Постанова № 39972604, 07.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 липня 2014 року №826/5893/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0000131701 в частині 214 559,75 грн.,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0000131701 в частині 214 559,75 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.01.2014 №664/26-58-17-01-17-2511119545, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0000131701 в частині визначення позивачеві грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб у сумі 214 559,75 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.01.2014 №664/26-58-17-01-17-2511119545, та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0000131701.

В судовому засіданні 04.06.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 179.1 статті 179 та підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 164.1, 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 139.1.9 статті 139, пункту 170.2 статті 170, пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримувала дохід за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, проте декларації про отримані доходи до податкового органу не подавала, податок з доходу фізичних осіб-підприємців нею не нараховувався та не сплачувався до бюджету за 2011-2012 роки у розмірі 211 923,41 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 30.01.2014 №664/26-58-17-01-17-2511119545 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0000131701, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб у сумі 265 244,26 грн., а саме 211 923,41 грн. - основний платіж, 53 320,85 грн. - штрафні санкції.

ОСОБА_1 не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2014 №0000131701 в частині донарахувань податкового зобов'язання з податку на прибуток фізичної особи-підприємця за 2011 рік у розмірі 214 559,75 грн. звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для платників податку на доходи фізичних осіб податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно до підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно до пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України до платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 30.01.2014 №664/26-58-17-01-17-2511119545 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на не підтвердження ОСОБА_1 суми витрат на придбання корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрпостач» на суму 1 010 000,00 грн.

Так, за посиланням контролюючого органу, позивачем за наслідками операцій з купівлі-продажу корпоративних прав через непідтвердженість первинними документами наявності витрат під час придбання відповідних корпоративних прав, не оподатковано у встановленому порядку дохід, отриманий від продажу корпоративних прав.

Аналізуючи доводи сторін з цього приводу, суд наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір від 09.06.2010 №422 купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрпостач», відповідно до якого продавець передає у власність покупцю визначені даним договором корпоративні права, а покупець приймає корпоративні права у власність та оплачує їх вартість на умовах даного договору.

Згідно пункту 5 договору купівлі-продажу від 09.06.2010 №422, покупець набуває право власності на відчужувану частку у статутному капіталі товариства, належну продавцю, у розмірі 1 010 000 (один мільйон десять тисяч) гривень 00 копійок, що складає 100 % (сто відсотків) статутного капіталу товариства.

Також, з пункту 6 договору купівлі-продажу від 09.06.2010 №422 вбачається, що зазначена в пункті 5 договору сума грошей повністю сплачена покупцем і отримана продавцем особисто до підписання цього договору, а на час підписання договору від 09.06.2010 №422 сторони не мали одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 09.06.2010 підписаний сторонами, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №422, то правочин вважається виконаним та закінченим в повному обсязі, вказане підтверджується поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 04.06.2014 №7/01-16.

Так, згідно пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 04.06.2014 №7/01-16 нотаріусом було встановлено дійсність намірів кожної із сторін до вчинення правочину, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину, що підтверджується особистими підписами сторін на договорі.

Водночас необхідно наголосити, що ані договором, ані чинним законодавством не передбачено обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань у безготівковій формі, тому єдиним доказом здійснення правочину є вказаний договір, оскільки згідно його умов він підлягає підписанню тільки після вчинення всіх грошових розрахунків.

Враховуючи, що наявність витрат із придбання корпоративних прав у сумі 1 010 000,00 грн. підтверджено договором купівлі-продажу від 09.06.2010 №422, продажа ОСОБА_1 зазначених прав відбулась за цю ж саму суму, що сторонами не заперечувалось, у ОСОБА_1 за наслідками таких операцій був відсутній інвестиційний прибуток у розумінні підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, оскільки відсутня позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю при придбанні.

Отже, договір від 09.06.2010 №422 є належним доказом вчинених ОСОБА_1 витрат на придбання корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрпостач» на суму 1 010 000,00 грн..

В матеріалах справи міститься розрахунок контролюючого органу щодо визначення позивачеві грошового зобов'язання по періодам (епізодам зафіксованих в акті порушень).

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.02.2014 №0000131701 оскаржується позивачем лише в частині неправомірності визначення грошового зобов'язання за наведеною вище ситуацією, в частині 214 559,75 грн., наявністю розрахунку цієї суми, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.02.2014 №0000131701 в частині 214 559,75 грн., у тому числі: 171 511,80 грн. - основний платіж, 43047,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.