Ухвала суду № 39968268, 09.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.Справа № 816/1370/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. по справі № 816/1370/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод"

до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001502202 від 16.12.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 16 грудня 2013 року № 0001502202.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.11.2013 працівниками Лубенської ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Оржицький цукровий завод" у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складно акт № 1036/22-05463791 від 29.11.2013, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Оржицький цукровий завод" приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у розмірі 6402,50 грн, заявленого в поданому 30.10.2013 уточнюючому розрахунку за серпень 2013 року (а.с.5-6).

На підставі акту перевірки Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001502202 від 16.12.2013, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 6403,00 грн (а.с.7)

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення- без змін (а.с.8-11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням №0001502202 від 16.12.2013 року позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 6403,00 грн (а.с.7).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001502202 від 16.12.2013 року слугували висновки податкового органу про неправомірне, на думку відповідача, завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2013 року у розмірі 6402,50 грн у зв»язку з включенням до складу податкового кредиту за вказаний період суму податку на додану вартість у розмірі 6402,50 грн, сплачену на підставі податкової накладної № 14 від 27.08.2012, за відсутності відображення контрагентом позивача - ТОВ "Стад" вказаної податкової накладної у податковому зобов'язанні за серпень 2013 року.

Також, податковий орган вказує на порушення позивачем терміну формування податкового кредиту за рахунок податкової накладної № 14 від 27.08.2012 року понад 365 днів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Стад" укладено договір поставки № 4 від 16.06.2012, відповідно до якого ТОВ "Стад" зобов'язувався передати витратні матеріали, необхідні для виробництва цукру, а ТОВ "Оржицький цукровий завод" - прийняти та оплатити товар, яким згідно специфікації є НАБАК - національний антибактеріальний комплекс" (а.с.34-36).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Стад" виписано накладну № 14 від 27.08.2012, податкову накладну № 14 від 27.08.2012 щодо поставки товару - "НАБАК - національний антибактеріальний комплекс" вартістю 38 415 грн., в тому числі ПДВ 6402,50 грн., позивачем здійснено оплату вказаного товару, що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с. 38-40).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацем 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, законодавець наділив платника ПДВ правом на власний розсуд визначати той звітний податковий період, до податкового кредиту з ПДВ якого може бути віднесена отримана податкова накладна, за умови, що такий період не перевищує 365 днів від дати складання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, суму податку на додану вартість у розмірі 6402,50 грн, сплачену на підставі податкової накладної № 14 від 27.08.2012 року, позивачем включено до податкового кредиту за серпень 2013 року, тобто з дотриманням строку встановленого абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України..

Згідно з пунктами 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Як свідчать матеріали справи, зазначаючи в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну № 14 від 27.08.2012 року, видану ТОВ "Стад", позивачем допущено описку та замість дати виписки спірної податкової накладної "27.08.2012" помилково зазначено дату виписки "27.08.2013".

З матеріалів справи вбачається, що суму податку на додану вартість у розмірі 6402,50 грн на підставі податкової накладної № 14 від 27.08.2012, внесеної до реєстру отриманих накладних, включено позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 та додатком № 5 до неї (а.с.62-64).

У графі "Період виписки податкових накладних" додатку № 5 до декларації також допущено описку щодо податкової накладної № 14 від 27.08.2012, а саме зазначено період виписки "08.2013" замість "08.2012" (а.с.44).

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до підпункту 14.5 пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 149,2 додатками до декларації є, зокрема: Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

На виконання приписів вказаної норми, у зв'язку з самостійно виявленими помилками у додатку № 5 до податкової декларації, 30.10.2013 ТОВ "Оржицький цукровий завод" подало уточнюючий розрахунок з додатком № 5, в якому суму податкового кредиту у розмірі 6402,50 грн з періодом виписки-серпень 2013 року відображено зі знаком "-" та зазначено з позитивним знаком з періодом виписки - серпень 2012 року (а.с.47-50).

Вказаний уточнюючий розрахунок з додатком № 5 прийнятий контролюючим органом 30.10.2013, що підтверджується квитанціями про прийняття податкової звітності. (а.с.49,51).

Отже, уточнюючим розрахунком позивачем виправлено помилку у податковій декларації за серпень 2013 року щодо періоду виписки ТОВ "Стад" податкової накладної № 14 від 27.08.2012.

При цьому, в уточнюючому розрахунку позивачем відкориговано лише дату виписки податкової накладної внаслідок виявлення помилки при складанні додатку № 5 до декларації за серпень 2013 року, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту змінені не були.

Таким чином, помилки, допущені ТОВ "Оржицький цукровий завод" при заповненні додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно, відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України сформовано у серпні 2013 року податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 6402,50 грн на підставі податкової накладної ТОВ "Стад" № 14 від 27.08.2012, що відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, помилки в якій виправлено шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Посилання відповідача на порушення позивачем терміну формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів є безпідставними, оскільки податкова накладна ТОВ "Стад" складена у серпні 2012 року, а тому позивач правомірно включив її до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту у серпні 2013 року. При цьому в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за серпень 2013 року та додатку № 5 „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", поданих 30.10.2013, позивачем здійснено лише коригування помилково вказаного періоду виписки податкової накладної, а не включення нової податкової накладної до податкового кредиту.

Посилання відповідача на неправомірне, на думку відповідача, завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2013 року у розмірі 6402,50 грн у зв»язку з включенням до складу податкового кредиту за вказаний період суму податку на додану вартість у розмірі 6402,50 грн, сплачену на підставі податкової накладної № 14 від 27.08.2012, за відсутності відображення контрагентом позивача - ТОВ "Стад" вказаної податкової накладної у податковому зобов'язанні за серпень 2013 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ТОВ "Стад" задекларувало податкові зобов'язання за результатами господарських відносин із позивачем у 3 кварталі 2012 року, що підтверджується податковою декларацією за 3 квартал та додатком № 5 до неї (а.с.68-70).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001502202 від 16.12.2013, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 6403 грн.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. по справі № 816/1370/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.