Рішення № 39971339, 21.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9887/14

21.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Реал Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро Торг»

про стягнення 61184665,70 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Реал Банк» (далі – Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро Торг» (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором про надання кредитної лінії № 675/09-2-08 від 30.04.2013 всього в сумі 61184665,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Представники Відповідача в судові засідання не з'являлися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана Відповідачем 30.05.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, а ухвалу про відкладення розгляду справи Відповідач не отримав, хоча вона теж направлялась судом за адресою місцезнаходження Відповідача згідно ЄДРЮО та ФОП, проте ця ухвала була повернута до суду поштовим відділенням УДППЗ «Укрпошта».

А відтак, з огляду що судом були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, то будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Додатково суд зауважує, що після отримання ухвали про порушення провадження у справі Відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в суді, та як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) направити до суду своїх повноважних представників.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов’язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов’язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду, оскільки, як зазначалось вище, про призначення справи до судового розгляду Відповідачу було відомо.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суду не доведено, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню спору, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.07.2014, судом відхилено, оскільки закінчився встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк на розгляд справи, а клопотання про продовження строку розгляду спору від сторін не надходило. Натомість, за приписами ст. 69 ГПК України, суд не наділений правом продовжувати строк вирішення спору з власної ініціативи.

Суд також приймає до уваги, що явка представників Позивача у судове засідання 21.07.2014 обов’язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов’язком Позивача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, відмовляє в задоволенні клопотання Позивача та у відповідності до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013 між Позивачем (Банк, Кредитор) та Відповідачем (Позичальник) було укладено Договір № 675/09-2-08 про надання кредитної лінії, із подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами (далі – Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику надавалися в користування грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 59000000 грн., із остаточним поверненням кредиту 30.10.2015 (в редакції додаткової угоди від 17.10.2013), та зі сплатою 18,1% річних за користування коштами.

Мета кредиту – на поповнення обігових коштів (п. 1.7 Кредитного договору).

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем підтверджується виконання Позивачем своїх зобов’язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Відтак, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Позичальник є порушником зобов’язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України та на підставі пункту 4.5 Кредитного договору, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Відповідно до п. 6.6 Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення Кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за Кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим Договором, у випадках, які визначаються згідно з цим Договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості Позичальника, та зокрема, у випадку якщо Позичальник прострочив свої зобов'язання щодо повернення Кредиту та/або сплаті процентів за користування Кредитом щонайменше на один календарний місяць (відповідно до умов цього Договору).

З огляду на наведене, Позивач звертався до Відповідача з вимогою № 09-208/1684 від 06.05.2014, у якій на підставі п. 6.6 Кредитного договору вимагав повернення всієї суми кредиту за Кредитним договором, а також сплати заборгованості по процентам та сплати встановлених договором штрафних санкцій за порушення грошових зобов’язань.

Матеріали справи не містять доказів задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Перевіривши доданий Позивачем до позову розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед Банком станом на 14.05.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Також суд перевірив, і визнає обґрунтованим, арифметично правильним, та таким, що відповідає вимогам закону, в тому числі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (обраховані розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом), та умовам Кредитного договору наданий Позивачем (доданий до позову) розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання зі сплати процентів за Кредитним договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту, процентам та/або пені, Відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення 59000000 грн. заборгованості по кредиту, 1784709,59 грн. заборгованості по процентам та 19608,16 грн. пені.

Судовий збір, від сплати якого Позивач у встановленому законом порядку звільнений, відповідно до положень статті 49 ГПК України стягується з Відповідача в доход Державного бюджету України в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро Торг» (м. Київ, вул. Ярославська, 36-38, офіс 25; ідентифікаційний код 37931224) на користь Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (м. Харків, проспект Леніна, 60; ідентифікаційний код 14360721) 59000000 (п’ятдесят дев’ять мільйонів) грн. заборгованості по кредиту, 1784709 (один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі сімсот дев’ять) грн. 59 коп. заборгованості по процентам та 19608 (дев’ятнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 16 коп. пені по процентам.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро Торг» (м. Київ, вул. Ярославська, 36-38, офіс 25; ідентифікаційний код 37931224) в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014

Суддя Сташків Р.Б.