Постанова № 39971647, 07.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 р. Справа № 805/6695/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 17 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 971 392,61 гривень за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Мар’їнська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – позивач, Мар’їнська ОДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (далі – відповідач, ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 971 392,61 гривень за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22 травня 2014 року ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 971 392,61 гривень, на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/1069/2012 від 13.02.2012 року і ухвали суду про розстрочення виконання постанови від 29.02.2012 року та Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/9767/2012 від 13.08.2012 року.

Оскільки усі прийняті заходи позивачем не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі на суму 971 392,61 гривень.

16 червня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача надала клопотання про розгляд справи без участі представників Мар’їнської ОДПІ.

3 липня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача надала письмові пояснення щодо виставлення інкасових доручень.

17 червня 2014 року, представник відповідача в судовому засіданні надала письмові пояснення щодо виникнення суми боргу та складністю погашення даного податкового боргу.

У наданих письмових поясненнях відповідача зазначив, що податкових борг з податку на додану вартість частково сплачений, так за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року у справі 2а/0570/1069/2012 залишок складає 6 541 017,25 гривень, а за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року у справі 2а/0570/9767/2012 – 291 571,04 гривень.

З наданих письмових пояснень не вбачається, що відповідач заперечує по суті спору, він лише мотивує складний фінансовий стан підприємства та неможливість погашення податкового боргу.

Відповідач у судове засідання призначене на 7 липня 2014 року не з’явився, причини неявки суду не повідомив, уповноваженого представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки АБ № 455372 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, код ЄДРПОУ 34032208, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 10.04.2006 року за № 1 255 123 0000 000094. Відповідач з 10.04.2006 року за № 129-2006 перебуває на обліку в Вугледарському районі Мар’їнської ОДПІ, правонаступником якої є позивач, що підтверджується довідкою № 14/18-014-18 від 21.06.2012 року про взяття на облік платника податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року в справі № 2а/0570/1069/2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Вугледарі до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10 607 055,00 гривень було задоволено.

Присуджено до стягнення з державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, код ЄДРПОУ 34032208) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10 607 055,00 гривень.

Ухвалою суду від 29.02.2012 року заяву державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про розстрочення терміном на 10 років з березня 2012 року по лютий 2022 року виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а/0570/1069/2012 за позовом Державної податкової інспекції у місті Вугледарі до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10 607 055,00 гривень – задоволено частково.

Розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а/0570/1069/2012 за позовом державної податкової інспекції у місті Вугледарі до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 10 607 055,00 гривень строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частинами суми боргу з податку на додану вартість у розмірі 10 607 055,00 гривень, починаючи з березня 2012 року по березень 2017 року зі сплатою суми 176 784,25 гривень щомісячно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року в справі № 805/9767/2012 адміністративний позов Мар`їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 524 828,00 гривень задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з рахунків, обслуговуючих державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 340322, адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар) кошти у розмірі 524 828,00 гривень (п’ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 00 коп.), шляхом стягнення щомісячно в період з вересня 2012 року по липень 2015 року включно кошти в сумі 14 578,56 гривень, у серпні 2015 року у розмірі 14 578,40 гривень.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Станом на 30.06.2014 року відповідачем у добровільному порядку податковий борг у сумі 971 392,61 гривень не сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, передбачено, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України, урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Позивачем було проведено заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за постановами суду № 2а/0570/1069/2012 від 13.02.2012 року та № 805/9767/13-а від 13.08.2012 року на підставі статті 95 ПК України.

Так, Мар’їнською ОДПІ на підставі постанов № 2а/0570/1069/2012 від 13.02.2012 року та № 805/9767/13-а від 13.08.2012 року до ПАТ «Промінвестбанк», АТ КБ «ТК Кредит», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Укрбізнесбанк» виставлялись інкасові доручення (розпорядження) № 35 від 23.04.2014 року, № 40 від 28.04.2014 року, № 43 від 29.04.2014 року, № 51 від 22.05.2014 року відповідно, однак вони були повернені без виконання у зв’язку з відсутністю вільних від арешту коштів на рахунку платника та відсутністю коштів на рахунках платника.

Актом описку майна № 8/24-013 від 05.10.2011 року в податкову заставу описано майно відповідача у вигляді вугілля майбутнього видобутку ДГР, у кількості 9 714 тон, на загальну суму 8 276 328 гривень.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстру обтяжень рухомого майна № 33482061 від 25.10.2011 року та згідно з актом опису майна № 8/24-013 від 05.10.2011 року майно відповідача перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на 30.06.2014 року ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» має податковий борг на загальну суму 971 392,61 гривень.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України, визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

21 грудня 2002 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення податкового боргу, ДПІ у м. Вугледарі, правонаступником якої є позивач, сформовано першу податкову вимогу № 1/62/6330 на суму 157 114,92 гривень.

25 січня 2010 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу № 2/3/169 на суму 2 626 696,22 гривень.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 1 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 1 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» починаючи з 25 січня 2010 року (дата формування другої податкової вимоги) по 30 червня 2014 року безперервно мало податковий борг, у зв’язку з чим вищезазначені податкові вимоги є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними, не надано.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав вважати зазначені вимоги такими, що втратили чинність або відкликаними.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, у зв’язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу, накладенням арешту на кошти на розрахункових рахунках у банку та наявністю активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 36, 41, 87-89, 95 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 112, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 971 392,61 гривень за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі, задовольнити повністю.

Надати дозвіл Мар’їнській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на погашення суми податкового боргу в розмірі 971 392 (дев’ятсот сімдесят одна тисяча триста дев’яносто дві) гривні 61 (шістдесят одна) копійка, за рахунок майна державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, що перебуває у податковій заставі.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 7 липня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.