що у них гості, а ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Він їй зробив зауваження, тому що вона не йде до дитини, яка плаче. Після чого у них виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 його штовхнула, а він у відповідь наніс їй два удари ногою у живіт. Він навмисно не цілився у живіт, він мав намір лише вдарити її. Після чого він пішов спати. Вказав, що він в той день, приблизно о 15 год. 00 хв. випив пляшку пива та сто грамів горілки. Коли прокинувся, то попросив пробачення, запитав, чи може треба її завести у лікарню, однак ОСОБА_1 відмовилась, сказала, що живіт болить, однак, причина не в тому, що він її вдарив. Протягом декілька днів він пропонував викликати швидку, чи завести у лікарню, однак ОСОБА_1 відмовлялась. Через декілька днів, коли він був на роботі, йому зателефонували та повідомили, що ОСОБА_1 поклали у лікарню, і що швидку допомогу викликала працівник соціального забезпечення, яка прийшла до них додому. У вчиненому розкаюється, пояснив, що вони із потерпілою помирилися, він приймав участь у витратах на лікування потерпілої. Також пояснив, що у них з потерпілою є спільна дитина, він також приймає участь вихованні та утриманні дітей потерпілої від попередніх шлюбів. Мають намір з потерпілою одружитися. Також показав, що він працює, має постійний заробіток. За таких обставин, просить його суворо не карати. Позов прокурора визнав в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що дійсно 07 лютого 2014 року біля 16-17 год. обвинувачений повернувся з роботи додому - АДРЕСА_1, де він проживає разом із нею та дітьми. Він ліг спати. В цей час до неї прийшла її подруга, яка запропонувала випити, оскільки й неї був день народження, на що потерпіла погодилась. Після розпиття спиртних напоїв, вона сп'яніла, вийшла покурити, тут вийшов ОСОБА_2 та зробив їй зауваження з приводу того, що дитина плаче, а вона до неї не йде. Після чого у них стався конфлікт, в ході якого вона штовхнула обвинуваченого, а він вдарив її у живіт два рази ногою. Після чого вони помирилися, і обвинувачений неодноразово просив її поїхати в лікарню, однак вона відмовлялася, оскільки вважала, що нічого страшного не відбулось. Через декілька днів, коли обвинувачений був на роботі, то прийшла працівник соціального захисту населення, яка побачивши її стан, викликала швидку допомогу. Просила суворо обвинуваченого не карати, оскільки протягом їх сумісного життя, він лише один раз підняв на неї руку, після цього випадку жодного разу такого не було. Вони живуть мирно, обвинувачений працює, утримує її та її дітей, оскільки вона не працює, доглядає за їх спільною дитиною. Він у всьому їй допомагає, крім того, вони мають намір одружитися. Наполягала на призначенні покарання не пов'язаного із позбавленням волі.

Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованого йому діяння, ґрунтується також на наступних доказах, досліджених у судовому засіданні:

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 березня 2014 року із фототаблицями, оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1;

Відповідно до протоколів слідчого експерименту від 11 лютого 2014 року, 28 лютого 2014 року, 18 березня 2014 року, за участю свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 , потерпілою та обвинуваченого, в ході яких вказані особи показали за яких обставин обвинувачений наносив удари потерпілій, локалізацію ударів, механізм їх нанесення, місце нанесення ударів;

Відповідно до висновку експерта № 109 від 14 лютого 2014 року, на підставі вивчення медичних документів потерпілої ОСОБА_1, виявлено, що при зверненні за медичною допомогою були виявлені тілесні ушкодження: тупа травма животу, гематома великого сальника та внутрішньочеревна кровотеча(1,5 л лізірованої крові). Зазначені ушкодження утворилися від дії тупого предмету, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у своєму перебігу. По наявним даним встановити давність утворення тілесного ушкодження неможливо.

