Ухвала суду № 39968309, 22.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р.Справа № 818/4408/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2014р. по справі № 818/4408/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс", звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.10.2012 р. № 0006991503/55041 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 48 208, 75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства, зроблені в акті перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором Фортонюк Т.В. проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість податну ТОВ "Метал-Союз Плюс" за червень 2010 року.

За результатами перевірки 16 жовтня 2012 р. складений акт № 3193/15-319/31931103 (а.с. 106-108) згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 38 567, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 31.10.2012 р. ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006991503/55041 (а.с. 7) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 48 208, 75 грн., з яких: 38 567, 00 грн. основний платіж, 9 641, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту заниження суми податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 38 567, 00 грн. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, з огляду на наступне.

Так, на час виникнення спірних правовідносин, порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту, визначались Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції, виходячи із аналізу законодавчих норм, вірно зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, згідно договору поставки № 03/08-БПЧМ від 03.08.2009 р. (а.с. 28-33), укладеному між СП Барська філія ТОВ "Метал-Союз Плюс" та ТОВ "Метал-Стандарт", останнє зобов'язувалось поставляти позивачу металобрухт у строки та на умовах, визначених договором. Так, протягом тривалого часу контрагентом ТОВ "Метал-Союз Плюс" належним чином виконувались умови договору щодо поставки металобрухту, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі, акти походження брухту кольорових і чорних металів, акти звірки, зведені накладні, договори зберігання та ін. (а.с. 34-36, 48-91).

Окрім згаданих первинних документів бухгалтерського обліку, обставини реальності вчинення господарської операції між позивачем і ТОВ "Метал-Стандарт" та наявність у останнього достатніх можливостей щодо виконання укладених договорів, зокрема, наявність технічних і технологічних можливостей, дозволів, допусків, наказів, були також встановлені Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. по справі № 818/577/13-а, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р.

В червні 2010 року в рамках договору поставки № 03/08-БПЧМ від 03.08.2009 р. СП Барська філія ТОВ "Метал-Союз Плюс" перерахувала ТОВ "Метал-Стандарт" в якості попередньої оплата за металобрухт грошові кошти в сумі 231 400, 00 грн., в т.ч. ПДВ 38 566, 00 грн. (а.с. 40-43). Отримавши грошові кошти, контрагент позивача виписав податкову накладну № 41106 від 11.06.2010 р. (а.с. 44).

Таким чином, ТОВ "Метал-Союз Плюс", перерахувавши грошові кошти та отримавши податкову накладну, включило сплачену в ціні металобрухту суму податку на додану вартість в розмірі 38 566, 00 грн. до складу податкового кредиту червня 2010 року по першій події - списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

В подальшому ТОВ "Метал-Стандарт" свої зобов'язання по договору поставки не виконало, металобрухт позивачу не поставило, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка була відображена ТОВ "Метал-Союз Плюс" у бухгалтерському обліку (а.с. 47).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги реальність господарської операції купівлі-продажу металобрухту між позивачем і ТОВ "Метал-Стандарт" та наявність у останнього технічних і технологічних можливостей, дозволів, допусків щодо виконання договору № 03/08-БПЧМ від 03.08.2009 р., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у ТОВ "Метал-Союз Плюс" право на формування податкового кредиту за червень 2010 року по згаданій господарській операції.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги податкового законодавства України, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року по справі № 818/4408/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2014р. по справі № 818/4408/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.