Постанова № 39972012, 16.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/502/14 Справа № 206/3116/14-п Головуючий у 1 й інстанції - Румянцев О.П. Доповідач - Коваленко Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області Карпенка Р.І., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кізил, Пермської області, РФ, громадянки України, працюючої бухгалтером ТОВ «НВП Електрогруп», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року щодо ОСОБА_3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким з 23 січня 2013 року по 05 липня 2013 року на підставі наказів начальника Управління-служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради №12 від 22 січня 2013 року та № 18/1 від 22 березня 2013 року, вона працювала на посаді головного спеціаліста - головного бухгалтера Управління - служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради і відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобіганню та протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення як посадова особа місцевого самоврядування. Крім того, вона всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобіганню та протидії корупції», з 23 січня 2013 року по 27 червня 2013 року займалася оплачуваною діяльністю, а саме: працювала на посаді бухгалтера у ТОВ «НВП «Електроапарат», за що станом на 27 червня 2013 року отримала заробітну плату в загальній сумі 6 933,33 грн. Також, ОСОБА_3 всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобіганню та протидії корупції», з 23 січня 2013 року по 27 червня 2013 року займалася іншою оплачуваною діяльністю, а саме: працювала на посаді бухгалтера у ТОВ «Група «Екотехпром», за що станом на 27 червня 2013 року отримала заробітну плату в загальній сумі 8000,00 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані як адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Однак, суд з наведених в постанові мотивів, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та застосувати до неї адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої вигоди від роботи за сумісництвом.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що постанова районного суду є необґрунтованою, винесеною з порушення норм чинного адміністративного законодавства, оскільки з моменту видання начальником Управління - служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради наказу про прийняття за контрактом № 12 від 22 січня 2013 року ОСОБА_3 набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування і відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобіганню та протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення як посадова особа місцевого самоврядування.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор Карпенко Р.І. підтримав апеляційну скаргу, підтвердив доводи викладені в ній і просив апеляційний суд задовольнити скаргу.

ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просила постанову районного суду залишити без змін. При цьому пояснила, що дійсно з 23 січня 2013 року працювала як вільнонаймана особа на посаді головного спеціаліста - головного бухгалтера Управління-служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради за контрактом, який укладався на три місяці, а потім був продовжений ще на три місяці. При працевлаштуванні її на вказану посаду конкурс вона не проходила, ранг їй не присвоювався, присягу як посадова особа місцевого самоврядування не приймала. Тому вважає, що вона не була посадовою особою місцевого самоврядування і не може бути суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Допитана в судовому засіданні апеляційної інстанції в якості свідка ОСОБА_4 - начальник Управління-служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради пояснила, що з 23 січня 2013 року ОСОБА_3 працювала головним спеціалістом - головним бухгалтером Управління-служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради на підставі цивільно-правової угоди за контрактом, який укладався на три місяці, а потім був продовжений ще на три місяці. При цьому, вона не набула статусу посадової особи місцевого самоврядування, у зв'язку з чим їй ранг не присвоювався та присягу як посадова особа місцевого самоврядування вона не приймала.

Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду досліджено особову справу ОСОБА_3 та трудову книжку на її ім'я, в яких не міститься жодного запису щодо прийняття нею присяги як посадовою особою органу місцевого самоврядування та інших відомостей на підтвердження цього не вбачається.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши прокурора, особу, притягнуту до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, щодо незаконності та необґрунтованості постанови районного суду є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, яка є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, стосовно порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд має виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту цієї статті, але й із законодавчого визначення понять корупції, корупційних правопорушень, які сформульовані у ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Тому, районний суд, аналізуючи фактичні обставини справи, правильно зробив аналіз нормативно-правових актів чинного антикорупційного законодавства України.

В ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» міститься поняття обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, за порушення яких і передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Так, особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 України «Про засади запобігання і протидії корупції», забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 4 цього Закону, зокрема - посадовою особою місцевого самоврядування, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

В силу ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування у день прийняття відповідного рішення складають присягу. Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом. Підписаний текст присяги зберігається за місцем служби. Про складення присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення присяги. Особа, яка відмовилася від складення присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування особам присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

З матеріалів справи вбачається, що суть інкримінованого ОСОБА_3 корупційного правопорушення полягає в тому, що вона з 23 січня 2013 року працюючи на посаді головного спеціаліста - головного бухгалтера Управління-служби у справах дітей Самарської районної в м. Дніпропетровську ради, в період з 23 січня 2013 року по 27 червня 2013 року займалася оплачуваною діяльністю, а саме: працювала на посаді бухгалтера у ТОВ «НВП «Електроапарат», за що станом на 27 червня 2013 року отримала заробітну плату в загальній сумі 6 933,33 грн. та працювала на посаді бухгалтера у ТОВ «Група «Екотехпром», за що станом на 27 червня 2013 року отримала заробітну плату в загальній сумі 8000,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 була прийнята на посаду головного спеціаліста - головного бухгалтера Управління-служби у справах дітей Самарської районної в міста Дніпропетровську ради на підставі цивільно-правової угоди (контракту), тому не прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, ранг у межах відповідної категорії посади їй не присвоювався, а отже згідно з положеннями ст. ст. 11, 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вважається такою, що не вступила на цю посаду в передбаченому законом порядку.

Вказані норми закону та встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_3, вважається такою, що не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а відтак районний суд дійшов об'єктивного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність в її діях складу корупційного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, оскільки ОСОБА_3, у відповідності до чинного законодавства, не є суб'єктом зазначеного правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року, якою щодо ОСОБА_3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Н.В. Коваленко