Ухвала суду № 39971781, 29.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4492/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київреклама» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київреклама» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року у задоволені позову - відмовлено.

На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київреклама» листом №196-29543/КР від 11.03.2014 р. звернулось до Відповідача із проханням внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом зарахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 620 498,00 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, а саме: за березень 2014 р. у розмірі 449 956,00 грн.; за квітень 2014 р. у розмірі 449 956,00 грн.; за травень 2014 р. у розмірі 449 956,00 грн.; за червень 2014 р. у розмірі 270 630,00 грн. При цьому, в листі №196-29543/КР було зафіксовано, що станом на 11.03.2014 р. по особовому рахунку КП «Київреклама» по коду бюджетної класифікації 110200 «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності» обліковується сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплату дивідендів 1 620 498,00 грн., у тому числі авансовий внесок минулого податкового періоду - 535 500,00 грн., авансовий внесок, перерахований 19.02.2014 р. - 1 084 998,00 грн.

Листом №6687/10/28-10-20-4-20 від 27.03.2014 р. Центральний офіс повідомив Позивача про неможливість проведення перекиду надміру сплаченої суми з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, оскільки переплата в картці особового рахунку по платежу податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності менша ніж зазначена в листі КП «Київреклама». При цьому, Позивачу запропоновано провести звіряння розрахунків з бюджетом з вищезазначеного податку.

31.03.2014 р. Відповідачем було винесено Вимогу №105-11 (форм «Ю»), в якій зафіксовано суму податкового боргу КП «Київреклама» за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 449 956,00 грн., за авансові внески з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

31.03.2014 р. Відповідачем прийнято Рішення №6868/10, яким прийнято рішення про опис у податкову заставу майна Позивача. При цьому, 31.03.2014 р. податковим керуючим Пономаренком Ж. В. було складено Акт опису майна №9, відповідно до якого, проведено опис майна КП «Київреклама» на суму 653 333,37 грн.

Так, відповідно до положень п.57.1 ст.57 ПК України, платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а з березня 2013 році по лютий 2014 року щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

В пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, в п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Водночас, в пп.87.1 ст.87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, положення ПК України передбачають виконання грошових зобов'язань як за рахунок грошових коштів платника податку, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам. В свою чергу, авансовий внесок з податку на прибуток є грошовим зобов'язанням у розумінні положень пп.14.1.39 та пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України.

Так, порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів встановлений у п.43.1 ст.43 ПК України, у якому зазначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до положень п.43.4 ст.43 ПК України платником податків подається заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначається про погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Відповідно до пп.87.1 ст.87 ПК України платнику податків достатньо для зарахування переплати з певного платежу в погашення грошового зобов'язання подати заяву довільної форми з обов'язковим зазначенням напряму здійснення такого платежу, а саме на погашення грошового зобов'язання з іншого платежу. Вжиття будь-яких додаткових дій з боку платника податків щодо сплати грошових зобов'язань шляхом поданням такої заяви ПК України не вимагається. Виконання обов'язку платника податків зі сплати грошового зобов'язання за рахунок переплат жодним чином не обумовлюється будь-якими діями податкового органу.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач подавав до Центрального офісу відповідний лист, в якому просив провести перезалік надмірно сплачених сум податку на прибуток при виплаті дивідендів в рахунок авансових платежів з податку на прибуток підприємства.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема в Акті №337-20 від 04.04.2014 р., який підписаний між Позивачем та Відповідачем, загальний розмір переплати з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності становить не 1 620 498,00 грн., а 1 084 998,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність поданої позивачем заяви із проханням внесення зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом зарахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 620 498,00 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач самостійно визначив авансовий платіж з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в розмірі 449 956,00 грн. (за кожний місяць).

В п. 31.1.1 ст.31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

В п.35.3 ст.35 ПК України передбачено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Як було встановлено судом першої інстанції, фактичної оплати податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності позивачем проведено не було.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, в зв'язку із непроведенням у визначені ПК України строки, оплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у позивача виник податковий борг з даного податку.

Відповідно до п.59.1 та п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається платнику податків лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, тобто коли у платника податків виникає податковий борг. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Також, згідно пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України, виникнення права податкової застави відбувається в разі несплати у строки, встановлені ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Отже, право податкової застави виникає саме за останнім днем сплати відповідного податкового зобов'язання.

Згідно з п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правомірних підстав внесення змін до особової картки особового рахунку підприємства шляхом зарахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, а тому відповідачем було правомірно винесено Вимогу №105-11 та Рішення №6868/10.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київреклама» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 30.07.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.