Відповідно до висновку експерта № 140 від 21 лютого 2014 року, на підставі вивчення висновку експерта, медичних документів ОСОБА_1, вивчення пояснення та протоколів слідчих експериментів з фототаблицями, враховуючи характер тілесного ушкодження, завданий удар ногою у живіт потерпілої знаходиться у прямому причиному зв'язку з виниклими тілесними ушкодженнями. Враховуючи те, що у потерпілої уражена була невелика за розміром кровоносна судина, у зв'язку з цим не виникла гостра крововтрата, а вірогідно у неї була хронічна крововтрата. Таким чином, можливо, що потерпіла могла виконувати активні цілеспрямовані дії з 07 лютого по 10 лютого 2014 року. Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, воно могло утворитися за обставин , зазначених свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

У відповідності до висновку експерта № 203 від 19 березня 2014 року, враховуючи характер тілесного ушкодження, потерпіла передньою поверхнею тіла розташовувалася до травмуючого предмету, тілесне ушкодження могло утворитися і від одного впливу. Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, воно могло утворитися за обставин , зазначених потерпілою та підозрюваним.

У відповідності до заяви потерпілої, потерпіла під час досудового слідства просила припинити розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки будь-яких претензій до нього не має.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, зокрема пояснень свідків стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду і міри покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх характеризуючих його обставин, віднесення його законодавцем до категорії тяжких злочинів, характер і ступінь його суспільної небезпеки, характер дій обвинуваченого у здійсненні ним злочинних намирів, ступінь негативних майнових та немайнових втрат потерпілої, дані про особу ОСОБА_2, який у відповідності до характеристики по місцю проживання характеризується посередньо, працює у конторі похоронного обслуговування, де характеризується позитивно, має на утриманні та вихованні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, у лікаря-нарколога перебуває під наглядом з діагнозом : розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». У відповідності до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 201 від 06 березня 2014 року, ОСОБА_2 являється психічно здоровми. Виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання із шкідливими наслідками для організму(психоздоров, побутове пияцтво - в ред. МКБ-9). В період вчинення правопорушення міг розуміти свої дії та керувати ними. В період вчинення правопорушення не знаходився у тимчасово хворобливому стані, який позбавляв би його здатності розуміти свої дії та керувати ними. В даний час може розуміти свої дії та керувати ними. Застосування примусових мір медичного характеру не потребує. Стан психічного здоров'я не представляє для оточуючих небезпеки. Раніше не судимий.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині, оскільки обвинувачений просив вибачення у потерпілої, пояснив, що дійсно розкаюється у вчиненому, а тому суд вважає, що обвинувачений зрозумів протиправність своїх дій.

З огляду на викладене, суд приймає фактичні обставини по справі, ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшувальні та обтяжуючи обставини, характер та мотиви протиправних діянь, і, враховуючи вищенаведені характеристики обвинуваченого, суд визнає необхідним і достатнім назначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального Кодексу України.

При цьому, враховуючи вищенаведені характеристики обвинуваченого, з яких вбачається його попередня позитивна поведінка, та обставина, що він має постійний заробіток, раніше не судимий, проживає із сім'єю, має на утриманні та вихованні неповнолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків та вагомо знижує ступінь важкості вчиненого діяння та ступінь небезпечності особи обвинуваченого для суспільства, а також враховуючи ту обставину, що потерпіла у судовому засіданні наполягала на обранні щодо обвинуваченого міри покарання не пов'язаної із позбавленням волі, зазначила, що будь-яких претензій до нього не має, враховуючи те, що обвинувачений своєю поведінкою сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому, зрозумів протиправність своїх дій, суд всебічно оцінив викладені обставини та прийшов до переконання про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без реального виконання покарання, і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком у відповідності до положень ст. ст. 75, 76 КК України.

Вказане покарання обвинуваченому по своєму виду та розміру на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Розв'язуючи питання про стягнення з обвинуваченого коштів на лікування потерпілого, витрачених КЛПЗ "Слов'янська ЦРЛ", суд приходить до висновку, що позов прокурора підлягає до задоволення, оскільки сума зазначена в позовній заяві є об'єктивною знайшла своє підтвердження при розгляді справи.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75, 76 КК України и у відповідності до положень наведених статей кримінального закону звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття покарання, призначеного по даному вироку з випробуванням та іспитовим строком 2(два) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Слов'янської міської ради в особі комунального лікувального закладу "Слов'янська ЦРЛ», МФО 834016, банк УДК в Донецькій області, ЗКПО 01991180, р/р 35417002047377, витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 8578(вісім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 88 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Головуюча-суддя: О.В.Ільяшевич